Довга дорога від лісу до парку

На Прикарпатті хочуть розширити Національний природний парк «Верховинський». Про те, чому варто збільшити площу парку і що стоїть на заваді цьому, дізнавалися журналісти «Галицького кореспондента».

Цінні ліси

Проект «Збереження карпатських пралісів» діє з 2014 року стосовно дев’ятьох НПП. Його ініціювала громадська природоохоронна організація «Українське товариство охорони птахів», що намагається захистити 300 тис. гектарів природних ландшафтів у Карпатах, які є найбільш вагомими для збереження пан-європейської екомережі.

За даними проекту, Верховинське господарство має 34 тис. 656 га землі. До Національного парку воно вже передало 9 тис. 131,1 га. Зараз йде мова про передачу ще 11 тис. 675,9 га. Це здебільшого особливо цінні ліси, у т. ч. праліси площею 769,9 га. Збільшення території НПП дасть можливість створити умови сталої екологічної безпеки регіону.

«Ми сконцентрувалися на особливо цінних лісах та пралісах, бо їм не потрібне людське втручання. Через це вони просто вимруть, – каже керівник проекту пралісів Ольга Яремченко. – Ще звертаємо увагу і на ліси, які мають еколого-стабілізаційну функцію».

Ці дерева зосереджені в основному на верхніх схилах гір – на висоті 1100 метрів і вище. У рамках проекту проводилося спеціальне обстеження, яке показало, що в тому районі є близько 22 га особливо цінних для збереження лісів, 91% з яких – високогірні. Їх пропонують передати до парків і таким чином сформувати екологічний коридор, який буде забезпечувати їхнє збереження та сприяти запобіганню стихійних лих.

Доктор сільськогосподарських наук Юрій Шпарик додає, що також вагомими є полонини: «Там вже не ведеться господарство. А колись же стояли літні ферми, клуби. Є полонини, які мають тисячу гектарів і зараз вони стали, як прерії».

 

Об’єднання парків

Територія розширення важлива як основа для створення потужного транскордонного екологічного коридору, що з’єднає українські та закордонні заповідні зони. Вона об’єднає між собою наші та румунські парки, що дасть можливість створити білатеральний біосферний резерват.

Юрій Шпарик пояснює, що у 1998 році започаткували проект TAСIS. У його рамках провели наукове обґрунтування створення міжнародного білатерального природно-заповідного об’єкта. Проект закінчився у 2002 році. Згодом вдалося підготувати обґрунтування організації НПП «Верховинський». Зараз важливість створення міжнародного заповідника чи заказника полягає у тому, що це підстава для європейських фондів і грантодавців давати гроші на заходи для збереження природи та дослідження територій, які давно не оглядались.

 

У чому проблема

Що стоїть на перешкоді збільшенню НПП? Там немає місцевого населення, тому мало хто зацікавлений у цьому, пояснює пан Юрій. А регіональний координатор проекту «Збереження карпатських пралісів» Василь Мочан згадує, що з 2015 року команда проекту намагається налагодити діалог із сторонами, від яких залежить розширення. Мовляв, у першу чергу на це впливає землекористувач, тобто ДП «Верховинське лісове господарство». «Лісгосп частково вже передав свої землі, але відтоді так і не вдалося налагодити діалог», – каже Мочан.

Представники проекту не розуміють, у чому полягає проблема. Пропонується передати близько 11 тис. га, з них експлуатаційних лісів – 8%. Мова йде про території, які не є господарськими і на яких неможливі промислові рубки. Окрім того, більша частина земель, що мали б перейти до парку, розміщені на висоті 1100 м над рівнем моря і вище. «Це означає, що господарювання там в принципі заборонене», – каже пан Василь. Також там відсутня інфраструктура, що унеможливлює проведення заготівель.

Проте ці території все одно потребують утримання. Якщо ці ліси перейдуть у власність парку, то, відповідно, у плані витрат зменшиться навантаження на лісгосп, акцентує координатор проекту. Ще однією перевагою він називає і те, що НПП «Верховинський» отримує право власності на землі і сплачує податки до місцевого бюджету, а не до державного.

Ольга Яремченко додає, що понад півроку тому відбулося засідання робочої групи з представників зацікавлених сторін. На ньому представники Верховинського лісгоспу заявили, що готові передати парку близько 5,5 тис. га. Але на цьому все і закінчилось. На сьогодні відповіді, чи передадуть землі, немає.

 

План «Б»

Пані Ольга каже, що вони далі будуть пробувати вийти на Державне агентство лісових ресурсів, прем’єр-міністра чи президента. Координаторка вже готує листи-звернення до Петра Порошенка та Володимира Гройсмана з проханням підтримати їхню ініціативу, оскільки на рівні регіону їх не чують. Також вони готові відкрито вступити в діалог з лісівниками і почути їхні аргументи.

Є інший вихід з ситуації – передати землі НПП без вилучення в лісгоспу. Тобто орендарем залишаються лісівники, але землі стають територією НПП. «Потрібно розширити діяльність і поділити її на різні напрямки. Але я не думаю, що це реальний шлях», – каже Юрій Шпарик.

Розвиток та баланс

Ми звернулися в Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства, щоб там детальніше пояснили своє бачення цієї проблеми.

Так, керівництво управління підкреслює важливість розвитку природно-заповідної справи на території Івано-Франківщини. Але вони також вболівають і за забезпечення збалансованого соціально-економічного розвитку регіону з урахуванням цілісності та об’єктивності лісової галузі. Стосовно передачі земель, в управлінні зазначили, що діяльність лісогосподарських підприємств в області не суперечить Указу Президента №381/2017 «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об’єктів природно-заповідного фонду».

А от голова Верховинської РДА Олег Лютий каже, що вони підтримують розширення меж Верховинського НПП та утворення східноєвропейського екологічного коридору. “Ми розуміємо важливість питання збереження природоохоронних територій та готові співпрацювати з природоохоронними організаціями», – запевняє він.

Директор ДП «Верховинське лісове господарство» Олександр Александров також не проти розширення парку. Мовляв, днями в обласному управлінні вони всі ці питання погодили. «Треба зберігати і природу, і праліси, які є на території району. Та це не має шкодити діяльності лісових господарств», – акцентує він. За словами директора лісгоспу, площу, яку можна буде передати, потрібно обговорювати з усіма зацікавленими сторонами.

Людмила ОЛЕНЮК

 

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!