Декларації для антикорупціонерів: холодний подув із 16 січня

23 березня Верховна Рада підтримала поправки до Закону «Про протидію корупції», внесені нардепом, екс-журналісткою Тетяною Чорновол. Згідно з ними, громадські активісти та організації, які протидіють корупції, а також усі фізичні та юридичні особи, які з ними співпрацюють, змушені будуть подавати декларації та звітувати про прибутки. Громадянське суспільство очікувало, що президент накладе вето на такі новації, проте вже 27 березня Петро Порошенко підтримав скандальні поправки. Дехто з активістів прирівняв ці поправки до диктаторських законів 16 січня 2014 року. Інші ж назвали це тиском на громадянське суспільство, який може перекрити їм кисень.

Списані зміни

Народний депутат Тетяна Чорновол продовжила роботу колеги, депутата з Прикарпаття Юрія Дерев’янка. Саме він у 2016 р. пропонував внести аналогічні зміни до закону, проте його не підтримали депутати. У своїх поправках Чорновол запропонувала звільнити військових від обов’язку подавати е-декларації, натомість змусити декларувати свої статки представників громадськості, які не є чиновниками, але отримують кошти, майно в рамках реалізації в Україні програм технічної або іншої, в т. ч. безповоротної, допомоги у сфері запобігання, протидії корупції.

Проте внесені зміни до закону сирі і доволі суперечливі. 24 березня парламент поставив на голосування постанову про скасування закону, але відповідне рішення не набрало достатньої кількості голосів. 27 березня Петро Порошенко підписав закон навіть попри те, що отримав звернення від громадських організацій з проханням накласти на нього вето.

Прикарпатські нардепи голосували за питання по-різному. Зміни підтримали Юрій Соловей та Анатолій Матвієнко від БПП, Анатолій Дирів, Юрій Бабій та Володимир Шкварилюк від «Народного фронту». Позафракційні Юрій Дерев’янко та Олександр Шевченко утрималися від голосування. Віктор Шевченко був проти.

Крок назад

Після підписання закону посол Великої Британії в Україні Джудіт Гоф зауважила, що цей закон може обмежити можливості неурядових громадських організацій (НУО), піддати їх тиску, вплинути на реформи і потребує термінового перегляду. У посольстві США назвали це кроком назад, адже члени громадянського суспільства відіграють життєво важливу роль у забезпеченні прозорості. Найстаріша неурядова організація США «Freedom House» опублікувала заяву. Марк Берендт, директор програм Євразії у «Freedom Housе», зауважив, що запровадження нав’язливих вимог до звітності для антикорупційних активістів та НУО підриває їхню роботу, яка необхідна для відновлення суспільної довіри до влади. За його словами, нові вимоги спрямовані на захист політиків, незадоволених громадським контролем, і дають їм можливість помститися тим, хто бере участь в антикорупційних розслідуваннях.

Більше того, закон вочевидь порушує стандарти Ради Європи, що забороняють довільне і дискримінаційне втручання в незалежну діяльність громадянського суспільства. «Взаємодія з громадянським суспільством має величезне значення для прогресу, досягнутого Україною в боротьбі з корупцією. Будь-яких заходів, які могли б істотно перешкодити, слід уникати. Тому ми розцінюємо зміни до закону про електронні декларації, прийняті останнім часом, які вимагають від активістів ГО та підрядників подавати електронні декларації, як крок назад. Ми очікуємо, що це питання буде виправлено в терміновому порядку», – коментує ситуацію прес-аташе ЄС в Україні Давид Стулік.

Перекритий кисень

Представники громадських організацій вважають закон особистою помстою, а також таким, що перешкоджає їхній діяльності.

Михайло ДЖОГОЛА, член ГО «Центр «Антикорупційна платформа», каже: «Перш за все, підписаний закон потребує доопрацювання. Наскільки я знаю, президент зібрав експертів та активістів у дорадчу групу для внесення правок. На мою думку, ці зміни є якоюсь помстою активістам і антикорупціонерам. Однак нічого страшного я в цьому не бачу. Люди, які шукають корупцію, повинні бути чесними. Думаю, що більшість громадських діячів, журналістів і антикорупційних активістів готові подати декларацію».

