«Дівчина, яка застрягла в павутині»

Драма / Трилер

Режисер: Феде Альварез

У ролях: Клер Фой, Сільвія Хукс, Лійка Стенфілд, Стівен Мерчант, Кемерон Бріттон

Ввідна сцена фільму знайомить нас із юною Лісбет, яка втікає від жорстокого батька, але залишила в небезпечній пастці свою сестру. Цей епізод з минулого прямо пов’язаний з її новою місією: вкрасти у АНБ файл, здатний запустити в дію купу ракет і рознести світ на друзки. З цим завданням хакерка Лісбет Саландер справляється без проблем, але ось наслідки злому виявляються досить серйозними, тут не обійтися без допомоги журналіста Мікаеля Блумквіста.

Оскільки права на оригінальну трилогію Стіга Ларссона припадають пилом у Sony вже кілька років, в рубрику «зніміть це негайно» потрапила четверта книга про пригоди Лісбет і її вірного друга. Після смерті Ларссона «Дівчину, яка застрягла в павутині» дописував вже журналіст Давид Лагеркранц. Роботу віддані читачі «Міленіуму» прийняли стримано, навіть іноді плювалися, але, як то завжди буває, чим гірша книга, тим зазвичай краща її екранізація (візьмімо, наприклад, «Бійцівський клуб»). Нова версія Лісбет вийшла майже як «Бетгьорл» від феміністського світу скандинавського нуара: витончено дається прочухана поганим хлопцям. Жоден зловмисник не уникне покарання, можете спати спокійно. У цьому шведському Готемі будь-який комп’ютер може бути зламаний за допомогою шаленого стукоту по клавішах ноутбука. Іноді здається, що Лісбет досить просто подивитися на операційну систему, і вона ламається сама. Тому, якщо у вас є друг-програміст, можете зводити його в кіно як на комедію, він оцінить.

Взагалі, якщо сприймати фільм саме як супергеройське кіно з мораллю на поверхні, то можна цілком непогано провести час. А ось якщо йти, націлившись на розмах детективів рівня Джона ле Карре, то можна залишити кінотеатр, хапаючись за голову. Хоч самому першоджерелу далеко до складних шпигунських детективів, він мирно існує у світі поп-літератури, і це не обов’язково погано. Логічних дір у сюжеті достатньо, щоб побити рекорд за кількістю закочування очей на одному сеансі.

Навіщо взагалі дивитися «Дівчину, яка застрягла в павутині»? По-перше, це красиво. Низький уклін оператору Педро Луці, з яким режисер Федеріко Альварес вже працював над своїм попереднім (цілком вдалим) трилером «Не дихай». Весь цей скандинавський стиль, сніжок, що меланхолійно падає, ідеально вивірені кадри – бенкет для очей. По-друге, заради прекрасної Клер Фой, яка, можна сказати, головний двигун фільму і взагалі подарунок небес, якого ми не заслужили. Здавалося, Руні Мару нам ніхто не замінить, але версія Лісбет у виконанні надзвичайно талановитої британської актриси нітрохи не поступається двом попереднім актрисам (нагадаємо ще про Нумі Рапас в оригінальній шведській трилогії). Очей не відірвати і від Лакіта Стенфілда, відомого за роллю в серіалі «Атланта», тут він чудово виконує роботу «харизматичного героя другого плану», який розряджає атмосферу.

В цілому «Дівчина, яка застрягла в павутині» прекрасно працює як розважальний фільм. На жаль, з огляду на всі огріхи першоджерела, тут потрібна була фінчерівська вправність, щоб вийти з води без логічних дір. Федеріко Альварес до американської екранізації «Дівчини з татуюванням дракона» не дотягнув, але, як то кажуть, well shit, at least you tried.

ФЕЛІНСЬКИЙ

 

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!