Режисер: Джордан Піл

У ролях: Деніел Келуйя, Еллісон Вільямс, Кетрін Кінер, Бредлі Уітфорд, Калеб Лендрі Джонс

Темношкірий хлопець Кріс (Деніел Келуйя) їде знайомитися з батьками своєї білої дівчини Роуз (Еллісон Вільямс). Її батьки, відомі нейрохірург і психотерапевт, живуть у великому заміському особняку у затишному районі. Зустрічають хлопця надзвичайно привітно і тепло, але за цією гостинністю криється темна таємниця.

Для Джордана Піла «Геть» став режисерським дебютом. До того він писав комедійні скетчі і був у цьому вельми успішний – у 2014 році він і його партнер Кіган-Майкл Кей були включені журналом «Time» у список 100 найвпливовіших людей у світі, наприклад.

Ключова деталь, з якої варто почати розповідь про фільм «Геть», полягає в тому, що режисер цього трилера Джордан Піл – темношкірий, а його дружина біла, і це дещо пояснює той тон, з яким Піл веде розповідь. З одного боку, це гостросоціальна стрічка, яка порушує проблему відносин між расами в сучасному суспільстві, але з іншого – «Геть» максимально далекий від викривального пафосу інших «расистських» драм і до того ж ставиться до них з похмурим, але все ж гумором – так, безумовно, нерівність є, але це не зовсім класова ненависть, а радше така собі прихована «чорна заздрість», яку можна навіть сприйняти як комплімент.

Взагалі, те, як ненав’язливо і винахідливо Піл обігрує у «Геть» расові штампи і кліше, гідне детального розбору (чого варта лише білошкіра героїня, яка п’є молоко і слухає саундтрек «Брудних танців», так само як і елегантна фішка гіпнозу за допомогою витонченої чашки і срібною ложечки!), так що вам доведеться повірити мені на слово – так про расові відносини ще ніхто не висловлювався. Ймовірно, це стало однією з головних причин, чому «Геть» має на головному західному ресурсі професійних рецензій Rotten Tomatoes абсолютно вбивчий рейтинг схвалення 99% – таке свіже, дотепне і несподіване кіно не може не сподобатися.

Інша річ, що рейтинг схвалення 99 відсотків аж ніяк не дорівнює найвищій оцінці – так, це дуже привабливий фільм, який приємно дивитися, але у нього є кілька недоліків. Наприклад, йому явно забагато ста хвилин екранного часу – це фільм одного сюжетного повороту, але карти на стіл Піл викладає доволі пізно, десь за півгодини до фіналу, а в першу годину у ньому маса нудної «води».

По-друге, цей самий сюжетний поворот – досить-таки фантастична «шиза», на тлі якої недавній трилер «Не дихай» виглядатиме шедевром приземленого реалізму, так що заздалегідь налаштуйтеся на відповідний лад. У той же час саме ця легка фантасмагоричність здається тією самою вишенькою на торті, яка перетворює просто цікавий трилер у видатний, по-справжньому авторський твір – раніше щось подібне могли собі дозволити тільки автори серіалу «Байки зі склепу» (де «Геть», до речі, виглядав би ідеально), а в наш час так «хуліганити» в повнометражному форматі можуть лише одиниці. Добре, що все закінчилося безумовним хепіендом – при бюджеті 5 мільйонів доларів «Геть» заробив у прокаті тільки у США аж 135 мільйонів «зелених».

ФЕЛІНСЬКИЙ