12 колекціонерів Прикарпаття

Колекціонери – доволі дивні та загадкові люди, як вони самі ж і стверджують. А їх на Івано-Франківщині немало. Пропонуємо дізнатися про найцікавіших.

Кахлі

Директор івано-франківської книгарні «Сучасна українська книга» Ігор Майгутяк у своїй крамниці розмістив колекцію пічних кахлів, яка налічує майже сотню експонатів. Більшу частину чоловік випадково знайшов просто на дорозі. Деякі йому подарували. «Кахлі – це красива часточка історії, – пояснює своє захоплення Ігор Майгутяк. – Шкода, що в багатьох людей немає культури поціновування таких раритетних речей». До речі, кожна кахля в цій колекції підписана кимось із відомих письменників та художників України та з-за кордону.

 кахлі

Поштівки

Володимир Шулепін з Івано-Франківська може похизуватися великою колекцією старих поштівок Станиславова (до Другої світової війни) – 1300 штук. Найстаріша датується 1897 роком. Збирав він їх з усього світу, оскільки поштівки, які випускалися в Станиславові, здебільшого надсилали в інші країни. Найбільше таких поштівок вдалося відшукати в Польщі, Австрії та Чехії. Є навіть з Аргентини і ОАЕ.

 поштівки

Марки

Іванофранківець Володимир Драгоман колекціонує марки півстоліття. Ще хлопчиною побачив біля міської ратуші зустріч філателістів, які обмінювалися своїми експонатами. Ті поштові марки зачарували Володимира Драгомана з першого погляду. Відтоді й у нього з’явилося хобі на все життя. Наразі колекція іванофранківця налічує кілька тисяч марок. На жаль, малотиражних марок поки що не вдалося дістати. До речі, такий скарб, як запевняє Володимир Драгоман, може коштувати від десяти і аж до ста тисяч доларів.

 марки

Риби-хижаки

Житель Івано-Франківська Тарас Олійник зібрав унікальну в Україні колекцію прісноводних риб-хижаків Амазонки. Усі ці домашні улюбленці мешкають в одній із кімнат, яку Тарас облаштував як справжній зоопарк. Деякі риби виростають до кількох метрів у довжину, тому вже незабаром чоловік планує придбати спеціальний акваріум, аби задовільнити такі габарити. Захоплення рибами-хижаками в іванофранківця з’явилося ще у 1998 році. Тоді Тарас вчився на першому курсі юридичного факультету, написав на замовлення реферат, а як оплату взяв двох піраній. До речі, окрім риб, у його домашньому зоопарку живуть папужки і черепахи – амазонські червоновухі та болотяна, яка занесена до Червоної книги.

 риби-хижаки

Годинники

У колекції антикваріату іванофранківця Михайла Зінька чільне місце посідає майже сотня годинників, які він збирає вже десять років. Окрім цього, чоловік колекціонує старовинні поштівки Станиславова, англійські дзвіночки, невідкорковані пляшки з алкоголем радянського виробництва та багато інших не менш цікавих речей.

Половина унікальної та розмаїтої колекції Михайла Зінька стала окрасою його ресторану-антикварні «Шпиндель». Аналогів такого закладу немає в Україні. Інтер’єр унікального ресторану прикрашають 33 годинники та 15 барометрів, сторічна барна стійка, касовий апарат 1914 року та старовинні картини. Також тут є оригінальна мапа Станиславова 1941 року та 27 поштівок міста початку ХХ сторіччя. Цікаво, що в антикварні можна побачити найбільшу в області колекцію алкогольних напоїв та цигарок радянської доби.

Страви в цьому незвичайному закладі куштують лише зі столових приборів часів наших прадідів. А каву готують у найстарішій кавоварці міста.

