День міста: простір, піар, курйози

5-7 травня в Івано-Франківську з розмахом святкували 355-ту річницю міста. Відбулись десятки подій – важливих, цікавих, дивних, масштабних та курйозних.

 DSC_1514-1230x815

Простір для інтеграції

На ці три святкові дні до Франківська з’їхались офіційні представники сорока країн, щоб взяти участь у міжнародному фестивалі «Карпатський простір». Формально захід не був прив’язаний до відзначення Дня міста, але по суті його події – відкриття виставок, дипломатичні зустрічі, концерти і навіть представлення кухонь різних країн – переплелися зі святкуванням 355-го Дня народження Івано-Франківська. Вочевидь, представники міської влади та облдержадміністрації (останні готувались до «Карпатського простору» довго й ретельно, анонсуючи події ледь не за місяць до нього), знайшли порозуміння, що є добрим знаком.

Фестиваль був багатогранним – мав і політичні, і економічні, і туристичні, і мистецькі аспекти. Можна впевнено сказати, що численні виставки, презентації, дискусії та просто розмови дипломатів за чашкою кави чи кухлем пива посприяли інтеграції України (і Прикарпаття зокрема) в розмаїте коло наших країн-сусідів.

DSC_1735-1230x815

Але й тим франківцям, яким немає діла до тонких дипломатичних нюансів, у ці дні було чим зайнятись і куди сходити. В місті проводилось традиційне «Свято ковалів», у центрі на не менш традиційних ярмарках можна було придбати абсолютно все – від сирних коників до твердопаливних котлів. Ще можна було послухати виступи народних колективів, молодих рок-гуртів (на озері), а також відомих музикантів на кшталт Олега Скрипки, Фоми та Тіни Кароль. У неділю ж містом пройшла святкова хода – тисячі людей прийшли до Ратуші, аби послухати урочисті промови десятка посадовців, кілька пісень зі сцени та отримати свій шматок від 150-кілограмового торта, над яким довго чаклували кондитери «Надії».

Досить важлива подія відбулась і для вірян Івано-Франківська: до Собору Святого Воскресіння, що на площі Шептицького, привезли мощі нещодавно канонізованої Матері Терези. Торкнутись святині поспішили сотні франківців, а одними з перших це зробили міський голова та його заступники. Втім квапитись немає потреби. За словами отця Юрія, мощі стануть кафедральними, тобто залишаться в соборі назавжди.

 DSC_1790-1230x815

Піар

Хороших подій відбулося дійсно чимало. Але таких масштабів піару (в основному з боку міської влади) Івано-Франківськ не бачив уже давно.

На кожній локації, де щось відбувалось, стояли намети з написами «ВО «Свобода» та «Руслан Марцінків». Нам вдалося нарахувати близько 30-ти таких агітаційних наметів. Літні жінки роздавали перехожим календарі, газети та афіші з партійною символікою. Міський голова разом з представниками своєї патронатної служби встигав брати участь у десятку подій на день, оперативно висвітлюючи їх на офіційній сторінці у соцмережі. Франківськ, як жартували в соцмережах, отримав передозування «Свободою».

Слід визнати, що було зроблено й чимало корисних та добрих справ. Взяти хоча б відкриття Алеї відомих франківців та нового дитсадка у Крихівцях. Проте чи потрібно меру так активно піаритись на всіх цих речах?

Представники обласної влади також не забували виголошувати урочисті промови на кожній події «Карпатського простору». Проте тут більше пасує слово «офіціоз», аніж «піар». Та й наметів з символікою «БПП» чи написами «Облдержадміністрація» у місті не ставили.

 DSC_2008-1230x815

Курйози та негатив

Втім, без ложки дьогтю таки не обійшлося, навіть без кількох. Ще до початку святкувань члени декількох релігійних організацій направили листи до міського голови, в яких обурювались «окультизмом», який начебто замислили учасники «Свята ковалів». Мова йде про створення «Часової вежі» (за однойменним фентезійним твором письменниці Наталії Щерби), на якій планувалося розмістити елементи, в яких віруючі угледіли відьомство. Руслан Марцінків, який неодноразово наголошував на своїй релігійності, не зміг проігнорувати ці звернення і скликав комісію.

Її засідання відбулося 4 травня під головуванням Богдана Білика, заступника мера з економічних питань. Здавалося б, який зв’язок між економікою й окультизмом? Проте слід зазначити, що «Свято ковалів» приносить місту хороші прибутки і дає рекламу в світі. Тож можна припустити, що Білик отримав вказівку на кшталт «вислухай, погодься на що завгодно, але захід має відбутись». Так і сталося. Вислухавши обурених християнських активістів, які казали, що цей знак «стане місцем відьомського поклоніння», Білик засудив книгу, яку не читав, та пообіцяв, що окультних символів на святі не буде. Засідання комісії завершили спільною молитвою. А місто в результаті отримало прецедент цензури на релігійну тематику, освячений владою, і ковалям заборонили кувати те, що вони хотіли. Чомусь виникають асоціації із Середньовіччям…

DSC_1993-1230x815

Не обійшлось і без неприємних випадків, пов’язаних з психологією натовпу. На розрізанні святкового торта, попри запевнення Руслана Марцінківа, що вистачить усім, люди прагнули якомога швидше отримати свій ласий шматочок, що призвело до тисняви та скандалів із криками. На щастя, ніхто не постраждав – але хіба шматок торта вартий того?

Схожий сценарій, проте у більшому масштабі, повторився ввечері на концерті Тіни Кароль. Звук був дуже поганим, на що звернули увагу сотні людей, а сама співачка виконувала пісні російською мовою, що викликало цілком закономірне обурення у значної частини франківців. А ближче до кінця виступу публіка, прагнучи підійти до сцени якомога ближче, почала повільно і невідворотно йти вперед, знісши загородження.

Охоронці та «Муніципальна варта» буквально своїми руками стримували натовп. У тисняві люди почали втрачати свідомість. Таких одразу ж приводили до тями та виводили з епіцентру подій. Фанати Тіни Кароль у цьому юрмищі загубили більше 20-ти дітей – всіх їх потім повернула батькам поліція. На щастя, обійшлось без жертв. Важко зрозуміти, чому за два дні до цього, на концерті Олега Скрипки, при майже такій же кількості глядачів не було нічого подібного…

Тарас ВОЛОШИН