Слово гламур прийшло в Україну декілька років тому і стало показником не професійності чи харизми людини, а всього-на-всього зовнішнього вигляду і стилю життя. В країні, де більшість населення походить родом або з села, або з міських комуналок, гламур став міркою швидкої слави чи швидко зароблених грошей. Варто тільки засвітитись на якихось світських тусовках, які протранслює убогий зомбоящик, – і ти вже гламурний персонаж.

Ідея української монархії чомусь не обговорюється навіть на рівні політичного курйозу. Вважається, що для цього в Україні немає ні історичних, ні ментальних передумов. Разом з тим кожна річниця коронації галицько-волинського князя Данила Романовича, яка відбулася у грудні 1253 року, щоразу стає приводом для урочистостей та публічних зібрань. Чому ж Україна так і не стала королівством?

Мишка пробігла, хвостиком махнула – і впала гривня... Мишка пробігла, хвостиком махнула – і луснули іпотека з будінстурією... Пробігла, махнула – і вклала нафтохімію з металургами... Помах за помахом – так минає 2008-ий, рік земляної мишки. А все зовсім не зле починалося. Озирнемося?

Дві ночі поспіль, 16-го та 17-го грудня, у Меморіальному сквері хтось лупав мармурову плитку. Здер десяток-другий плит зі стіни каплиці й поцупив. Першими, хто побачив понівечену пам’ятку, були мешканці сусідніх зі сквером будинків. Вони й зателефонували на 0-80 в оперативну службу міськвиконкому. Аж тоді причетні до нагляду й догляду за сквером завовтузилися.
Оперативники мерії повідомили про факт вандалізму міліціонерам, які мали би щоночі патрулювати й охороняти сквер. А також дали знати в муніципальну інспекцію з благоустрою, що повинна щодня дбати про недоторканість меморіального комплексу. Міліціонери інформацію взяли до відома. Інспектори з благоустрою виїхали на місце і зафіксували: знято 12 квадратних метрів плитки.