Буковець, де зупиняється час

Нещодавно завдяки Миколі Дебринюку ми потрапили у місце гуцульської сили – село Буковець. Ця подорож до місцевості, що сховала під кронами ялиць і смерек від недобрих очей Терношорську Ладу і Писаний Камінь, була не першою.

У 2014 р. завдяки Марійці Гаврилюк ми познайомилися з родиною Дебринюків. Тоді гостро стояло питання визволення Писаного Каменя від недобудованого гнізда Януковича. Подейкують, що під кінець свого тиранства Янукович почав вірити в окультні сили, спілкувався з російськими шаманами і мріяв про центр зла біля пам’ятки.

На нашу прикрість вертолітна площадка, ангар та інші недобудови епохи регіоналів і нині охороняються. Сторожі об’єкту кажуть, що чекають повернення ґаздів… Але думається, що дарма, і більше того – саме втручання в легендарний світ серця Карпат спричинило падіння зажерливого режиму Януковича. Хочеться вірити, що про нього незабаром нагадуватиме хіба що напис на електропідстанції біля маєтку: «А Янека вже нема. Багаті, пам’ятайте».

Але навіщо ми говоримо про зло? От Микола Дебринюк з роду Шкрібляків і Революцію гідності відбув, і майстер на всі руки. Микола був в найгарячіших точках 18-20 лютого 2014 р. і каже, що його не вбили, бо «снайпер би не поцілив у швидкого гуцула». А як починає розказувати незвичайні історії з життя села, опиняєшся в гуцульській легенді і не можеш відірвати увагу.

У хаті в Дебринюків все так повирізувано і прикрашено, як у казці про лісового царя. Але руки майстра не дуже затребувані на Батьківщині, а тому доводиться їздити до Чехії на заробітки та вирізати з дерева не українські сувеніри, а чеські іграшки-маріонетки.

Загалом, в Буківці можна за день зробити більше, ніж у місті за декілька днів. Бо тут зупиняється час, а через те ми і гриби збирали, і на Писаний Камінь сходили, зловили рій бджіл, посиділи в тиші і навіть грозу відвели. Час лишився тут віддавна. Бо тут ще чути спів людей в селі, а перейти в третє село для гуцулів – зовсім не проблема. Тут навіть корови ціле літо ґаздують самі в лісовій загороді і лише чекають, щоб їх здоїли. Більше того, Микола ходить до лісу в босоніжках, бо «чого б то гадюки на добрих людей нападали?».

Незважаючи на те, що відстані між гуцульськими обійстями значні, Дебринюки знають людей з усіх навколишніх сіл і навіть пам’ятають, з котрого вони року народження. А подумайте, чи багатьох сусідів ви знаєте у вашій багатоповерхівці? А все через те, що час для вас кудись постійно поспішає.

Звичайно, цивілізація добирається до Буківця. Особливо про це нагадують купи пластмаси і порожніх пляшок, яких більше, ніж грибів навколо Писаного Каменя. Та віриться, що недарма ці місця свого часу облюбовували І.Франко, Г.Хоткевич, М.Грушевський, Леся Українка. Чари Терношор та Писаного Каменя ще не раз врятують Україну від будь-якого зла.

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!