Наприкінці навчального року або на початку нового у багатьох школах області порушується питання закупівлі зошитів з друкованою основою, що особливо актуально для початкової школи. У вимогах до шкільної програми про друковані зошити не сказано, та вчителі наполегливо рекомендують батькам придбати саме їх. Мотивують це турботою про те, щоб дітям було цікавіше навчатися, легше писати, читати, малювати, щоб максимально спростити навчальний процес. Хоча таку наполегливу турботу про підростаюче покоління можна пояснити й іншими причинами…

Закупити не можна відмовитися

«До мене неодноразово зверталися батьки та вчителі різних шкіл на Богородчанщині щодо примусової закупівлі друкованих зошитів за вказівкою методиста Богородчанського районного відділу освіти Марії Дякун. Ці зошити не є обов’язковими в програмі, вчителеві не оплачується їхня перевірка, адже, відповідно до вимог Міністерства освіти, вчитель отримує плату за перевірку двох зошитів – в клітинку та в лінійку», – розповідає депутат Івано-Франківської облради, секретар комісії з гуманітарної політики і свободи слова Марія Рудик.

Решту зошитів, зокрема і з друкованою основою, батьки мали б купувати самі, якщо у них є таке бажання. У більшості дітей такі зошити списані лише на третину, каже депутат. На уроках через інтенсивну програму діти їх просто не встигають заповнювати. Зошити з друкованою основою необхідні для розвитку дитини в позаробочий час.

Наразі комплект таких зошитів коштує понад 200 гривень, багатодітним батькам купувати їх проблематично. Якщо в родині двоє-троє дітей, особливо молодшого шкільного віку, де зошити розроблені на всі предмети, їх придбання обійдеться у значну суму.

«Я порушила це питання перед головами обласної адміністрації, ради, щоб показали мені документ, відповідно до якого ці зошити мають обов’язково закуповуватися в школах. Крім того, чому вчитель у робочий час повинен їх продавати? Що це за бізнес у школах?» – зазначає пані Рудик.

Методист Богородчанського районного управління освіти Марія Кулібаба (Дякун) пояснює, що є представником українських видавництв, тож може пропонувати педагогам певні посібники чи підручники. «Зошити з друкованою основою можуть бути використані у навчальному процесі, ми маємо відповідні документи Міністерства освіти та науки України. Але ніхто нікого ніколи не змушує їх купувати. Ми пропонуємо батькам зошити, які можна використовувати, але щоб хтось змушував когось і, тим паче, щоб це було обов’язкове – цього немає».

Марія Миколаївна розповідає, що проводить курси від інституту післядипломної освіти на базі Богородчанського відділу освіти. Там вчителі отримують детальний аналіз кожного зошита, обирають ті, які їм підходять.

«Щось своє я не віддруковую і не кажу: лише це, а не інакше. Але реалізація зошитів відбувається у всіх школах по цілій країні. Але це проходить на добровільних засадах. Вчителі обирають зошити, запропоновані видавництвами, враховуючи ціни. Цим я займаюся під час своєї відпустки. Використання цих зошитів не заборонене, але жодних підстав чи письмових доказів, що я змушую людей їх купувати, немає», – додає методист.

Директор департаменту освіти і науки Івано-Франківської ОДА Віктор Кімакович коментувати ситуацію відмовляється. Рекомендує звертатися в Богородчанське управління освіти, яке курує навчальний процес у районі.

Директор управління освіти, молоді та спорту Богородчанської РДА Іван Дрогомирецький про ситуацію знає: «Ми спілкувалися з Марією Миколаївною з цього приводу. Окрім того, що вона є працівником методичного кабінету, вона ще є приватним підприємцем. Можливо, вона має можливість продавати друковану продукцію, але питання в тому, яким чином це відбувається. Я пояснив Марії Рудик: якщо є конкретні випадки, їх необхідно зафіксувати, адже вести слідство, не маючи для цього підстав, я не можу. З особистого досвіду скажу, що працювати з друкованою продукцією набагато легше, ніж зі звичайними зошитами. Але на це має бути виключно воля батьків. Якщо будуть докази, що батьків примусово змушують купувати ті чи інші зошити, будемо вирішувати ситуацію. Хоча я зреагував і попередив людину: беру це до уваги і буду це контролювати».

Зрештою, він вважає, що навіть якщо закупівля таких зошитів – ініціатива батьків, вони мають самі збирати кошти, а вчителю необхідно залишатися осторонь цього процесу. Тож виходить, що вирішувати, де поставити кому у підзаголовку цієї частини нашого матеріалу, потрібно не вчителям.

Дорога школа

«У багатьох школах від зошитів з друкованою основою відмовилися, – зауважує Петро Хмельовський, голова Асоціації піклувальних рад Івано-Франківська, голова комітету з питань освіти громадської ради при голові ОДА. – Самі батьки визначають, потрібне їм це чи ні. У нашій державі багато речей робиться для того, щоб заробити на людях, зокрема на батьках. І це один зі шляхів. У Міністерстві постійно друкують нові і нові підручники, зошити. Я вважаю, що всі ці зошити, готові розв’язки – це комерціалізація школи, щоб додатково з батьків взяти гроші».

Незадоволення необхідністю купувати дорогі друковані зошити батьки висловлювали неодноразово. У відповідь на це у Міністерстві освіти і науки України підготували лист №1/9-209 від 18 квітня 2014 р. щодо використання робочих зошитів у початковій школі, де зокрема сказано: «Використання додаткових зошитів задля формування окремих функціональних навичок письма не забороняється. У початкових класах для виконання класних і домашніх завдань з української та інших мов, математики учні ведуть по два зошити для періодичної заміни їх під час перевірки вчителем. У період навчання грамоти першокласники можуть виконувати навчальні завдання у зошитах з друкованою основою».

Попри це, такі зошити не є обов’язковими, відтак їхнє придбання та використання у навчальному процесі – також. Придбання робочих зошитів з друкованою основою за кошти батьків може відбуватися виключно добровільно, з ініціативи та за бажанням не педагога, а самих батьків, після рішення на батьківських зборах чи на засіданні батьківського комітету.

Хоча ніде правди діти – зошити з друкованою основою спрощують життя всім. Як вчителям (адже там багато чого уже готове і не треба пояснювати, вишукувати), так і батькам, які не мають часу додатково займатися з дітьми. І навіть дітям, для яких розроблені покрокові інструкції з письма, арифметичних прикладів чи освоєння іноземних мов. Тож і ситуація, яка склалася, особливого обурення чи скарг не викликає.

Ірина ФЕДОЛЯК