Попри песимістичні прогнози аналітиків річної давнини - В Україні поки масово не голодують. Але чи закінчилися наші економічні негаразди?

а як все було в 1929-1933 роках? В цитатах:

Хоча багатьом чиновникам та політикам дуже хочеться переконати нас в протилежному. В древніх Афінах жив такий собі Алківіад. Кажуть, що він вперше відрубав хвоста своєму псові. Усі мешканці міста обговорювали цю подію, на що сам Алківіад пояснював: «Я зробив це саме для того, щоб Афіни обговорювали хвоста мого пса, а не щось інше».

Не дивіться українських телеканалів, не слухайте українських чиновників. Думайте ... про прекрасне.

З багатьма тезами т.зв. Маніфесту середнього класу згідний не лише я, але й більшість українців. Прикро, що вчорашнє дудіння в Івано-Франківську звелося до банального відстоювання т.зв. середнім класом свого «ХОЧУ». Якщо ми з вами не готові відповідати за свої рішення, в тому числі й фінансові – то не треба це перекладати на здорову голову, на той же бюджет.

І виглядає так, що це – неминуча перспектива найближчих місяців. Обслуговування кредиту МВФ та інших боргів, створення стабілізаційного фонду, індексація всіх бюджетних виплат та інші кроки влади щодо подолання економічної кризи поки що грунтуються на єдиному базисі – збільшеному податковому навантаженні на середньостатистичного українця. Навіть студентові-першокурсникові зрозуміло, що база оподаткування (прибуток, зарплата, експорт-імпорт, тощо) наступного року буде лише скорочуватись.