Амадор ЛОПЕС: «У мене одне серце і дві культури»

  • Нещодавно на Яремчанщині вже вдруге відбувся фестиваль «Татарівська ватра».  Крім виступів місцевих фольклорних колективів, до горян в село Татарів завітав запальний венесуелець Амадор Лопес з групою «Румберос». Після концерту «Галицький кореспондент» поспілкувався з відомим хореографом і дізнався, чим йому так сподобалася Україна.

    – Ви вперше на Прикарпатті? Які вам місця подобаються в нашому краї та в Україні загалом?

    Ні, звісно, не вперше. Я вже надто багато часу живу в Україні, тому чимало разів бував на Прикарпатті. Люблю українську культуру, традиції. Дехто мене жартома навіть називає гуцулом. Завжди, коли з’являється вільний час, я намагаюся втекти на Західну Україну, в Карпати. Люблю свіже повітря, гори. Для мене як венесуельця українські краєвиди дуже екзотичні, колоритні. Тому спершу мене дуже вразила гірська природа як взимку, так і влітку. Крім того, здивували українські традиції.

    Я люблю всю Україну – від Києва до Одеси, від Закарпаття до Дніпра, Харкова. Дуже подобається Львів зі своїми вузенькими вуличками. Люблю це місто за настрій, атмосферу. Найулюбленіше моє місце у Львові – каплиця Боїмів.

    Люблю приїжджати у «Буковель», Татарів, Яремче. Дуже вдячний колегам з «RUMBERO’S», які свого часу мене відвезли в Карпати, познайомили з цим краєм, чудовими людьми, місцевою автентикою. На Прикарпатті мене вражає природа, місцеві мешканці зі своїми традиціями та колоритом. Люблю гірські водоспади.

    Я відчуваю любов українців і дарую їм свою любов.

    amador

    – Як проводите вільний час?

    Вільний час, по можливості, проводжу у мандрах. Вони мене надихають, заряджають, дарують нові знайомства. Так я пізнаю навколишній світ, заряджаюся позитивними емоціями, енергетикою.

    – Чим займаєтеся сьогодні?

    Зараз їду в Болгарію на дитячий фестиваль, де буду в складі журі. Оцінюватиму виступи талановитої молоді Європи. Я не тільки буду оцінювати майстерність молодих людей, а й з радістю поділюся власним досвідом. Такі фестивалі дають дітям шанс, можливість розвитку.

    Крім того, є багато творчих планів. Нещодавно ми записали нову пісню іспанською мовою. Плануємо записувати пісні українською мовою, яка мені дуже подобається. На жаль, мені важко дається українська вимова, але працюю над цим і хочу досягнути досконалості.

    – Чи є пропозиції брати участь у телевізійних проектах? Чи плануєте танцювальний проект на телебаченні?

    Так, зараз є багато пропозицій. Свого часу я брав участь у багатьох проектах. Пізніше взяв паузу, щоб зосередитися на власній творчості, на творчості групи  «RUMBERO’S». Тепер ведуться переговори стосовно нового танцювального шоу на одному з телеканалів, який стартуватиме вже цієї осені. Думаю, неймовірне шоу глядачам сподобається.

    – Як відбираєте танцівників до свого колективу?

    Ми ретельно підбираємо учасників гурту, влаштовуємо кастинги. Для мене дуже важливо, щоб людина була не тільки хорошим хореографом, а й цікавою особистістю. Важлива її людська сутність, яка у неї душа. Хочеться, щоб ця людина змогла рости і розвиватися разом з нами.

    – Чим захопила вас Україна?

    Україна мене захопила своїм колоритом, добротою, душевністю, гостинністю. Цим українці схожі на венесуельців. Радий, що українці прийняли мене у своїй країні, з розумінням ставляться до моєї португальсько-російсько-української вимови, сприймають мене таким, яким я є. Я гордий тим, що частина моєї душі залишилася у Венесуелі, а частина тут, в Україні. Щасливий, що приїхав саме сюди. У мене дійсно одне серце і дві культури.

    – А чим Україна розчарувала?

