«Бюджет участі»: вже масовий, але ще непрозорий

В Івано-Франківську визначили переможців програми «Бюджет участі». Цьогоріч за фінансування боролися 142 проекти. Про те, як проходило голосування та хто отримав перемогу, дізнавався «Галицький кореспондент».

Небувала активність

Міська цільова програма «Бюджет участі» діє в Івано-Франківську з 2014 року. Вона покликана покращити зв’язок виконавчих органів міської ради з мешканцями міста та допомогти франківцям втілювати свої корисні проекти у життя.

Цього року за перемогу боролися 142 проекти. Три з них не дійшли до фінішної прямої. Фінансування отримали 37 проектів: 32 маленьких – до 50 тис. грн., та п’ять великих – до 200 тисяч.

Міський голова Руслан Марцінків зазначив, що цьогоріч «Бюджет участі» став рекордним, адже у ньому проголосувало понад 25 тис. франківців. «Кожен десятий житель міста підтримав той чи інший проект, – каже мер. – Минулого року було тільки 8 тис. голосів. Тому очевидно, що ми зробили великий крок вперед».

Найактивнішими виявилися школи. Саме три навчальні заклади стали одними з лідерів серед голосування за великі проекти. Так, завдяки ідеям франківців відремонтують та оновлять їдальні у НВК “Школа-гімназія №3”, ЗШ №16 та ДНЗ №22.

Також для ОСББ на вул. Національної Гвардії відремонтують огорожі біля будинку, встановлять ворота та модернізують внутрішньобудинкове освітлення. А на вул. Івасюка, 48 встановлять інклюзивний дитячий ігровий майданчик.

«Батьківська громада у нашому місті достатньо активна», – резюмує мер. Також він додає, що деякі проекти знімалися на користь інших, що показує розуміння мешканцями важливості поданих ідей. Наприклад, на екваторі голосування жителі ОСББ «Китайська стіна» вирішили припинити участь у програмі на користь іншого проекту.

Депутат міськради від того округу Стефан Магас каже, що тоді п’яте місце ділив їх проект та ідея о. Андрія Цікала щодо облаштування інклюзивного майданчика. «Стало некомфортно переконувати людей голосувати за нас, якщо поруч є такий проект з благою метою», – пояснив він.

Депутат підозрює неладне

Проте не всі впевнені, що голосування проходило чесно. Учасник «Бюджету участі» та депутат міськради Андріан Волгін переконаний, що під час визначення переможців траплялися порушення. Він бере участь у цій програмі вже третій рік поспіль. Двічі його ідеї вигравали по 50 тисяч, тому цього разу Волгін вирішив подавати на великий проект.

Пан Андріан розповідає, що перші три тижні спостерігав за тим, як відбувається голосування. Спочатку його проект тримався у п’ятірці лідерів, але потім деякі ініціативи почали набирати вдень по 60-70 голосів. На його думку, за день важко набрати хоча б десять голосів, тому він запідозрив, що голосування нечесне. Волгін спілкувався з іншими учасниками, до яких доходили чутки, що у бібліотеках голосують за чужими паспортами.

Також очевидці повідомили депутату, що на їхньому окрузі голосували вчителька і неповнолітні, у яких є ID-картки. А це ­порушення правил, прописаних у положенні про програму. Голосувати мають право іванофранківці, яким виповнилося 18 років.

«І вже в останній тиждень самі організатори порушили правила – виставляли палатки для голосування», – додає пан Андріан. Адже у положенні зазначено, що голосувати можна у бібліотеках, ЦНАПі та через Інтернет.

Андріан Волгін написав депутатський запит на ім’я міського голови. У ньому він просить внести зміни до програми, а саме – унеможливити голосування за ID-картками для неповнолітніх та забрати з переліку місць для голосування бібліотеки. Бо, за словами депутата, саме там відбувається маніпуляція та правопорушення.

 

Порушення чи ні?

Про певні можливі порушення положення говорять й інші учасники. Наприклад, Тарас Дитко, ідея якого з облаштування прибудинкової території ОСББ на вул. Національної Гвардії посіла третє місце серед великих проектів, каже, що до нього також доходили чутки, що голосували діти до 18-ти років, але сам цього він не бачив. «Найкраще голосувати в Інтернеті. Адже так можна уникнути і порушень, і маніпуляцій», – вважає пан Тарас.

Дитко також підтримує думку депутата Волгіна про те, що краще було б поділити «Бюджет участі» на окремі категорії: освіта, культура, спорт, благоустрій, озеленення. Бо є проекти більш локального характеру, а є глобальніші, наприклад, щодо шкіл і дитсадків.

