Сьогодні, 28 серпня, у Кафедральному соборі Святого Воскресіння відбулася Божественна Літургія за загиблими воїнами-Героями захисниками України!

На службу прийшло чимало воїнів учасників АТО, їхні родини, також не можна було не помітити тих, хто втратив у цій війні найдорожче – свою дитину.

Після літургії розпочалася “хода пам’яті” до Меморіального скверу, де присутні запалять свічки і хвилиною мовчання пом’януть загиблих.

“Трагедія – це завжди трагедія. У той час я був на сході. Когось звинувачувати у тому, що сталося в Іловайську, зараз складно. Думаю, історія розсудить, хто правий, а хто ні”, – сказав старший сержант 80-ї бригади ПДВ Олександр, “колишній командир “Беркута”.

Нагадаємо, Іловайськ – чи не найтрагічніша сторінка історії незалежної України. Саме в ці серпневі дні минає два роки відтоді, як тисячі українських добровольців полягли на сході, захищаючи територіальну цілісність нашої держави. Про цю трагедію, на жаль, чомусь прийнято згадувати лише напередодні її чергової річниці. А найгірше те, що остаточна кількість загиблих там досі не відома. А ті, кому пощастило вижити, тепер змушений доводити, що не дезертир.

18 серпня 2014 року українська армія змогла не лише увійти в Іловайськ, а й взяти під свій контроль більшу частину міста. Здавалося, от-от, і перемога за нами, проте в ніч з 23-го на 24 серпня, після введення на територію України регулярних російських військ, буквально за кілька днів наші хлопці опинилися в оточенні. В ніч на 29 серпня російській армії наказали створити коридор для виводу українських військових. А близько восьмої години ранку колони українських військових, котрим наказали виходити без зброї, розстріляли на марші.