Про кульбабки у Варшаві і розвиток державності

У першій декаді травня мене запросили до Варшави на наукову конференцію  «Польща і Україна – разом в єдиній Європі». То була чергова нагода ще раз пересвідчитися, яка насправді прірва між Україною і Польщею і як вона щороку поглиблюється. Докладніше >>

«Блакитна кров» прокуратури

Якось довелося чути від міліціонера, що прокурори, хоч начебто й колеги, а поводяться так, ніби в їхніх жилах тече голуба кров. Якщо вже міліція почувається приниженою, що вже казати про звичайних смертних… Докладніше >>

Пам’яті Вчителя

14 квітня відійшов у вічність мій Учитель – професор Олександр Юхимович Карпенко. Наступного дня йому мало виповнитися 92 роки. Докладніше >>

Про здоровий цинізм

Навряд чи хто ризикне заперечити, що нинішня влада у своїх вчинках є цинічною і прагматичною. Жодної тобі безкорисливості й ідеалів служіння суспільству, навіть передбачених формальним законом про держслужбу. Днями один з міських службовців у розмові зі мною так і зазначив, що керується у своїх діях «здоровим цинізмом». Докладніше >>

Так страшно, що не до політики?

Днями переглянув з сім’єю новини одного з головних телеканалів України – «1+1». Одразу відзначу, що вони швидше нагадували телепередачу про кримінальні злочини чи підбірку сюжетів катастроф. Докладніше >>

Де наші електрики?

  2012 рік пройшов у пошуках українцями нових надій, ідей та лідерів. Звісно, частина громадян, особливо молодь, уже давно не плекає ніяких ілюзій, та все ж…. Докладніше >>

Виразка, яка роз’їдає країну

Нещодавно в арт-кафе «Мармуляда» відбувся круглий стіл «Від проголошення до відновлення: як зробити Незалежність справжньою», присвячений річниці Всеукраїнського референдуму. Його було організовано Громадським інститутом аналітики та «Молодою Просвітою», а в дискусіях взяли активну участь відомі громадські діячі, політичні лідери, журналісти та науковці. Докладніше >>

Стабільність і вітер

Днями несподівано відкрив для себе, що державний прапор над нашою облдержадміністрацією вже не майорить звично на вітрі, а наче завмер, якось цілком штучно і неприродно. Придивився – а прапор натягнутий на якусь, напевно, металеву рамку. Тому тепер з ним повний порядок і «стабільність». Раніше прапор над нашим Білим домом завивався за держак, бувало, обвисав безсило чи тріпотів на рвучкому вітрі. Але він був живим… Докладніше >>

А липи будуть цвісти…

В Івано-Франківську довгоочікуваний капітальний ремонт вулиці Шевченка вартістю більше 13 млн. грн. розпочався боротьбою громади міста за порятунок на вулиці липової алеї. Важка дорожня техніка, якою переорали вулицю, почала руйнувати коріння дерев, а кілька з них комунальники взагалі встигли зрізати. Докладніше >>

Врятувати пам’ятку

В Івано-Франківську на сьогодні збереглося лише 5 історико-архітектурних пам’яток національного значення. Будівельний бум пройшовся катком по історичному середмістю, яке стало ласим шматком для забудівників. Докладніше >>

Треба тікати з цієї країни?

Оплачуючи за користування телефоном, став свідком розмови між двома операторами. Одна з працівниць «Укртелекому» зронила: «Треба тікати з цієї країни». Інша якось навіть без паузи погодилася: «Однозначно, тут нема що робити». Цей короткий діалог, в якому геть нічого нового, якось пече мені досі, стільки в інтонації дівчат було безнадії і зневіри. Докладніше >>

Яким буде новий Богдан Хмельницький?

Стабільність, про яку так часто говорять в Україні, – вигадка політиків. Україна протягом 21 року існування ніколи не знала справжньої стабільності.  Україна рухається від кризи до кризи протягом усієї незалежності. Населення країни не задоволене ні суспільно-політичним становищем у державі, ні власним рівнем життя. Докладніше >>

Викладач вишу = мийник автомобілів

До цієї колонки мене спонукали скарги викладача одного з приватних вишів. Він розповів, що як кандидат наук і доцент отримує зарплату лише на 200 гривень більшу, ніж мийник автомобілів. Докладніше >>

Що робити з нашими земноводними

Упродовж всього літа захисники української мови жертвують своїм часом, статками та й власним здоров’ям задля боротьби з мовними ініціативами Партії регіонів і її сателітів. Але особливих успіхів не досягнуто. Зрозуміло, що треба змінювати стратегію. Докладніше >>

Країна скигліїв

У нас країна скаржників. Не всі, звичайно, але величезна частина громадян скиглить і нарікає. Скиглить постійно, незалежно від статків, статусу, фаху… Скиглить прибиральниця, скиглить президент. Розказують, як тяжко працюють, як їх за ці титанічні зусилля не цінують.  Докладніше >>

Болгарські спостереження

Відпочинок на морі поблизу Балчика в Болгарії дає не тільки суто рекреаційну втіху, але й привід подумати. Подумати про те, як  болгари дають собі раду з пострадянським спадком «16-ї республіки СРСР». Докладніше >>

Країна для людей чи для свиней?

Коли Совіти розпалися, вони потягнули за собою в небуття і всю  промислово-економічну інфраструктуру – зупинялися фабрики і заводи, ліквідовувалися колгоспи. Так, це був болісний процес – безробіття, безгрошів’я, заробітчанство. Втім, не повважайте за цинізм, але був у цьому і певний позитив – для довкілля. Докладніше >>

Футбол, який у нас відбирають

Впродовж останніх десятиліть великий футбол як у країні, так і у світі перетворився на такий собі бізнес-актив дуже вузького кола дуже багатих людей. Олігархи фактично приватизували впливи на світовий спорт №1, який має вкрай важливе значення для формування патріотичних почуттів. Докладніше >>

Програна битва. Виграємо війну?

Сподіваюся, що 5 червня 2012 року, коли провладна більшість протиснула у парламенті «мовний» закон, все ж не увійде в історію як дата поразки, приниження і ганьби українців. Вистачить вже нам Харківських угод… Маю надію, що в другому – остаточному читанні – закон Ківалова-Колесніченка, який фактично зробить російську офіційною в більшості областей держави, таки не приймуть.  Докладніше >>