І сміх, і гріх

В Івано-Франківську встановлять хрест тверезості. Міський голова Руслан Марцінків переконаний, що він може допомогти залежним і приваблюватиме туристів. Однак не всі франківці підтримують таку ідею.

 Вперше Руслан Марцінків запропонував поставити хрест тверезості ще в грудні минулого року. Він якраз перебував під враженнями від поїздки до португальського «міста архієпископів» Браги, а заступник керівника патрульної поліції Олег Сердюк доповідав на оперативній нараді про збільшення кількості нетверезих водіїв за кермом. Тоді мер і заявив, що потрібно розпочати антиалкогольну кампанію.

«Треба книги тверезості, щоб люди присягали і ставили підпис, що більше ніколи не будуть вживати. Треба якийсь хрест тверезості встановити», – запропонував Марцінків. І додав, що такий хрест уже давно встановлений на Рожнятівщині й допоміг зменшити пияцтво в селі, бо чоловікам, які присягали біля нього, було соромно вживати алкоголь.

Така ідея міського голови викликала резонанс. Багато містян висміювали її в інтернеті, а деякі депутати міськради напівжартома запропонували Марцінківу встановити ще й хрест боротьби з корупцією у міській раді для боротьби з розкраданнями та неефективним використанням міського бюджету.

Те, що мер не пожартував, стало зрозуміло тоді, коли 1 лютого містобудівна рада зібралася на засідання, щоб вирішити, де саме буде встановлений хрест тверезості. Заступник начальника департаменту архітектури Світлана Лосюк нагадала всім переказ про хрест тверезості у селі Ясень Рожнятівського району. «Питання алкоголізму є актуальним, тому хрест потрібно встановити і бажано в центрі. Це може бути на місці хрестів, які ставлять, щоб не допустити забудови», – сказала вона та запропонувала на вибір п’ять місць: сквер на Грюнвальдській, сквер на Низовій, парк Воїнів-інтернаціоналістів, сквер коло вокзалу та сквер біля перехрестя вулиць Василіянок і Дністровської.

Зрештою, архітектори зійшлися на думці, що це має бути не хрест, а пам’ятний знак і його доцільно встановити біля залізничного вокзалу. Лосюк зазначила, що коли буде остаточно визначене місце, тоді й оголосять конкурс на зовнішній вигляд знака.

Втім дотепні франківці вирішили не чекати конкурсу та встановили у сквері біля вокзалу хрест тверезості з написом: «Вино – то насмішник, напій п’янкий галасун, і кожен, хто блудить у ньому, немудрий (притчі 20:1)». Щоправда, зараз цієї таблички вже немає.

 

Данина історії

8 серпня на щотижневій оперативній нараді міський голова знову згадав про хрест тверезості. Він доручив головному комунальнику Михайлові Смушаку облагородити місце навколо хреста, встановити табличку та загалом привести його до ладу. Мовляв, раз люди самі там вибрали місце, принесли ікону та моляться, то треба, щоб це все мало належний вигляд.

«Чому ви смієтеся? Це буде одна з туристичних принад міста. Я читав, що в Україні немає ніде хреста тверезості. У нас тільки в Ясені Рожнятівського району є, але там нема дороги. Це ж цікаво. Можливо, ми врятуємо чиюсь долю. Помолитись – то не є велика проблема», – наголосив Руслан Марцінків.

Мер запропонував поставити кращий хрест, освятити його та відкрити, коли виберуть якусь дату. Сказав, що ще раніше про встановлення хреста тверезості до нього зверталася молодіжна комісія УГКЦ. Тому це природно, адже наприкінці XVIII ст. саме з ініціативи греко-католицької церкви встановлювали хрести тверезості.

«Я люблю читати історію. У наших предків свого часу була така традиція, і вони встановили понад сто хрестів. Традиційно в 20-30-ті роки Степан Бандера робив акції проти того, щоб українці не купували алкоголь, бо спиртова галузь контролювалася польською владою, і, таким чином, вона зазнавала збитків. Тобто це історично в нас була така антиалкогольна кампанія, тому це як певна данина історії», – пояснив Марцінків.

Також мер підкреслив, що молитва творить дива, а місце під хрест люди обрали дуже символічне, адже там постійно збираються нетверезі компанії. Тож він пропонує повести всіх скептиків у мікрорайони міста, аби показати, що алкоголь є великою проблемою суспільства.

