Африканська чума дісталася Прикарпаття

У приватному господарстві «Чорний ліс» неподалік Іван-Франківська зафіксували перший випадок захворювання свиней на африканську чуму. Але панікувати не варто. Фахівці переконують, що ризики поширення збудника цієї хвороби дуже низькі. До того ж, африканська чума свиней не впливає на здоров’я людини.

Карантин

Начальник відділу організації протиепізоотичної роботи Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області Іван Васьків розповідає, що 9 лютого об 11-й год. до них звернувся єгер ПП «Спеціалізоване лісо-мисливське науково-дослідне природно-заповідне господарство «Чорний ліс», який повідомив про загибель дикого кабана у вольєрі в с. Рибне. Група спеціалістів виїхала на місце, провела епізоотичне обстеження господарства, патологоанатомічний розтин трупа та відібрала біологічний матеріал, який направили в Івано-Франківську регіональну державну лабораторію ветеринарної медицини. Згодом матеріал досліджували ще у лабораторіях Львова та Києва, де 19 лютого підтвердили ДНК-вірус африканської чуми свиней (АЧС).

«Після того, як ми отримали позитивний результат дослідження, при Тисменицькій РДА було проведене засідання державної надзвичайної протиепізоотичної комісії, яка оголосила вольєрне господарство неблагополучним щодо АЧС та наклала карантинні обмеження», – продовжує він.

Відтак решту шість кабанів відстріляли та спалили. Крім того, спалили предмети догляду за тваринами, годівниці, залишки кормів, дерев’яні перестінки та інший контамінований інвентар. Опісля Держпродспоживслужба провела дезінфекцію вольєра і прилеглої території на площі приблизно 1000 кв. м.

За словами пана Васьківа, у таких випадках спалення тварин відбувається безпосередньо на території, де виник спалах захворювання. Для цього викопують яму, туди скидають трупи свиней та розпалюють вогонь з дров і шин. Після всього місце спалення засипають дезінфікуючим засобом, загортають і перекопують ґрунт разом з хлорним вапном.

Перед в’їздом у господарство стоїть ветеринарно-санітарний пост та обладнаний дезбар’єр. Цілодобово там чергують ветеринарні спеціалісти, які не пропускають сторонніх на територію.

IMG_3860

Начальник відділу підкреслює, що навколо вольєрного господарства оголосили трикілометрову зону захисту, куди увійшло с. Рибне і прилеглі території мисливського угіддя. Ветеринари вже здійснили там подвірний обхід. Зі 130-ти дворів тільки в дев’яти утримують 14 свиней. Втім усі вони є цілком здоровими.

Окрім того, створена 20-кілометрова зона нагляду, куди ввійшло близько 70 сіл Богородчанського, Галицького, Калуського районів, а також шість населених пунктів Івано-Франківської міської ради.

Не панікувати

Іван Васьків закликає людей не піддаватися паніці, адже ніхто не буде у них вилучати та спалювати свиней. Ветеринари тільки проводять огляд тварин та ведуть за ними спостереження. Загалом карантин триватиме протягом 40 днів.

«Є люди, які приїжджають у села та кажуть продавати їм свині фактично за безцінь, бо завтра їх прийдуть заберуть і вони взагалі ніяких грошей не отримають. Спершу спеціалісти мають перевірити тварин. Компенсація, звичайно, проводиться. Але в нас випадок локальний і до домашнього господарства взагалі не має ніякого відношення, бо в тому вольєрному господарстві не працював ніхто з інших населених пунктів. Там є одна людина, яка доглядала кабанів, жила там, ніде не виходила, домашніх свиней не утримувала, тому ймовірність поширення дуже мала», – наголошує він.

Якби спалах АЧС зафіксували у домашньому господарстві, то в таких випадках карантин накладається на все село. Всіх свиней тоді умертвляють і спалюють. Однак перед тим проводять їхні обміри, складають акт у присутності поліції, служби з надзвичайних ситуацій, представників місцевого самоврядування. Після цього розраховують вартість тварини за державною ціною та відшкодовують збитки. У сусідніх селах, які розміщені у зоні захисту, всіх тварин вирізають і віддають на м’ясопереробку. З них роблять консерви та варені ковбаси, тобто ту продукцію, яка виготовляється при високих температурах.

IMG_3868

Пан Іван наголошує, що лікування і профілактики африканської чуми свиней не існує. «Треба звертати увагу на апетит свині, активність. Як правило, тварина в один день починає втрачати апетит, на другий день нічого не їсть, а на третій – гине. У домашніх свиней, як правило, АЧС спалахує в гострій формі», – зазначає чоловік.

