The Times

Британська газета, посилаючись на слова міністра оборони України, повідомляє, що “країни НАТО почали поставляти зброю в Україну, щоб допомогти їй у боротьбі проти проросійських сепаратистів”.

За словами Валерія Гелетея, він обговорив питання про допомогу з міністрами оборони країн альянсу під час саміту НАТО в Уельсі, і вони погодилися надати її. Угоди про постачання зброї було досягнуто на закритих переговорах, сказав міністр оборони. Але він не уточнив, які країни дали згоду на це.

“НАТО стверджувало, що не допомагатиме “летальними засобами” Україні, яка не є його членом. Проте країни альянсу мають на це право. Подібний крок став би першим випадком надання такої допомоги західними країнами Києву”, – мовиться в  статті.

Високопоставлений помічник українського президента заявив тиждень тому, що п’ять країн, зокрема і США, погодилися направити в його країну “військових радників і сучасне озброєння”, але чотири з п’яти держав спростували цю заяву.

 

Die Welt

Не протиріччям, а “мудрою подвійною стратегією” називає останні дії Євросоюзу стосовно Росії політичний оглядач німецької газети.

“Звучить парадоксально: з одного боку, Євросоюз йде на істотне посилення санкцій проти Росії, а з іншого – робить серйозну поступку російському президенту Путіну в одному з ключових питань і на деякий час відкладає скасування митних зборів для українських товарів та приведення української економіки до європейських стандартів”, – пише автор статті.

Європа збільшує тиск на російську економіку й одночасно йде назустріч в іншому місці, сподіваючись, що в результаті Москва припинить дестабілізувати ситуацію на сході України.

“Цілком можливо, що з часом сукупність санкцій призведе до того, що олігархи, відчувши можливі наслідки для свого бізнесу, відвернуться від Путіна. Це було б небезпечно для нього, оскільки Путін сподівається залишитися при владі до 2024 року. Так що є надія, що московський самодержець нарешті прийде до тями”, – припускається в статті.

 

The New York Times

Про “включення” газопроводу, який дозволить словакам постачати Україні деякий обсяг газу, але “набагато менший, ніж хотіли українці”, повідомляє американське видання.

 

Коли трубопровід був відкритий минулого тижня, Клаус-Дітріх Борхардт, директор Єврокомісії з внутрішніх енергетичних ринків, визнав: “Сьогодні ми відкриваємо не автомагістраль, а щось, що більше нагадує велодоріжку”.

Навіть з урахуванням нового обсягу поставок газу зі Словаччини, на думку голови “Нафтогазу” Андрія Коболєва, Україні доведеться скоротити використання газу приблизно на одну п’яту.

У матеріалі зазначається, що “частково проблема України полягає в тому, що фізичні особи і підприємства платять штучно занижені ціни, що є пережитком політики радянського часу”. Коболєв хоче змінити це, як і МВФ, що наполягає на підвищенні ціни на газ в рамках пакету допомоги, яку країна отримала цьогоріч. За твердженням “Нафтогазу”, ринкова ціна газу все ще в шість разів перевищує ту, яку платять споживачі.

 

The Asahi Shimbun

“14 вересня в Росії пройшов єдиний день голосування. Перші парламентські вибори, відповідно до російського законодавства, відбулися і в Криму, який у березні ввійшов до складу Росії”, – розповідає японське видання.

У Сімферополі багато рекламних плакатів правлячої партії “Єдина Росія”. Всі 12 партій, які беруть участь у виборах, є російськими, українських політичних партій більше немає.

На цих виборах вибирають членів парламенту “республіки Крим”, а також Севастополя, який має особливий статус. Глава уряду обирається парламентом з трьох кандидатів, яких визначає президент Путін.

Т.в.о. голови Криму Аксьонов є одним з лідерів списку “Єдина Росія” на виборах. Від “Єдиної Росії” балотуються також його батько і сестра, у зв’язку з чим їх критикують за “апропріацію влади”.

 

З іншого боку, влада України заявляє, що “вибори в окупованому Росією Криму є фарсом”. Глава меджлісу кримських татар Рефат Чубаров закликав бойкотувати вибори, назвавши їх “обманом”.