Громада постає за ліс

Днями у селі Пороги Богородчанського району громада виступила проти вирубки дерев на її території. Люди переконані, що через постійні вирубки підтоплюються городи, невдовзі може бути затопленим і сільський цвинтар, а відтак вони залишаться без питної води. Натомість лісівники запевняють, що вирубка планова, суцільна і вони мають всі необхідні документи. Разом з тим, їм довелося призупинити процес, щоб не йти на відкритий конфлікт з громадою.

Несесійне обговорення

Для врегулювання конфлікту в селі оголосили позачергове сесійне засідання сільради, проте кворуму не зібралося. Зате мешканці Порогів, яких у Будинок культури прийшло чимало, мали можливість висловити свої аргументи.

Жителька села Оксана Веркалець розповіла, що її город щороку підтоплює – сіно, трава, а іноді й увесь урожай іде під воду. «Дерева довкола рубають, усе вивозять. У лісі чути звуки електропил, тракторів, а вночі все це вивозять геть», – стверджує жінка.

Її сусід Олег Романишин переконаний, що вирубки, проведені за останні роки, призвели до того, що в селі будинки, дороги і городи постійно підтоплюються. «Усе це результат того, що дерева вирубані в охоронній зоні біля потоку. Відтак ми маємо дуже серйозні проблеми з підтопленням територій. У будь-якому випадку ми хочемо побачити висновок екологів щодо наслідків цих вирубок. Якщо висновок буде позитивний, будемо наймати незалежних експертів, адже не можу повірити в те, що це не приносить нам шкоди», – каже він.

Потічок – постійне лихо для села. Взимку тут все замерзає, суцільна ковзанка, а навесні, коли тануть сніги, вода розливається найбільше. Тоді пройти тут неможливо, люди беруть з собою гумаки, а далі перезуваються у нормальне взуття. Вся вода з гір тече донизу, затоплюючи городи, знищуючи все довкола.

Проте найнебезпечніше – можливе підтоплення цвинтаря. Тоді трупні води можуть потрапити у криниці, затопити площі, де вирощують городину. Потічок від цвинтаря дуже близько, тож якщо його не впорядкувати, рано чи пізно вода буде підмивати могили. Цвинтар там розміщений багато років, невідомо, на які хвороби тоді хворіли люди і як це все може проявитися зараз, побоюються жителі.

«Ця вода тече з гір. Усе це наслідок незавершених робіт з берегоукріплення, на що виділялися кошти з бюджету. Я не розумію позиції місцевої влади, особливо голови сільради, чому вони не контролюють цей процес. На мою думку, це злочинна бездіяльність, наслідком якої є нинішня ситуація», – каже чоловік.

Він додає, що наразі воду ще стримують дерева, одне дерево тримає до трьох тонн води. Якщо ж ліс вирубають, уся вода піде вниз. Влітку через порушення балансу рівень води у криницях буде дуже низьким.

Василь Бойчанюк, депутат Порогівської сільради, зауважує, що люди неодноразово були проти вирубок дерев на території населеного пункту. Два роки тому в урочищі Городики представники лісгоспу повирубували всі дерева і жодного саджанця натомість не висадили. Чоловік обурений тим, що у людей ніхто не питає дозволу, жодних погоджень на вирубки не потрібно, а сільський голова на цю ситуацію закриває очі. Якщо ж її питають про це на сесії, вона питання ігнорує. «Над селом усе рубають. Але ж це охоронна зона. Усе це на людях відбивається», – твердить депутат.

Олег Романишин звернув увагу на те, що у 2016 р. обласна рада прийняла рішення про те, щоб місцеві ради давали дозвіл на вирубку лісів рішенням сесії, але донині голова села таке рішення на розгляд депутатів сільради не винесла. У цьому він вбачає дуже серйозну проблему і корупційну зацікавленість. Він також переконаний, що не всім депутатам повідомили і про цю сесію.

З документами і без

Проти вирубки у довколишніх лісах чоловіки збирали підписи. Кажуть, їх уже підтримали понад 100 осіб. Але голова села Параска Пінчак це спростовує, каже, що має документ лише з п’ятьма підписами. Вона запевняє, що рубка в тій частині запланована і їй представили всі необхідні документи.

Голова додає, що це не санітарна вирубка, яку можна погоджувати на сесії. Але люди проти. Тому до села запросили представників лісгоспу, скликали депутатів, громаду. Зібрали позачергову сесію. Правда, декого з депутатів повідомляли вже напередодні пообіді, тому так і вийшло, що не всі вони змогли прийти.

