Ілюзія ідеального життя, або Чому підлітки люблять Інстраграм

Ранок. Не встигнувши добре «пролупити» очі, прижмурююсь від світла, розблоковую телефон і заходжу в Інстраграм. Гортаю стрічку, лайкаю фотки, перечитую дірект. Розумію, що вже давно час збиратися до школи, проте не можу відірватися від гаджета і вкотре спізнююсь. На перерві я знову в Інстраграмі, проте я вже перейшла до історій. За лічені хвилини дізнаюсь, що знайому кинув хлопець і тепер вона пише пости про нещасливе кохання, чергова блогерка виклала новий ПП-рецепт, а також фото своїх сідниць, а мій знайомий вперше проводить Giveaway. Так, це моє Інстраграм-життя. І не тільки моє…

Ідея на півмільйона

На початку 2010-го року студент Кевін  Систром, який буквально марив стартапами, вирішив створити власний додаток, який би поєднував деякі функції соцмереж, геотаргетингу й фотографування.

Через кілька місяців інвестори дали молодому студенту Стенфордського університету на розвиток стартапу півмільйона доларів. Кевін починає збирати команду і знаходить Майка Крігера (також випускника Стенфорда), який надалі стане основним розробником проекту Instagram. Увагу зосереджують на фотографіях з мобільних телефонів.

Вас лайкають

Уже нормою стало те, що більшість намагається «накручувати» підписників та робити фото, які «в тренді». Лише 30% підлітків надають перевагу реальному життю, тоді як 70% повністю поринають у віртуальний світ. Надмірно залежні від чужої думки молоді люди, які ще не сформували свою особистість, викладають фото, щоб привернути увагу та викликати схвалення. Усі лайки, коментарі та репости здатні неабияк підвищити оцінку. Якщо лайкають, то значить ви подобаєтеся.

Нерідко користувачі ховаються за екранами моніторів, щоб забути про власні проблеми, роботу чи особисте життя. Нікому не потрібен справжній світ з його недоліками й негараздами, коли є ідеально створений віртуальний.

Психолог Ірина Волощук каже, що Інстаграм для нас поки що ще не вивчена сфера. Тому ми не знаємо, що добре, а що погано і коли потрібно бити на сполох. Насправді ж прогрес йде вперед, втім не завжди він набирає позитивних обертів.

«Неабияким плюсом є те, що діти постійно спілкуються між собою, проте часто можна побачити, як чоловік і жінка в одному приміщенні листуються між собою в мережах, – каже вона. – Гадаю, що скоро нас це мине. Люди скоро наїдяться цього і захочуть живого спілкування».

Каже, схожа ситуація була й з відеомагнітофонами, коли через їх появу більшість перестали ходити у кінотеатри. А от зараз, попри те, що є великий доступ до фільмів в Інтернеті, кінотеатри все одно заповнені. Тобто живе спілкування ніколи повністю не заміниться віртуальним…

«Через усі фото та селфі дитина подає себе у тому світлі, в якому хотіла б, щоб її бачили інші. Це дуже корисно для тих, хто боїться себе проявити в живому світі, – говорить психолог. – Втім, коли люди вже не просто діляться моментами свого життя, а роблять фото спеціально для соцмереж, то слід розуміти, що це початок залежності».

Ірина Волощук додає: якщо батьки почали помічати, що дитина свій вільний час проводить виключно у телефоні, то варто задуматись, у якій сфері вона себе не реалізувала. У жодному разі не потрібно забирати у неї телефон та ставати схожим на жандарма. Психолог радить дати можливість підлітку поговорити зі спеціалістом та розібратись у собі. Тоді залежність пройде сама собою.

Блогер професія

Чимало молодих людей, активно займаючись “розкруткою” своєї сторінки, уже заробляють чималі гроші на цьому. Зокрема, у франківської 15-літньої школярки Юлії Вербінець, більш відомої як @_verbaaa, уже понад 70 тисяч підписників.

Дівчина розповідає, що активно вести сторінку почала у 13 років, коли відпочивала з батьками на морі. Саме в той період вона почала закидати безліч фоток у соцмережу. Втім реалізувати себе як блогер розпочала у жовтні 2017-го.

«Мені подобається писати про лайф-стайл. Спочатку батьки не розуміли, для чого мені це, та згодом втішилися, адже я почала самостійно заробляти (сміється). Не знаю, чи в майбутньому повністю віддаватиму себе блогерському життю, проте працювати планую в схожих сферах (журналістика, фотографія).

Проте, щоб вести власну сторінку з гарними й оригінальними фотографіями, зовсім не обов’язково мати величезну аудиторію. Яскравим прикладом є 14-річна Анна Коваль, кількість читачів якої не перевищує п’яти тисяч. Аня вважає себе travel-блогером, проте часто у своїх постах пише й про фешн та лайф-стайл.

Серед плюсів вона зазначає можливість розвиватися, знайомитися з іншими людьми та, звичайно, заробляти. Свої перші гроші Аня заробила за рекламу та розіграш слайду, який відбувся, коли у неї було 2000 підписників. Серед мрій – створити власний бренд одягу, косметики та аксесуарів.

Неабиякими мінусами такого активного Інстраграм-життя є брак часу на навчання та надокучання недоброзичливців.

Життя без Інстаграму

Для багатьох відмовитись від соцмереж неможливо. Але є й унікальні підлітки. Зокрема, десятикласниця Ангеліна Лешак каже, що ніколи не була зареєстрована в Інстраграмі. Мовляв, ніколи не відчувала в цьому потреби. «Замість того, щоб просиджувати весь час у мережах, я знаходжу можливості для саморозвитку та вдосконалення. Коли я чую, що хтось є в Інстаграмі лише для того, щоб знайти нових друзів, то розумію, що це всього лиш виправдання. Довкола ж так багато класних людей», – говорить дівчина.

Вона переконана: якщо проводити 75% свого часу в соцмережах, то так можна загнати себе в рамки. Проте Ангеліна не вважає соцмережі суцільним злом і не закликає нікого виходити з них. «Потрібно лише знати міру, і якщо користуватися з розумом, то жодних проблем не виникне», – міркує вона.

Анастасія СТЕЦЬКОВИЧ,

гурток журналістики Міського центру  дитячої та юнацької творчості

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!