Відомий український поет, перекладач і есеїст Андрій Любка презентував у Івано-Франківську свою нову книгу під назвою «Кімната для печалі».

«Кімната для печалі» – нова збірка сюжетно не пов’язаних між собою оповідань, які, однак, можна вважати й романом, якщо прийняти тезу, що головним героєм твору є самотність.

У книзі йдеться про покинутих, ревнивих, зовсім юних й поглинутих спогадами про вже прожите життя людей. Усі вони на межі відчаю знаходять власне місце для плекання туги, кімнату для печалі, захисну мушлю. Знаходять, бо знають: саме самотність – найприродніший стан людини.

“Самотність – це коли ти не на безлюдному острові, а сам серед людей. Тому що навіть із найближчими людьми ми все одно не відкриваємо себе до кінця. Є якісь такі закапелки, яких ми не показуємо. Ми народжуємося самі, паруємося, намагаємося продовжити рід, намагаємося бути з кимось. Але розуміємо і знаємо себе лише ми …”, – зазначає Андрій Любка.

Письменник розповів, що почав писати книгу ще у 2012 році. Каже, що у той час жив за кордоном і йому здавалося, що дуже любить подорожувати. Але зараз Любка розуміє, що просто намагався від себе втекти.

«Кімната для печалі» – це особлива кімната, в якій людина може повернутися у власні спогади та переживання, а також спогади тих, хто жив в цій кімнаті.

Нагадаємо, Андрій Любка – український поет, перекладач і есеїст. Автор двох поетичних збірок, багато друкувався в літературних альманахах, брав участь у численних літературних фестивалях в Берліні, Варшаві, Інсбруку, Стамбулі, Празі, Москві, Дармштадті, Києві… 

Але Андрія Любку знають не тільки за поезією: у 2006 році він був спостерігачем на виборах у Білорусі і одним із групи радників кандидата в Президенти Аляксандра Мілінкевіча. Брав участь в акціях протесту, за що відсидів 15 діб і був висланий з країни. Ну, а нещодавно за результатами інтернет-голосування Андрія оголосили «найзавиднішим женихом Закарпаття».