Михайло Джогола
Михайло Джогола

Проблема в іншому, наголошує активіст. Є величезні неточності в законі. Керівні органи організацій – це загальні збори. Виходить, що декларації мають подавати кілька десятків осіб з однієї організації. Це складно і просто повалить систему. Держава не знає, скільки у неї держслужбовців, тим більше вона не знатиме, скільки у неї антикорупціонерів.

«Інший момент – декларації повинні подавати всі контрагенти таких організацій. Тобто якщо я замовив пачку паперу в підприємця і оплатив це через рахунок організації чи проекту, підприємець мусить подати декларацію. І так з усіма. Це значно ускладнить роботу антикорупційних організацій. Подати декларацію – не проблема, проблема в неточностях закону, які вставлять палиці в колеса і антикорупційним організаціям, і тим людям, що з ними працюють», – наголошує Джогола.

Ігор ТКАЧ, інформаційний аналітик, вважає: «Філософія поправок Чорновол така, щоб спрямувати увагу суспільства на тезу: антикорупціонери самі не хочуть показувати свої статки, і це, мабуть, тому, що вони нечесні, такі ж, як і політики. Насправді люди, які борються проти корупції, нічого не приховують, адже вони щороку звітують перед донорами, громадськістю. Крім цього, в основу закону покладено те, щоб перекрити кран громадським організаціям. ГО наймають офіси, купують меблі, папір, оргтехніку, коли організовують заходи, наймають конференц-зали, купують папки – це звичайна проектна діяльність. Цей законопроект передбачає звіт не лише від членів ГО, керівників чи розслідувачів, а й від усіх тих, хто надає послуги, товари і т.д. Для бізнесу, особливо для дрібного і середнього, будь-яка додаткова звітність чи перевірка є проблемою. Це означає наражати себе на небезпеку, додатковий штраф, більшу увагу. Бізнес при виборі заробити 10 копійок чи відмовитися від співпраці буде обирати друге. Може настати така ситуація, що ГО будуть паріями, не зможуть нічого придбати, замовити, адже ніхто не буде з ними співпрацювати. Саме такою і є філософія цих поправок».

Ігор Ткач
Ігор Ткач

За його словами, колись така ідея була в Росії. Пізніше її намагалися впровадити через диктаторські закони 16 січня 2014 року. А тепер ці поправки майже повністю її копіюють.

«Якщо нині ця норма пройшла, то ми прийняли ті ж закони, що були в січні. Це означає, що Порошенко дорівнює Януковичу, а Верховна Рада така ж, як і тоді. Між «Партією регіонів», що вносила ці пропозиції, і Тетяною Чорновол можна поставити знак рівності. Ймовірно, це хтось використовує, щоб приховати справжнього ініціатора цих рішень. Скоріш за все, це справжні корупціонери, люди з адміністрації президента, Кабміну, правоохоронних органів, які хочуть від себе відвернути увагу. Зручно розказувати суспільству, що самі антикорупціонери не хочуть звітувати. Це негативна практика, яка ніде в світі не використовується. Є державні гроші, за які треба відповідати. А всі інші кошти – приватні, донорські – мають контролюватися тими, хто їх дав. Якщо бюджетні гроші дав український народ, то звітувати треба перед ним, а якщо це міжнародний фонд, то вимагати звіт може лише він. Це нечесна гра з українським виборцем, українськими громадянами і міжнародними партнерами, які є чи не єдиною запорукою реформ в Україні», – обурюється Ткач.

Віталій СВІТЛИК, координатор руху «Чесно» в Івано-Франківській області, член громадської ради при НАЗК, говорить: «Ще кілька місяців тому це були поправки депутата з Прикарпаття Юрія Дерев’янка. Нині їх внесла Чорновол. Законопроектом унеможливлюють роботу антикорупційних організацій, оскільки всі підрядники, які будуть співпрацювати з цими організаціями, повинні також звітуватися в електронній формі. Як ми знаємо, бізнес нині не готовий подавати декларації, а це створює труднощі для ГО. Постає питання не в тому, що у когось із антикорупціонерів виникає проблема показати свої доходи, а у самій взаємодії та роботі. Крім того, в законі не прописано чітких норм, хто такі антикорупціонери. Тобто я як простий громадянин, який зробив запит на доступ до публічної інформації щодо бюджетних коштів, теж, мабуть, буду антикорупціонером і повинен подавати декларацію. Норми не прописані, і в цьому, мабуть, чи не найбільша біда цього законопроекту».