годинники

Предмети з лор-органів

Отоларинголог міської дитячої лікарні Івано-Франківська Василь Мельничук колекціонує все те, що йому довелося витягнути з носиків і вушок маленьких пацієнтів. А за 28 років його медичної практики тут назбиралося багато чого: ґудзики, батарейки, шурупи, жуйки, квасолини і навіть таргани та комарі. Найчастіше це вата, папір, поролон, жувальні гумки, пластилін і, звісно ж, пластмасові кульки від іграшкових пістолетів. Усе це стало експозицією його кабінетського музею – загалом близько 80 експонатів.

 колекція лора

Атрибути професій

«Від плуга до комп’ютера» – таким є девіз унікального музею, який посів своє почесне місце у п’ятірці найцікавіших приватних музеїв України за версією журналу «Фокус». Заснував його заслужений журналіст України Роман Фабрика на подвір’ї власної садиби, що на окраїні Івано-Франківська.  У цій незвичайній місцині зібрані атрибути аж 150 професій родини репортера-ветерана за останніх 200 років! Не один рік Роман Фабрика збирав і реставрував, щоб зберегти ці реліквії. Розмаїття музейної експозиції вражає. Тут є колекція годинників різних епох, прасувальна машина 120-літньої давнини, фотоапарати ще з початку минулого століття, старовинний австрійський пристрій для смаження кавових зерен, антикварні цимбали, старенька друкарська машинка «Москва», залізничний ріжок, яким відправляли потяги, і навіть банка польської кави довоєнного випуску.

 професії фабрика

Кактуси

Домівка 39-річного прикарпатського фотографа Дениса Трофімова схожа на оранжерею. Ось уже 20 років поспіль чоловік збирає кактуси. «Колюча» колекція налічує аж 80 різноманітних видів. Денис Трофімов захопився цими рослинами ще в студентські роки – випадково забрів на виставку кактусів, і відтоді йому захотілося й собі мати таке диво.

Найстаршому кактусу в колекції Дениса вже другий десяток пішов – він був одним із перших експонатів. Також є кактуси, на яких ростуть невеличкі червоні плоди. За смаком вони нагадують ківі або аґрус.

Кактусова колекція найбільше тішить око навесні та влітку, коли ці рослини розквітають. За одну ніч крихітний пуп’янок може розпуститися, цілий день бавити п’янкими пахощами, які наповнюють увесь дім, а вже наступного дня відцвітає. До речі, аби полити все це «хазяйство», Денисові потрібно кілька відер води. Взимку кактуси, наче ведмеді, впадають у сплячку, тому взагалі не потребують догляду.

кактуси

Корови

Проректор з наукової роботи Івано-Франківського національного медичного університету Ігор Вакалюк ось уже десятий рік поспіль колекціонує корів. Науковця цікавлять експонати у будь-якому форматі: фотографії, статуетки, картини, листівки, іграшки, марки тощо. Ігор Вакалюк навіть виділив удома окрему кімнату-музей, де зберігає всіх своїх корівок. А їх у чоловіка вже назбиралося аж півтори тисячі – з кількох континентів. У своїй музейній кімнаті лікар буває рідко – часу бракує. Та коли все ж знаходиться вільна хвилинка, то він залюбки там витирає пил, переставляє місцями експонати чи просто любується. Каже, що то для нього своєрідна медитація.

До речі, незвичайну колекцію Ігоря Вакалюка можна переглянути на спеціальному сайті Коров’яча колекція (http://www.vaka-vip.com/), який він створив ще кілька років тому – аби ділитися та популяризувати своє хобі. Окрім світлин, на сайті також можна знайти різноманітну інформацію про корів: цікаві факти, загадки, анекдоти, казки тощо.