    Мене ніколи не розчаровувала ні Україна, ні українці. Вони мене завжди підтримували, надихали. Для людини важливо не зупинятися, йти вперед, розвиватися, не зважати на неприємності, труднощі, і тоді ти досягнеш успіху.

    Хочеться, щоб був тепліший клімат (сміється). Але я вже так довго живу тут, що полюбив і зиму, і сніг. Тому для мене Україна така ж гаряча, як і Венесуела, де сонце – цілий рік.

    – Чи не було у вас бажання покинути Україну? Переїхати в іншу державу.

    У мене ніколи не виникало такого бажання. Я дуже рішучий і твердий. Якщо вирішив тут залишитися, якщо Україна мене прийняла і полюбила, то я тут і залишуся. Я ваш назавжди! Так, протягом творчої кар’єри мені не раз пропонували переїхати, були багатообіцяючі пропозиції працювати в іншій країні, але я, як справжній гуцул, українець, вірний своєму вибору. Україні не зраджую!

    – Чи приїжджають ваші батьки до України? Як відгукуються про нашу країну?

    Моя мама не раз приїжджала до мене в Україну. Її дуже вразила українська зима. Вона раділа снігу, катанню на санях, на клейонці, як мала дитина.

    Мамі дуже подобається Україна. Звичайно, тут їй не вистачає подружок, спілкування, вона не розуміє мови, але рада, що українці прийняли її сина, і вона дуже їм вдячна за це.

    – Про що мріє Амадор Лопес?

    Хочу, щоб був мир на Землі. Це стосується як України, так і Венесуели, яка переживає складні часи. Хочеться, щоб ми досягли балансу у світі, у відносинах, щоб не було війни, щоб люди були щасливі, а особливо – діти. Вони, як ніхто інший, хвилюються.

    Стосовно творчості, Амадор Лопес і «RUMBERO’S» хочуть збирати стадіони по цілому світу. Популяризувати пісню, танець. Хочу, щоб світ співав, танцював і був щасливий! Щоб не було війни!

    – Як можна так енергійно танцювати і не втомлюватися?

    Це, мабуть, на генетичному рівні. Запал мені даний мамою, Богом. Я дарую цю енергію людям, а вона до мене повертається сторицею.

    – Що є спільного між українцями і латиноамериканцями?

    Між нами дуже багато спільного. У нас різні континенти, традиції, але венесуельці такі ж радісні, гостинні, привітні та відкриті, як і українці. Мій народ також поважає сімейні традиції, любить співати, танцювати. Наші народи дуже споріднені.

    – Що вам подобається в українській народній хореографії?

    В українському танку мені подобається чоловіча партія, а саме характер, сила, стержень. Найбільше мені подобається гопак, який дуже точно характеризує справжнього чоловіка – не тільки українського, а й венесуельського. Це темперамент і сила.

    А дівчата, як квіти, показують у танці свою жіночність, м’якість, що дуже важливо. Дівчата у танку завжди у вінку. Жінка-квітка – символ України.

    Дуже люблю ходити на концерти ансамблю Вірського. Насолоджуюся українською хореографією. Хочу, щоб кожен українець пишався своїми традиціями, походженням, культурою.

    – Як готуються у Бразилії до карнавалу? Що отримує переможець?

    Карнавали відбуваються в усіх країнах Латинської Америки. Це дуже яскраве та видовищне свято, це візитівка латиноамериканців. До нього готуються цілий рік. Як тільки закінчується карнавал, на другий день готуються до наступного.

    На континенті існує багато хореографічних шкіл, об’єднань, які готують учасників до самбадрому. Самбу танцюють годинами, а це потребує певної фізичної підготовки, а також музичного оформлення.

    Сьогодні дуже добре, що на карнавалі змішуються культури світу. Європейські країни також тепер можуть презентувати свою країну, свою культуру. Ми дивимося та відчуваємо не тільки свою країну, а й цілий світ.

    У карнавалі є переможець, який виграє призовий фонд. Щороку він інший. І не завжди покриває витрати учасника або школи, але карнавал того вартий. Це можливість показати себе на цілий світ. Важливі не гроші, а участь.

    Розмовляла Ірина БАБІЙ

     

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!