Віталій Світлик
Віталій Світлик

Внесення поправок, на його думку, пов’язане з тим, що активісти в подальшому балотуються до місцевих рад і проходять, адже громадськість їх уже знає з позитивної сторони. Це наступ на громадянське суспільство, яке потім витісняє депутатів-хабарників з їхніх місць.

Христина ЗЕЛІНСЬКА, голова Центру «Антикорупційна платформа», зазначає: «Спершу законопроект мав на меті звільнити від електронного декларування військовослужбовців, проте за ініціативою депутатки Тетяни Чороновол було ще внесено норми про декларування статків членів антикорупційних ГО та організацій, які можуть виступати їхніми підрядниками. Великим розчаруванням для чималої кількості представників громадянського суспільства України та світу став момент, коли президент підписав внесення цих змін. У результаті сьогодні Україна – єдина держава, яка зобов’язала декларувати статки членів антикорупційних організацій та всіх фізичних осіб, які отримують фінансування від таких організацій. Відтак ці особи можуть нести адміністративну та кримінальну відповідальність. Вважаю це цілими двома кроками назад у розбудові громадянського суспільства, великою перепоною для боротьби з корупцією та дискримінацією».

Христина Зелінська
Христина Зелінська

Активістка каже, що, по-перше, антикорупційні організації і так фінансово звітують. Відповідно до податкового законодавства, всі юридичні особи, якими є і громадські організації, щоквартально та щорічно подають фінансові звіти до податкової інспекції. А по-друге, вона не знає жодної антикорупційної організації, яка б працювала за рахунок коштів платників податків України. Зазвичай такі ГО реалізовують різні проекти у співпраці з міжнародними організаціями за фінансової підтримки міжнародних донорів, благодійної підтримки або ж на волонтерських засадах. І по-третє, тепер з антикорупційними організаціями ніхто не захоче співпрацювати, адже закон зобов’язує подавати електронні декларації тих, у кого антикорупціонери орендують офіси, конфернц-зали, замовляють друк інформаційних брошур, послуги з проведення лекцій для громадян з питань бюджетування, боротьби з корупцією, впровадження реформ тощо.

«Погоджуюсь і підтримую те, що в умовах повної прозорості не тільки антикорупційним, а й усім решта громадським організаціям, благодійним фондам буде також правильно публічно звітувати про свою діяльність та кількість залучених коштів. Але взагалі не бачу сенсу, для чого всім підрядникам таких організацій звітуватися. І, знову ж таки, за це не повинна передбачатись якась відповідальність, як для службових та посадових осіб, що отримують зарплатню з коштів місцевого чи держбюджету. У результаті сьогодні ця ситуація схожа на тиск з боку влади і бажання гальмувати антикорупційну реформу на загальнонаціональному рівні та на місцях», – підкреслює Христина Зелінська.

Експерт Інституту політичної освіти Тарас СЛУЧИК переконаний: «Правки в Закон України «Про запобігання корупції», які внесла Тетяна Чорновол за підтримки Адміністрації президента, – це помста антикорупційним громадським організаціям і журналістам за лобіювання створення антикорупційних інституцій, як-от НАБУ, НАЗК, запровадження е-декларування та журналістські розслідування. Текст закону насправді блокує роботу громадських антикорупційних організацій та агенцій журналістських розслідувань. Проте якщо вчитатись ще уважніше в текст, який таки підписав президент, то кожен громадянин, який взяв участь в антикорупційном мітингу, зобов’язаний заповнювати е-декларацію. Тобто влада розпочала широкий наступ на тих, хто бореться з корупцією та лобіює стандарти прозорості у роботі влади».

Тарас Случик
Тарас Случик

На його думку, ці зміни в закон зроблені спеціально для блокування роботи громадських організацій та активних громадян. Бо якщо громадяни контролюють державу – це демократія, а якщо держава контролює громадян – це диктатура.