 корови

Преса

Іванофранківець Володимир Шеремета є затятим «газетярем». Аж дві кімнати його дому зайняті колекцією преси, яка виходила на Прикарпатті з часів незалежності України. І лише 350 найменувань різної періодики наразі упорядковані. А ще скільки газет і журналів, не лише з України, але й з цілого світу, чекають своєї черги! Найдавніша датується 1888 роком – «Вісник Станиславівської єпархії». Володимир Шеремета збирав свої експонати давно. У зв’язку з роботою часто бував у різних прикарпатських містах і селах. Найперше, що робив – одразу шукав кіоск із пресою. Буваючи за кордоном, як сувенір привозив замість магнітика місцеву пресу. А одного разу в руки Володимира Шеремети потрапило унікальне англійське видання від 4 вересня 1939 року, де повідомлялося про початок світової війни. Також у Великобританії іванофранківцю пощастило натрапити і на раритетну газету, де опублікували новину про смерть Степана Бандери. До речі, Володимир Шеремета веде спеціальний журнал із найменуваннями всіх прикарпатських видань, куди вносить всі зміни, що відбуваються в цій періодиці: нові редактори, реєстраційні номери, назви тощо.

 преса

Пляшки зі спиртним

Василь Гаврищук із села Печеніжин займається «алкомінімалізмом». За 28 років чоловік зібрав більше півтисячі 50-грамових унікальних пляшечок зі спиртним, для яких він навіть виділив спеціальну кімнату у своєму домі.  При цьому сам він залишається байдужим до алкоголю. Захоплення пляшечками розпочалося ще у 1985 році, коли прикарпатець відпочивав у Болгарії. Якось, прогулюючись сувенірним ринком, він звернув увагу на набір міні-пляшок з алкоголем. Придбав їх просто як сувенір, але вони стали початком колекції. Згодом побував у США і звідтіля теж привіз маленькі пляшечки. Поклав їх поруч із болгарськими і довго милувався, а відкорковувати було шкода. Ось так все і почалося. Найціннішим експонатом колекції є лікер «Стара Чехословаччина», який Василь Гаврищук придбав ще за радянських часів у Чехословаччині – нічого подібного в Україні ніхто не має, як стверджує Василь Гаврищук. Також чоловік дуже цінує горілку, привезену з Мексики: усередині пляшки спиртним залита величезна… гусениця.

Наразі у колекції зібрані пляшечки із тридцяти країн світу. Найбільше екземплярів – з України та Іспанії.

Пляшки

Рештки морських істот і рослин

Всього за три роки палеонтолог-аматор із Галича Віктор Матура назбирав більше тисячі викопних скам’янілих решток морських істот та рослин, які були ровесниками динозаврів. У колекції є черепашки, мушлі та панцирі головоногих молюсків, плавники й хребці вимерлих риб, зуби акул, уламки коралів, губки, моховатки, серпули, морські їжаки, зірки, від яких залишилися лише відбитки. Усі ці молюски і тварини населяли прадавні моря, океан Тетіс, та загинули під час всесвітнього катаклізму, який науковці пов’язують з падінням на Землю астероїда 65 мільйонів років тому.

Початком колекціонування став звичайний випадок, коли Віктор Матура на березі Дністра, біля свого будинку, знайшов рештки доісторичного молюска белемніта, вимерлого родича сучасного кальмара. Знахідка неймовірно зацікавила його. Почав читати в Інтернеті різні статті, купував спеціальні книги, консультувався зі спеціалістами з вишів Івано-Франківська, Чернівців, через мережу спілкувався з науковцями із Росії, Білорусі.

риби-хижаки

Праісторичну флору і фауну, окрім того, що знаходить, чоловік ще й вимінює, певні екземпляри купує, а дещо колекціонерові дарують. Віктор Матура шукає нові екземпляри для своєї колекції на території Івано-Франківщини, Тернопільщини. Зокрема, дуже багатим для палеонтологічних знахідок є Дністровський каньйон. Деколи чоловікові щастить натрапити навіть на решки морських динозаврів – іхтіозаврів. Найбільш придатними місцями для пошуку скам’янілих решток молюсків та праісторичних рослин є скелясті береги річок, каменоломні і піщані кар’єри.

Підготувала Наталя МОСТОВА