«Я розумію, що це не панацея від біди, але якщо молитва комусь допоможе, то не бачу в цьому нічого поганого. Вважаю, що наше місто є християнським і ми маємо відстоювати українські цінності. А хрести тверезості – це один із способів, які придумали українці для того, щоб боротися з бідою. Та й туристів ми можемо привабити такою річчю, адже показуємо, що наші цінності є вічні», – підсумував Марцінків.

 Тема для роздумів

Наразі директор департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Михайло Смушак ще не знає, як втілити доручення мера в реальність. Каже, що вже провів збори зі своїми креативними колегами і зараз всі думають, як це зробити.

«Закопати хрест у землю і написати, що це хрест тверезості, буде дуже просто, банально і нецікаво. Побудувати якусь капличку – також банально. Тому ми поки що думаємо, що це має бути і як втілити цю ідею в життя. Ми хочемо, щоб це було щось цікаве. Зараз вивчаємо, звідки виникла традиція встановлювати хрести тверезості, дивимося, чи є таке в Європі, і спробуємо зробити», – розповідає Смушак.

За його словами, проект не буде дорогий і приблизно через один чи два місяці департамент його втілить.

Підтримує ідею створення в місті хреста тверезості і заступник начальника управління інтеграційного та економічного розвитку Володимир Устинський. Щоправда, він вважає, що правильніше називати його пам’ятним знаком та встановити не у привокзальному сквері, а біля нещодавно відкритої церкви пророка Іллі, неподалік вокзалу.

Устинський розповідає, що колись таких хрестів тверезості було багато й ініціатором їх встановлення були греко-католицька церква та товариство «Просвіта». Каже, що колись у Криворівні пам’ятний знак тверезості встановив навіть Іван Франко.

«Я за те, щоб у місті з’явився такий пам’ятний знак і атрибут туристичної зацікавленості. Це приваблюватиме туристів, і він буде в туристичному маршруті. Вісім з десяти туристів підуть на нього подивитися. На сході такого немає, це лише в нас, на заході. Це не обов’язково має бути хрест, може бути хрест, вибитий на камені», – міркує Устинський.

Чиновник підкреслює, що встановлення такого пам’ятного знака – це дуже хороша ідея. Тим паче, що колись так робив Іван Франко, а місто носить його ім’я.

«Хрест – це блага вість, побажання, пересторога. Людина, яка не є алкоголіком, задумається і буде про це говорити. Це тема для роздумів. Місто має жити минулим, сучасним і майбутнім. Якщо воно дбає про історичну пам’ять, то мають бути відповідні пам’ятники і дошки», – наголошує пан Володимир.

Також Устинський пропонує встановити ще й пам’ятний знак боротьбі з наркоманією. Таку ідею він пояснює тим, що наркомани мають знати, що люди про них думають: «Це консолідація суспільства, коли думають про людей, які потрапили в такі ситуації».

 Просто глупо

Однак з необхідністю встановлення хреста тверезості згідні далеко не всі. Фінансовий директор турфірми «Довіра ІФ» Тетяна Слободян каже, що якщо в Івано-Франківськ приїжджають туристи з-за кордону, то вони здебільшого римо-католики і їх не цікавлять наші хрести. На її думку, краще створювати якісь цікаві атракції, хороші місця, щоб вони дійсно приваблювали туристів.

«Туристи цікавляться святими місцями. Але їх цікавлять Гошівський монастир, Манявський скит, старі дерев’яні церкви, ікони тощо. А хрест тверезості їх приваблювати не буде. Це маячня! – вважає пані Тетяна. – Туристів цікавить те, що вже створено віками, а не новостворена святиня».

Такої ж думки про хрест тверезості й архітектор Ігор Панчишин. Він пояснює, що взагалі не розуміє зараз ідею створення хреста тверезості. Мовляв, якщо колись, щоб боротися з пияцтвом, руйнували шинки і будували народні доми, бібліотеки або інші функціональні заклади, то зараз хрест тверезості – це смішно.

«Там що, хресна дорога має бути? Чи хрестовий похід? Це не було б так смішно, якби не було так глупо. Якщо в кінці XVIII ст. це було актуально, бо люди були неписьменні, і це, можливо, якось їх зв’язувало, то зараз є стільки джерел інформації, що це просто глупо. Невже вони не бачать, що стали посміховиськом з тим хрестом тверезості? Народ все більше починає іронізувати і сміятися над цим», – аргументує Панчишин.

На його думку, якщо люди мають проблеми з алкоголем, то з ними повинні працювати соціальні служби та церква, а хрести тверезості тут ніяк не допоможуть.

Наталя ДЕРКЕВИЧ