Іншим свідченням абсолютної безглуздості правок від Чорновол є те, що громадяни, які, наприклад, взяли участь в антикорупційному мітингу, по факту з 2018 року заповнюють декларації для осіб, що уповноважені на виконання функцій держави та місцевого самоврядування. «Риторичне запитання: які функції державних органів виконують ГО та активні громадяни? Ніякі! Навпаки, ще й платять офіційні податки для утримування держави. Президент Порошенко після підписання проголосованих ВР поправок до закону остаточно показав своє реальне ставлення до боротьби з корупцією – він підтримує корупцію в державі. І це яскраво відбивається на його електоральному рейтингу і рівню довіри до нього», – підсумовує аналітик.

Ольга ШАЛАЙСЬКА, експерт «Інституту масової інформації», наголошує: «Інститут масової інформації» не є антикорупційною організацією, але ситуація, яка склалася, ставить усіх під удар. Відтепер особа, у якої організація орендує приміщення, повинна подавати декларацію – це нонсенс. Більшість громадських організацій до своєї діяльності не залучають гроші українських платників податків, ми працюємо за гроші норвезьких, американських, канадських громадян, їхнє право вимагати від нас звітів, що вони і роблять постійно. Ми регулярно звітуємо, проходимо аудити. Декларування податків – це персональна відповідальність кожного громадянина. Якщо ми як активісти та журналісти слідкуємо за владою, то влада, зі свого боку, має значно більше механізмів слідкувати за нами. Раз на рік ми здаємо звіти в податкову. Крім того, нещодавно закінчилася перереєстрація громадських організацій, нам видали нові коди неприбутковості, переглянули статути. Це вже була м’яка форма перевірки і тиску на громадські організації. Наступним кроком стали зміни до антикорупційного закону. Ми назвали їх «законами 16 січня імені Порошенка». Як на мене, нині відбувається контрреволюція, яка розпочалася у 2015 році. Головне питання в тому, чи громадські організації, журналісти, втримаються, зможуть бути об’єднаними і далі йти разом за ідеали Майдану, чи таким чином нас зможуть розбити, відсікти. Нинішня влада прийшла на посади завдяки громадянському суспільству. Ми будемо слідкувати за тими змінами до закону, які нам обіцяли внести».

шалайська

Вади закону

Після підписання скандального закону ресурс «Громадський простір» опублікував 10 вад антикорупційного е-декларування для громадських організацій:

  1. Погіршує правове середовище для громадських організацій – запроваджує додаткові обтяження для ГО без жодних додаткових переваг чи повноважень.
  2. Суперечить попереднім зобов’язанням української влади. Минулого року президент видав Указ №68 «Про сприяння розвитку громадянського суспільства», де серед задач, які заплановано вирішити, – посилення громадського контролю за органами влади та зменшення бюрократії у відносинах держави та громадських організацій.
  3. Псує міжнародний імідж Української держави. «Правки Чорновол» зазнали критики від більшості міжнародних партнерів України, які ці три роки забезпечують політичну та фінансову підтримку нашої держави у протидії російській агресії.
  4. Ускладнює бізнесу взаємодію з громадськими організаціями, бо під його дію потрапляють всі, хто надає послуги «антикорупційним громадським організаціям» – постачальники канцтоварів, ІТ-послуг, таксі, власники офісів та приміщень для заходів.
  5. Створює дискримінаційні умови для громадських організацій: виокремлення «антикорупційних» серед інших громадських організацій є досить сильним порушенням прав громадян.
  6. Зменшує кількість ініціатив, які протидіють корупції. Оскільки займатись протидією корупції стане набагато складніше, це зменшить інтерес активних громадян до цієї сфери.
  7. Відволікає діючі громадські ініціативи по боротьбі з корупцією від основної діяльності. Антикорупційним ГО доведеться багато сил витрачати не на основну діяльність, а на протидію негативним нормам «правок Чорновол».
  8. Створює широке поле для спекуляцій та конфліктів. У законі дуже широко прописано, хто підпадає під е-декларування – «учасники антикорупційних заходів». А чим ширший опис, тим більше поле для спекуляцій та конфліктів.
  9. Суперечить логіці взаємодії у демократичній країні. Цей механізм порушує звичну формулу взаємодії влади та громадянського суспільства.
  10. Створює загрозу відновлення диктатури в Україні. Процедура ухвалення «антигромадських» правок до антикорупційного законодавства виглядає ще гіршою, ніж самі правки.

Ірина ФЕДОЛЯК