Я завжди була противником блогів, асьок, форумів і усіх решта проявів неживого спілкування. Для мене п’ять хвилин живого спілкування завжди було вагомішим і глибшим за мільйони блогів. Різні люди протягом дуже довгого часу переконували мене завести ЖЖ або бодай аську. Аргументації були найрізноманітнішими. Я завжди відмовлялась навідріз. Два з лишком років тому я стикнулась із ЖЖ і навіть багато дописувала, але здебільшого просто читала. Вже тоді я відчула небезпеку затягування, блукання по різних живих журналах і вчасно спинилась.