В Івано-Франківську презентували стрічку “Лобановський назавжди”.

Це документальний фільм про легендарного тренера київського Динамо Валерія Лобановського, який вперше в історії радянського спорту вивів свій клуб у гранди європейського футболу. Основу фільму склали вітчизняні та зарубіжні архівні кіноматеріали, а також оцінки, судження і спогади про метра його сучасників — гравців, тренерів, журналістів, уболівальників.

Над стрічкою працювали режисер Антон Азаров, продюсери  і сценаристи Дмитро Симонов, Сергій Полховський, оператор Михайло Марков, монтаж Андрій Гулянич.

Балерина, Гусь, Полковник, Метр … Якби за часів Радянського Союзу визначалися рейтинги найвпливовіших осіб країни, в першій п’ятірці, безсумнівно, був би присутній Валерій Лобановський. Футбольний тренер користувався колосальною популярністю і авторитетом. У Києві його боготворили. У Москві недолюблювали. Проте, це не заважало Лобановському, навіть у високих кабінетах, наполегливо відстоювати свою правоту.

«Лобановський назавжди» — фільм про героя на тлі епохи.  Будучи гравцем київського Динамо першого золотого складу 1961 року, він висловлював свою точку зору, яка відрізнялася від точки зору тренера. Коли терпіння тренерів закінчилося, Лобановського відрахували з команди, причому, роки потому Лобановський скаже, що він-тренер ніколи б не терпів в своїй команді Лобановського-гравця. Вочевидь, вже тоді Валерій Лобановський міркував про кар’єру тренера у майбутньому і, кілька років по тому, він став цілком успішним тренером, який підняв на небувалу досі висоту провінційний український клуб «Дніпро».

У той час він сказав: “Я був дурним, коли був молодим, коли був футболістом”.

Його помітили і запросили … До Києва. У його «Динамо». Так почалася в радянському футболі ера Лобановського. Рідкісні архівні матеріали і спогади гравців, коментаторів, журналістів, політиків, уболівальників, змушують пережити загострення пристрастей цієї епохи. У 1975-му Динамо Київ, вперше в історії радянського футболу, виграє європейський Кубок Кубків і Суперкубок УЄФА; українська команда випереджає найтитулованіші команди Москви за кількістю золотих медалей чемпіонів країни. У 1986 – знову Кубок Кубків! Лобановський очолює збірну СРСР, яка яскраво виступила на Кубку світу в Мексиці 1986 і особливо – два роки по тому в Німеччині, вигравши звання віце-чемпіона Європи.

У фільмі зібрано свідчення сучасників, тих хто знав Лобановського, навчався у нього, грав в його команді (або проти неї). Своїми оцінками, спогадами, емоціями, думками про великого тренера діляться Мішель Платіні, Карло Анчелотті, Олег Блохін, Андрій Шевченко, Жак Ферран і багато інших. Творчий метод Лобановського, його система, базувалася на вражаючій фізичній витривалості гравців і суворій дисципліні — як на полі, так і поза ним, в комбінації з новаторськими ідеями тотального футболу, висунутими на початку 70-х років голландськими футболістами. Авжеж, у Лобановського не було Кройфа з Неескенс, але у нього були Блохін, Онищенко, Колотов. У 80-і в його команді блищали Заваров з Бєлановим, десять років потому – Шевченко і Ребров. Валерій Лобановський пішов з життя залишаючись до останнього на тренерській лаві. «Швидка» відвезла його зі стадіону коли Динамо закінчувало черговий свій матч черговою перемогою, а журналісти порівняли Лобановського з Мольєром: як великий драматург закінчив свій шлях на театральних підмостках, так і великий тренер — на футбольній арені.

Ось декілька цікавих цитат з фільму “Лобановський назавжди”, який варто подивитися кожному керівнику організації, підприємства, менеджеру. Що не вислів, то сентенція!

• Більше у світі революцій не буде. Це була остання – голландська! (1974)
• Претензії є завжди: коли команда програє і коли команда виграє.
• Прагматизм – головна риса Лобановського.
• Напрямок – не завжди може дати результат.
• Коли ми були футболістами, ми не знали слова “ресторан” (Й. Сабо)
• Нецікаво жити, якщо немає перспектив.
• Футбол має об’єднати стратегію і видовищність.
• Цей бренд був роздітий і роззутий. І. Суркіс  про “Динамо Київ” у 90-ті. 
• Для того, щоб когось перемогти, потрібно перемогти самого себе.
• Лобановський зазирнув у футбол майбутнього.
• Футбол роблять тренери, гравці і журналісти.
• Альбіноси не терплять спеки (Й.Сабо)
• Не буває все зразу, треба йти поступово.
• У Лобановського була геометрія футболу.

Нагадаємо, Головний тренер «Тепловика» Володимир Ковалюк: «Ми робимо дитячі помилки».

•