Про (отця) Томека

Я віддавна думав собі так: «Ага, було б, мабуть, чудово, якби я колись прийшов до церкви босим. Це мусить бути неділя, повна церква прихожан, ні, стоп, навіть не так – не повна церква, а переповнена! Я прийду, перехрещуся, а тоді так спокійно і ніби байдуже перейдуся через цілу церкву, аби усі звернули увагу на мою витівку. Аби шепталися за моєю спиною, аби сміялися чи обурювалися, аби злостилися чи просто кивали головами, двозначно і ліниво». Недавно така нагода мені випала. Докладніше >>

Але то таке

Ніяк не міг зважитися піти до годинникаря. Тепер вже й не згадаю, що саме було причиною такої нерішучості, але зараз то не є аж так важливо. Тим більше, що візит до пана годинникаря таки відбувся. Докладніше >>

Frankivsk 1.0 (demo version)

Варто зазначити, що не відчуваю жодного сорому, коли пробую написати про Івано-Франківськ, майже зовсім не знаючи, що то за місто. Ті франківчани, які погодилися щось розказати про Станиславів чи навіть провести екскурсію, говорили, крім чогось очікуваного й загальновідомого, щось таке, що було ніби лише їхньою приватною справою, щось у стилі «але я собі ще так думаю, що…». Докладніше >>