«Люди хотіли, щоб сесія не дала погодження рубати, але ми не можемо цього зробити», – коментує ситуацію пані Параска.

Вона підтверджує, що людські городи затоплює потічок, який навесні розливається, що він створює загрозу для села, але вважає, що справа тут зовсім не у деревах, а в руслі. Для вирішення цієї проблеми слід підготувати проектну документацію, а потім направити русло у правильному напрямку.

Голова не заперечує, що ліси довкола села вирубані і люди постійно на це нарікають. Але каже, що ліс тут рубають здавна і це робить державна установа, яка має всі відповідні погодження. А за незаконними вирубками мають стежити лісники, це питання не в компетенції сільради.

Суцільно і законно

Обговоривши питання в Будинку культури, опоненти вирішили вийти на місце вирубки, щоб оцінити ситуацію. Дорога недалека, хоча попри потік пройти і справді важко. Вода замерзла, але іноді водяні потоки все ж проступають крізь кригу. По обидва береги потоку – цвинтар.

Вгорі – запланована під вирубку територія, яка знаходиться у підпорядкуванні Яблунського лісництва, каже головний лісничий ДП Солотвинське лісове господарство Ярослав Крицун. Це рубки головного користування, затверджені Міністерством екології України. На них 12 грудня 2017 р. виписано лісорубний квиток. Через дощову, несприятливу погоду рубки не проводили до цього часу. У цьому випадку рубку дерев смереки запланували суцільною, адже повнота (щільність дерев на одиницю площі) на цій ділянці була низькою. Тут насіявся молодняк, і тому вирішили зрубати всі дорослі дерева.

Смерекам, які планують зрубати, 51 рік. Відповідно до нових правил, у цьому віці смереку й слід рубати, адже саме в цей час деревина є максимально цінною, а потім поступово її цінність буде знижуватися, пояснює помічник лісничого Володимир Яремчук. «Тож у цей період ліс треба використати, – каже він. – Від цього користь народному господарству: сплачуються податки, люди мають роботу. Гріх розумно не використати те, що нам дає Бог».

До того часу, поки не здійснена рубка, важко сказати, яким чином будуть відновлювати територію – насадженням молодих дерев чи природним шляхом. Наразі ж лісник зауважує, що всі суцільні рубки 2017 року вони зобов’язані заліснити природним шляхом або вручну. Для цього є розсадники, де вирощують саджанці.

Компромісне рішення

«Коли почали рубати ліс на цій території, місцеві жителі висловили занепокоєння тим, що ця рубка вплине на якість води у криницях. Ми рубку призупинили, відтак буде створена комісія, яка з’ясує ситуацію і дасть своє заключення», – каже пан Крицун.

Така рубка не потребує погодження з громадою, пояснює голова профкому Солотвинського лісгоспу Богдан Гладиш. Проте на підприємстві конфлікту не хочуть, тому пішли на компроміс з громадою. Хоча й переконані, що жодного стосунку вирубка дерев до потічка, цвинтаря та інших речей не має. А от те, що біля потічка зробили стихійне сміттєзвалище, кажуть, значно гірше – вода у селі може бути поганою саме через це.

На території села Пороги здійснюють вирубки три державні підприємства: «Синьогора», Спецагролісгосп та Солотвинський лісгосп. Представники останнього запевняють, що жодних незаконних рубок тут немає, що незаконно ліс рубати не можна, бо це кримінал, а всі звинувачення у незаконних вирубках називають безпідставними.

Основний ресурс

Як розповіла голова сільради, у Порогах проводилися громадські обговорення щодо об’єднання територіальних громад. Начебто зійшлися на тому, щоб об’єднатися з сусідніми Гутою та Яблунькою. Процес мав би завершитися до кінця цього року. Жителі села кажуть, що до складу майбутньої ОТГ, окрім вищеназваних сіл, мали б увійти ще Богрівка та Луквиця. Хоча як воно буде, поки що ніхто не знає.

Люди також висловлюють припущення, що суцільна вирубка на цій території не випадкова, адже після об’єднання громад провести її буде значно складніше.

«На мою суб’єктивну думку, ведеться цілеспрямована робота, щоб на землях запасу села провести вирубки, бо після об’єднання це буде складніше. А ще, крім офіційно задекларованої кількості деревини, яку отримують під час вирубки, її виявляється значно більше. Коли це все буде належати громаді, контроль буде значно більшим, а податок буде спрямовуватися в бюджет громади. А так після вирубки громади залишаться без ресурсу. Що ми маємо в тих горах, крім лісу?» – підсумовує пан Романишин.

Ірина ФЕДОЛЯК

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!