Курс гривні, ринок землі, зростання зарплат і пенсій, ціни на продукти та пальне – ці теми зараз є вкрай актуальними, адже від них безпосередньо залежить рівень життя і добробуту українців. Що зміниться протягом року і чого чекати жителям Івано-Франківщини та всієї України в сфері економіки – дізнавався «Галицький кореспондент».

Внутрішній борг перевели у зовнішній

Експерти Національного банку України у своєму грудневому звіті дали прогноз щодо стану фінансової сфери в 2020 році.

На думку аналітиків НБУ, макроекономічна ситуація, що склалася на початку року, в цілому сприяє фінансовій стабільності і зміцненню фінансового сектора. У Нацбанку стверджують, що в 2020 році відбудеться подальше зростання доходів унаслідок низької інфляції і зміцнення курсу гривні. А зростання доходів населення викличе збільшення внутрішнього споживання, що повинно стати одним із поштовхів до зростання економіки.

Втім, є й ризики. Так, на погашення боргів попередніх років у 2020-2022 роках Україна повинна буде витратити близько 24 мільярдів доларів. На фоні світової кризи, яку очікують цього року, це може суттєво вдарити по нашій країні.

Ще однією статтею витрат з держбюджету стануть виплати за облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП), які видала Україна у 2019 році. Кандидат економічних наук, доцент кафедри теоретичної і прикладної економіки Прикарпатського національного університету Сергій Васильченко пояснює: саме через ці облігації зараз зберігся відносно високий курс гривні, але це явище має штучне походження, адже реального зростання економіки, яке б підкріпило такий курс національної валюти, не відбулося.

«Ми хизуємося, що у нас зріс курс гривні. Але це тому, що іноземці купили наші ОВДП. А купили вони їх тому, що відсоткова ставка за цими облігаціями була найвища, мабуть, у світі – це 18% річних у гривнях. Україна залучила дуже дорогі кошти і потім повинна буде виплачувати їх – із не менш дорогими відсотками. Фактично ми перевели внутрішній борг у зовнішній. А мова йде про третину всього бюджету країни. Крім того, є ризик, що інвестори не захочуть купувати облігації в майбутньому, а просто виведуть гроші за кордон. І тоді наша валюта матиме шанси опинитися в районі 40 чи, упаси Боже, 60 гривень за долар», – розповідає Сергій Васильченко.

Ці облігації можна розглядати як своєрідну форму депозиту: інвестори купують їх, передаючи Україні гроші для нагальних потреб. Але згодом їх треба повертати інвесторам, ще й з відсотками. Тож чи справді вигідним для України є таке штучне утримування високого курсу гривні – відповідь здається зрозумілою.

Проблеми експорту

Україна є державою, орієнтованою на експорт сировини і простої продукції. Це означає, що ми не створюємо багато додаткової вартості, а лише експортуємо сировину для того, хто здатен створити цю додаткову вартість, виготовивши кінцевий продукт. У разі настання світової економічної кризи сировинні держави відчувають її найбільш болісно. Адже якщо іноземні заводи припинять купувати сировину, то український експорт просто припиниться.

«Курс гривні зараз справді посилився. Але це призвело до ще однієї проблеми – негативних наслідків для українських підприємств. До прикладу, деяка вітчизняна продукція стала дорожчою, тож українські заводи відмовляються закуповувати сировину в Україні, надаючи перевагу дешевшим іноземним варіантам. Таким чином, ми лише сприяємо імпорту. Загальний ріст економіки складе 3-5%, і, як не парадоксально, одним з головних його джерел є заробітчани. Адже вони за 2019 рік надіслали та привезли в Україну близько 12 мільярдів доларів. А частка прямих іноземних інвестицій впала до 2 мільярдів. Тобто в Україну не поспішають вкладати гроші, і як її економіка повинна в таких умовах зростати – не зрозуміло», – аналізує економіст.

Через подорожчання продукції металургійних заводів її стало складніше продавати за кордон, таким чином, знижуються обсяги експорту. Не дивно, що ця галузь зараз переживає кризу – виробництво знизилось на 2,5%.