Також він додає, що тільки домашні та дикі свині можуть хворіти на АЧС. Усі інші тварини не сприйнятливі до збудника цієї хвороби. Окрім того, вірус не передається людині і є безпечним для її здоров’я. У разі виникнення спалаху людина може бути тільки переносником вірусу серед свиней і сприяти подальшому поширенню інфекції.

Що ж до причин спалаху АЧС, його припущення такі. Вольєрне господарство розташоване неподалік об’їзної дороги, тому заїжджі туристи могли викинути рештки м’ясних виробів кабанам, а в них міг бути вірус. Також підприємці могли відловити в дикій фауні кабана, який емігрував сюди з інших областей. Втім вольєрному господарству збитки за спалення диких кабанів не відшкодують, оскільки це передбачено тільки для домашніх господарств.

 IMG_3875

Ситуація – напружена

Занести збудник АЧС у господарство можна з хворими тваринами, кормами, ручним багажем людей, які прибули з інфікованих територій. Окрім того, вірус може місяцями зберігатися у свіжому, замороженому чи копченому м’ясі, засоленому салі, ковбасі. Відтак якщо рештки їжі, в яких є вірус АЧС, викинути свиням, то вони, звісно, його підхоплять.

Можуть заразити свиней і мисливці, які, наприклад, повернулися з полювання і, не змінюючи спецодягу, зайшли у сарай. «В Луганській області був випадок, коли мисливець притягнув псові труп інфікованого дикого кабана. Пес закопав кістку в землю, а її потім вирила свиня. Можуть розносити вірус птахи та собаки», – додає Васьків.

Тому при перших ознаках захворювань свиней чи їх загибелі фахівець радить обов’язково звертатися у ветеринарну службу. «Чим швидше ми про це знаємо, тим швидше ми локалізуємо вірус і не дамо йому поширитись. В Україні бувало, що через приховування вірус потім за день виявляли в 3-4 населених пунктах різних районів. Якщо людина, наприклад, має десять свиней, здохла одна, друга, третя, і тоді вона зарізала всі інші та продала, то автоматично вірус може потрапити в інші господарства», – підкреслює пан Іван.

Він зазначає, що ситуація в Україні напружена, оскільки з початку року виявлено 42 випадки АЧС у 16-ти областях. Для порівняння, у минулому році зареєстровано тільки 91 випадок. Цьогоріч у п’яти областях (Донецька, Херсонська, Дніпропетровська, Тернопільська, Івано-Франківська) ця хвороба зареєстрована вперше.

У 2017 році Львівська державна лабораторія ветеринарної медицини і Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (м. Київ) дослідили 51 пробу біологічного матеріалу з Івано-Франківської області. З них 27 проб від домашніх свиней та 24 – від диких. Усі результати виявились негативними.

Загалом в області функціонує 91 господарство, де утримується 221 тис. свиней. Чисельність диких свиней, за даними обласного управління лісового та мисливських господарства, становить 2500 голів.

IMG_3855

Раптова слабість

Старший єгер Михайло Ступницький розповідає, що вольєрне господарство площею 2 тис. га функціонує вже чотири роки. Кабанів тримали для того, щоб потім мисливці могли на них полювати. Кожного року було в середньому десять кабанів, а цього року – сім.

Кабану Петру було два роки, його купили на Коломийщині. Згодом до пари привезли йому кабаницю Лілю. Крім них, у господарстві було ще п’ять маленьких кабанів віком до восьми місяців. Кабани були не чистої породи, а змішані з домашніми свинями.

Петро захворів раптово. «Коли йому почало ставати гірше і він перестав вставати, ми хотіли вже викликати лікаря, але не встигли. Прийшли, а він вже холодний. Фактично до тижня часу здох. Спершу ми думали, що, може, він щось не те з’їв, або Ліля його вдарила. Повідомили в Держпродспоживслужбу, і виявилось, що це африканська чума», – продовжує єгер.

Пан Михайло має декілька версій, звідки у кабана взявся такий небезпечний вірус. Каже, що неподалік знаходиться міське сміттєзвалище і птахи могли з’їсти там інфіковані м’ясні відходи, а потім прилетіти на їжу кабанів. Інфекцію могли занести бродячі собаки, яких дуже багато зараз. «Також тут відпочиває багато туристів, які могли від чистого серця підгодувати кабана, а вірус зберігається у м’ясі шість місяців», – додає він.

За словами Михайла Ступницького, кабанів тут більше розводити не будуть. Тепер планують завести страусів.

Наталя Козак