Що можна взяти з собою, вийшовши з в’язниці?

Її пропозицію я отримала влітку. Під час перебування на проекті «Станіславський феномен» мені у «Facebook» написала Ірена Яніцька і запропонувала почитати свою прозу перед ув’язненими. Я, не думаючи, погодилась. Вже потім дізналась, що читати доведеться перед чоловіками, які вчинили найтяжчі злочини і отримали довічний термін ув’язнення. Відносно недавно ці очі дивились на тіла, які вони позбавили життя або ж зґвалтували, тепер вони будуть дивитись, як я стою перед ними і читаю свою книгу. Та бажання поїхати в колонію у мене не зникло. Адже письменникам дуже важливо торкатись до життя з усіх сторін, щоб ще глибше його зрозуміти. Можливо, мені хотілось подивитись в очі тим, хто вчинив найтяжчий людський гріх, навіть більше, ніж їм послухати мене. Минув тиждень після подорожі, тепер я можу зробити кілька висновків. Докладніше >>

Громадянське суспільство – океан взаємодії

Історія довела, що людство рухається вперед завдяки взаємодії. Без суспільства кожен з нас ніхто. Ми харчуємось енергією один одного. Мені завжди здавались смішними доводи молодих матусь про те, що прикорм дитини необхідно починати виключно з гречаної каші, а не кукурудзяної або ж сиру, чи кефіру, чи овочевого пюре. Все це такі дрібниці порівняно з найважливішим – любов’ю мами. Докладніше >>

Дим

Куріння – це особливий вид взаємодії з навколишнім світом. Ти вдихаєш не просто дим. А спокій. Іноді це спокій на нічному балконі. Іноді це навіть космічний спокій в дворику на лавочці. Іноді це той спокій, який ти ловиш серед шумної і людної вулиці, знайшовши шматок космосу в хаосі. Ти вдихаєш в себе спокій і заспокоюєш свій внутрішній світ. А потім видихаєш у відповідь і ділишся тим самим з світом своїми думками, мріями, сподіваннями, турботами.  Іноді той дим – це твої сухі сльози. Докладніше >>