Михайло Січка, який подавав на конкурс малий проект щодо модернізації «Просвіти», відзначає, що цього року складна процедура голосування. Багато людей не розуміють, для чого паспорт та ідентифікаційний код. Також важко конкурувати з ідеями, які стосуються навчальних закладів.

Координатор програми Христина Костирко підтверджує, що діти до 18-ти років пробували проголосувати, але траплялися такі випадки тільки на початку. «Нам подзвонили з ЦНАПу. Пояснили, що прийшов неповнолітній, який хоче проголосувати і з ID-карткою він це зробити може», – розповіла вона. Після цього Андрій Чайківський, начальник відділу програмного та комп’ютерного забезпечення міської ради, заблокував систему для 14-річних.

За словами пані Христини, це не вплинуло на голосування. І вона не вважає це правопорушенням, що вимагає певних дій.  «Андріан Волгін пропонував заборонити голосувати картками, але це неможливо. ID-картка – це паспорт громадянина України. А заборонити голосувати за паспортом – це смішно», – каже координаторка.

Неправильним у мерії також вважають і пропозицію заборонити голосування у бібліотеках. Мовляв, у минулі роки було багато звернень про те, що люди не можуть проголосувати ні в Інтернеті, ні через Приват24. «Але кожна людина має право голосу і може віддати його за той чи інший проект, – каже Руслан Марцінків. – Ми спеціально робили більше дільниць».

А от голосування у палатках організатори називають нічим іншим, як запізно розпочатою рекламною кампанією. Христина Костирко переконує, що там проголосували тільки три людини: міський голова, секретар міськради Оксана Савчук і депутат Віктор Синишин. А франківці просто підходили і цікавилися програмою.

«І взагалі, це великий плюс», – продовжує тему Андрій Чайківський. Мовляв, у ЦНАПі для людей з певними обмеженнями існує мобільний адміністратор – людина залишає повідомлення, і працівник центру їде до неї додому, щоб допомогти. Щось подібне міськвиконком хотів зробити і з «Бюджетом участі». Таке голосування організатори не вважають порушенням, бо людина сама сідає за комп’ютер і голосує.

Хто прийшов у бібліотеку

У бібліотеках також стверджують, що голосування проходило без порушень. Завідувач бібліотеки-філії №1 Марія Воробчак підсумовує, що люди були активні, приходили голосувати і точно знали, який проект хочуть підтримати. Єдине, що турбувало їх – навіщо паспорт та ідентифікаційний код.

Її колега Галина Подолицька додає, що були випадки, коли люди приходили без документів, але їх відправляли додому. «Жінки хотіли проголосувати за чоловіків, але ми пояснювали, що кожен має віддати голос сам за себе», – запевняє завбібліотеки.

Бібліотекарка Ольга Гринишин розповідає, що в Опришівцях неповнолітні не голосували. Також мало приходило і молодих людей. «Без паспортів не приходили, але було, що приносили по два паспорти», – згадує вона.

А от завідувач бібліотеки-філії №4 Наталія Ліктей розповідає, що найбільше людей у них було, коли прийшли голосувати студенти. «Багато приходило дітей з 14-ти років, – каже вона. – Ми їх попереджали, що ці голоси не врахують. Та батьки просили все одно внести дані в систему, а ми не маємо права відмовити, бо паспорт та ідентифікаційний код є».

Також багато людей, за словами бібліотекарки, приходили без паспортів або з написаними на листочку даними, але їм відмовляли вносити їхній голос. «Того року таких умов не було. Люди приходили з двома-трьома паспортами», – згадує пані Наталія. Тепер франківці також пробували так робити, але вже було не можна.

 

Наука на помилках

У майбутньому «Бюджет участі» таки хочуть розділити на певні сфери. Наприклад, «зелений» бюджет, у який входитиме озеленення міста, створення парків, скверів тощо. Чи «освітній» – тільки для навчальних закладів. «Категоризація тут важлива не тільки по сумі, але й по напрямках», – зауважує мер.

Організатори кажуть, що зараз вони тільки вчаться і бачать помилки у ході. «До нас приходять люди і кажуть, що от була така проблема, – пояснює Христина Костирко. – І ми намагаємось виправити все». Мовляв, немає ніякого закону про «Бюджет участі» і немає ніякої ідеальної формули програми – кожне місто має вивести її самостійно, навчаючись на помилках.

Людмила ОЛЕНЮК

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!