 

Пенсії з’їсть інфляція

Мінімальна зарплата у 2020 році зросла на 550 гривень і тепер становить  4723 гривні. Таким чином, відбувся її ріст на 11.7%. Мінімальна пенсія зросла з 1638 до 1769 гривень. А прожитковий мінімум на 1 особу на місяць становитиме: з 1 січня 2020 року – 2027 гривень, з 1 липня – 2118 гривень, з 1 грудня – 2189 гривень.

«Ріст мінімальної зарплати – звісно, явище позитивне. Але якогось суттєвого зростання не сталося – 11.7%, з яких 5-6% неминуче з’їсть інфляція, не назвеш значним показником. А щодо пенсій, то запланований ріст у 8% ледве покриє інфляцію. Таким чином, краще жити пенсіонерам не стане. І це лише половина неприємностей – адже уряд водночас відв’язує мінімальну зарплату від тарифних розрядів. Це буде вигідно для бізнесу, але призведе до «зрівнялівки» зарплат на підприємствах, як у 1990-х роках. Тоді лікар і прибиральниця могли мати майже однакову зарплату. Це добре? Думаю, що ні», – пояснює Сергій Васильченко.

Економічну політику нового уряду він називає суперечливою: з одного боку, вона покликана стимулювати зростання, з іншого – деякі кроки влади прямо цьому суперечать.

«Якщо потрібен економічний ріст, то курс треба трішки обвалити. Це, до речі, і зробив Нацбанк у перших числах січня. Вони скупили 50 мільйонів доларів, після чого гривня подешевшала. Коли долар дешевий, його варто скуповувати в резерв. Так робить Китай – інакше їхній юань так виросте, що вони нічого не зможуть експортувати до США. І таку ж практику слід переймати і нам як країні, орієнтованій на експорт», – вважає науковець.

Позитиви і ризики від ринку землі

Протягом останніх місяців найболючішою економічною темою стало відкриття ринку землі, анонсоване командою президента Володимира Зеленського. Закон щодо ринку землі все ще не проголосований в остаточній редакції – до нього внесли понад чотири тисячі правок. Це нововведення економіст Сергій Васильченко називає позитивним.

«Це сприятиме зростанню економіки, новим інвестиціям, а також стабілізації гривні та рівня цін. Але з іншого боку, в нашій країні десяток всім відомих сімей володіє практично всім. Тож є ризики утворення монополій і масового скуповування земель. Якщо це станеться, то конкуренція на ринку сільгосппродукції втратиться і ціни на харчі почнуть зростати. Тут все залежить від того, наскільки якісно держава регулюватиме всі ці аспекти. Але регулювати їх однозначно потрібно», – вважає Сергій Васильченко.

Саму по собі ідею ринку землі вважають позитивною практично всі економісти. Але небезпека тут ховається у деталях, і ці деталі вирішать абсолютно все. Кількість землі в одні руки, прийоми боротьби з офшорними посередниками і тому подібні нюанси мають бути виписані у законі максимально чітко.

«В нас часто відбуваються акції протесту фермерів, які не можуть купити землю. Але ж ви спитайте і іншу сторону – тих, які хочуть продати її і зараз не можуть цього зробити через мораторій. Таких людей не менше. Вони хочуть отримувати ринкову вартість своєї землі, а не мішок картоплі на рік за оренду. І якщо ринок запрацює, то можуть з’явитися нові фермерські господарства, відповідно, на ринку продуктів харчування посилиться конкуренція і ціни на харчі почнуть знижуватися», – наводить логічний ланцюжок своїх думок економіст.

Проте такий сценарій – зниження цін на харчі – реальний лише в тому разі, якщо апетити великих монополістів вдасться обмежити. Якщо ж цього не зробити, то в їхніх руках опиниться ще більше землі, монополізація стане ще сильнішою і ціни, навпаки, почнуть зростати.

Тарас ВОЛОШИН