У вересні Христина перейде до 11-го класу. Через рік треба буде обирати виш, спеціальність… Принаймні так прийнято робити. Однак дівчина вагається і лише таємниче посміхається: «Буде видно…». Нащо витрачати аж п’ять років на вищу освіту, якщо з тими знаннями, якими вже володіє юна франківчанка, будь-яка ІТ-компанія просто зараз залюбки візьме її до себе на роботу з гідною зарплатнею і кар’єрним ростом? Можливо, Христина з часом захоче розвиватися у сфері наукових розробок – тоді диплом про вищу освіту необхідний. Поки вона на розпутті…

Цій тендітній дівчині лише 17 років. А за плечима вже стільки знань і досвіду в освітніх ІТ-проектах, що спершу навіть важко повірити. Почалося з соціального проекту в школі, який ініціювала Христина, – «Школа ІТ – школа майбутнього». У тандемі з вчителями з інформатики і математики організували ІТ-школу, де в навчальний процес інтегруються всі інформаційні технології, також там проводяться курси з програмування для дітей. Як це виглядає на практиці? Наприклад, самостійну роботу з математики школярі не пишуть у зошиті, як завше, а роблять гру на комп’ютері, яка показує знання з предмета.

Христина почала самостійно вивчати програмування ще в 9-му класі. Інформацію шукала на безкоштовному онлайн-ресурсі Coursera – це інтерактивний посібник, який містить відеоматеріали, тексти і проекти з різних курсів та спеціальностей.

Перед тим школярка дуже довго мізкувала, який напрямок їй краще обрати пріоритетним для майбутньої професії. Знайомий розповів про дивовижні можливості, які відкриває сфера ІТ. Тож Христина зосередилася на математиці та інформатиці.

«Гадаю, здібності не відіграють особливої ролі, якщо є титанічна наполегливість і сталева цілеспрямованість», – вважає дівчина. Вчителька з математики ще довго була здивована і все чекала, коли ж Христині урветься терпець і вона здасться – закине ту математику, на яку ніколи не звертала уваги. «Я ніколи не здамся, – з усмішкою відповідала школярка. – Якщо вже почала, то доведу до кінця».

До речі, Христина ніколи не була відмінницею, не вбачає у цьому сенсу і не вважає це запорукою майбутньої успішності. «Гадаю, що ефективніше концентруватися на тих дисциплінах, які тобі цікаві і можуть знадобитися в майбутній діяльності, – переконана юна франківчанка. – Будь-яка технологія, яку зараз вивчають, вже через п’ять років буде застарілою. Тому важливо вміти постійно вчитися, вдосконалюватися і при цьому залишатися гнучкою до змін. Адже найпостійніша річ – це зміна».

Ось уже кілька місяців Христина працює викладачем у Робоклубі – інноваційному центрі освіти, де дітей навчають винахідництву, складати різних роботів, програмувати. А нещодавно дівчина брала участь у міжнародному проекті, де за тиждень її навчили, як представляти свій стартап та складати бізнес-план. Франківчанка теж презентувала власний задум, який базується на соціальному підприємництві, що стосується інтерактивного навчання у школах, які не можуть собі дозволити мати всі необхідні лабораторії. Поки повністю його не втілить – не хоче детальніше розповідати.

З минулого тижня на сторінці Робоклубу у Фейсбуці розпочалася реєстрація на курси з програмування і маркетингу, які протягом триместру проводитиме Христина. Участь у навчанні можуть взяти дівчата віком 13-15 років. Чому лише дівчата? «Бо гендерна обмеженість і дискримінація в ІТ-сфері – болюче питання. І дівчатам потрібна підтримка», – каже школярка.

Свою активну життєву позицію Христина пояснює вихованням. Батьки ніколи не нав’язували їй свою думку, завжди давали свободу вибору, підтримували у всіх починаннях і прагненнях. А ще дівчина об’їздила з батьками чимало країн. Каже, найбільше запам’ятався Амстердам. Там усі привітні й усміхаються просто так.

Наталя МОСТОВА