Страх – твій параліч

Мрії… Надії… Ми плекаємо їх у собі, вигріваємо, заховуємо все далі, щоб вони раптом не вилетіли кудись, позбавивши нас тепла та затишку. І так з роками назбируємо добрий міх наших бажань та сподівань. Але де починання? Скільки всього ми могли б звершити, скільки могли б досягти, якби зробили перший крок. А ноги наші зв’язані невидимими мотузками, якими при кожній можливості поворухнутись вони сплітаються ще міцніше. І ти просто боїшся, що, ступивши крок, впадеш, і так і не усвідомлюєш, що руки ж у тебе вільні і ти зможеш звільнити себе сам. Докладніше >>