З 8 до 10 червня у місті Братислава (Словаччина) проходив міжнародний турнір з тхеквондо «Bratislava Open & Korean Ambassador Cup 2018».

Участь у ньому взяли 553 спортсменів з 13 країн світу. Були серед них і представники Прикарпаття. Зокрема, юна спортсменка Ярина Костюк привезла додому перемогу серед молодших юнаків.

Яринка – жителька села Іваниківка Богородчанського району. Тхеквондо вона займається з 5-ти років. Зараз їй 9 і у неї уже чимало спортивних досягнень. Трьохкратна чемпіонка області, двократна срібна призерка України (обидва рази у 2017), Чемпіонка України 2016, призерка й переможниця міжнародних змагань. Загалом в активі юної тхеквондистки  близько 70 медалей та кубків.

«Перша нагорода яку здобула Ярина – кубок «За волю до перемоги», -пригадує Марія Костюк, мама спортсменки. – Це було змагання у Львові. Дочка тоді займалася менш ніж пів року. Все було гаразд, вона добре йшла, і програла достойно: розрив між нею і переможницею був у кілька балів. Коли почалося нагородження ми уже збиралися їхати додому. І тут її викликають. Ми всі здивовані, адже знаємо що вона програла, і тут така приємна несподіванка».

Спортивні досягнення – результат суворої дисципліни та наполегливої праці. Ярина тренується щодня (після Братислави – тричі на тиждень, проте це вважається послабленням). Також є обов’язкові вправи, які виконує вдома. Одним із секретів успіху мама називає чіткий режим дня: школа, домашнє завдання, тренування, сон.

«Яринка знає, якщо ми не виконаємо те що заплановано згідно режиму, то потім нічого не встигнемо, – продовжує Марія Костюк. – Хоча ми просто робимо ту справу, яку обрала Ярина. Насправді не я привела її у спорт, а вона мене. Відколи почала говорити казала, що займатиметься боксом. Боксом і танцями. Танці вибрала тому, що ними займалася старша сестра Оля. Танцювала, їздила на змагання і Ярина хотіла її копіювати. Ми записали її на танці і навіть оплатили пів року занять. Але танці «не пішли»…А про бокс мова йшла завжди. Та я вважаю, що бокс для дівчинки трохи агресивно, тому ми обрали дещо інше. Я подзвонила до свого тренера. Ми приїхали на тренування і Ярина відпрацювала 45 хвилин нарівні з іншими. Так і залишилась».

«Ярина прийшла як маленьке пташенятко: з відкритим ротом і заявою що вона – принцеса-Воїн. – розповідає Олександр Корсак, тренер спортивного клубу «Пантера», який відвідує Ярина.  – В групі вона була наймолодша, я навіть таких ніколи не брав. А ще й тренувалася зі старшими. Спробував перевести її в молодшу групу, то потім забрав, бо їй не було що там робити. Ярині відомо що таке дисципліна, вона вимоглива до себе, працює по команді. Наразі знає, чого хоче і батьки та бабуся Ольга її в цьому підтримують».

Цікаво, що свого часу і мама і тато Яринки тренувалися в Олександра Корсака та… були не знайомі між собою. Мар’ян Костюк часто допомагає дочці з ударами, які не виходять, підтримує та заохочує. І сам продовжує тренуватись, хоча зараз рідко, адже тренування важко поєднувати з роботою.

Тендітна й ніжна у повсякденному житті, маленька дівчинка, яка із задоволенням грається ляльками, танцює й малює, у спорті Яринка цілеспрямована й вимоглива до себе.

«За 5 років ще не було такого, щоб вона не хотіла їхати на тренування,  – зазначає мама Ярини. –  Бували такі моменти, що вона виходила з заняття і починала плакати. Та на тренуванні вона ніколи собі цього не дозволяла… Навіть коли у 2016 році в бою зламала руку. Отримавши першу допомогу, вона довела бій до кінця, (а це був півфінал) пробилася у фінал, стала чемпіонкою області, а вже тоді поїхала в травмпункт. І знаєте що хвилювало Ярину більш за все? Не біль та незручності в побуті. А те, що через зламану руку вона не поїде на чемпіонат України, до якого доволі довго готувалася. Так, і з травмою вона продовжувала ходити на тренування.  Одного разу навіть спробувала віджиматись. Ми як побачили – оніміли. А від навантаження  на кисті тріснув гіпс. Вона віддана тому що робить, та без цього неможливо чогось добитися. У нас завжди так: або робити свою справу добре і якісно, або не робити взагалі. Адже це був свідомий вибір Ярини – вона обрала те, що їй завжди подобалося.  Це вже Олю ми потім просили, підкуповували, хитрощами заманювали…»

До речі,  старша сестра Ярини Ольга також займається  тхеквондо. І за 1,5 року тренувань має кілька вагомих досягнень. Ольга Костюк чемпіонка області, бронзова призерка першого етапу кубка світу, призерка міжнародних змагань. Та це вже інша історія… І поки Оля тренується до чемпіонату України, Ярина готується до чемпіонату Європи серед юнаків.

А сама Яринка про майбутнє говорить дуже впевнено: «Спочатку я хочу стати чемпіонкою України. Після цього досягнення  я хочу стати чемпіонкою Європи. Потім я хочу досягти успіхів на чемпіонаті світу,  принаймні взяти призові місця. А на олімпійських іграх, коли я вже стану дуже досвідченим спортсменом, я хочу здобути перше місце. А потім я хочу вийти заміж!».

Нагадаємо, У Городенці відбувся турнір з легкої атлетики

Світлана Андрійчук