Хто б подумав, що у часи діяльності десятків різних банків з численними пропозиціями кредитів та депозитів настане день, коли долари майже зникнуть з ринку. Аби придбати нещасні 200 баксів, люди стають в чергу о другій ночі. Але навіть це не гарантує їм того, що омріяні долари вони таки куплять.

 

Досвітні черги

Минулої п’ятниці вдосвіта в Івано-Франківську біля відділення Ощадбанку на вул. Мазепи, 14 стояти за доларами було особливо складно. Адже саме в цю ніч випав перший сніг. До раптового зниження температури не всі, хто був у черзі, відповідно вдяглися та взулися. Відтак скаржилися на те, що стоять з мокрими ногами.

Називатися кореспонденту мешканці відмовлялися. У кожного своя причина, чому потрібні американські гроші, проте не кожному хочеться, аби про неї дізнався увесь світ. Відтак, стоячи під парасолями та ховаючи обличчя від камери, люди розповідали свої сумні історії.

«Я нині прийшла о пів на п’яту, а чоловік, що переді мною, ще швидше, – каже старша жіночка. – Приходять о четвертій, а може, й о третій. Бо я за рахунком у черзі п’ятнадцята. Але це ще не все, бо невідомо, чи мені дістануться гроші. Можна й не дочекатися».

«Вчора було тільки для шістьох, – доповнює її розповідь чоловік, який стоїть поруч. – В тому числі охоронець і працівниця банку. А з самої черги отримали гроші тільки четверо чоловік».

Люди кажуть, що в чергу полюбляють ставати якісь торговці з ринку. Їм долар потрібен для того, щоб закупити товар. Але біда в тому, що тільки один займає чергу вночі, а решта приходять уже вранці, коли банк відчиняється. Оскільки ринкові торговці згуртовані та  стоять один за одним, то відпихають інших та отримують долари. А іншим людям “зелені” дістаються не завжди.

Та все одно люди стоять у черзі по вісім-дев’ять годин. І стоять не в найкращих умовах. Надворі зимно, а в приміщення не пускають, навіть якщо там хтось є. Чаю гарячого купити ніде, та й туалету нема. Простояти третину доби в таких умовах непросто. Але лишитися без доларів люди теж не можуть. Скаржаться, що вони в крайньому відчаї…

 

На ліки та кредити

Можна було б сказати: для чого тим людям долари? Інші живуть же якось, отримуючи зарплату і розраховуючись у магазинах гривнями, і нічого. Але ж ні. Деяким людям долари потрібні вкрай.

«Жінці треба на лікування, – розповідає чоловік із черги. – Вона вже прийняла 14 хіміотерпій. Тепер має їхати в Ізраїль на лікування. В мене он коліно хворе, теж треба ліки з-за кордону. А є люди, які взяли кредити у доларах і їм треба віддавати доларами. Ще є люди, яким треба поїхати до дітей за кордон. А на кордоні вимагають показати певний запас заощаджень».

Жіночка додає: «Уряд на онкохворих цьогоріч не виділив коштів взагалі. Тому люди змушені якось ліки діставати. От і просимо когось купити за кордоном. Чого тільки вартує пройтися нічним порожнім Франківськом, коли страшно і холодно! Зараз в мене ноги вже мокрі».

Жінка каже, що стояти їй дуже важко. Тому щоночі приносить з собою порожнє відро,  перевертає його і сідає на нього. «Добре, що мала вчора відро, бо дуже нога боліла, напевне, на зміну погоди. В черзі була ще одна жіночка, то ми разом з нею сідали на відро. Трохи вона, а трохи я. Але найважче не це, найгірше те, що потім приходить наглий молодик і когось викидає з черги», – каже вона.

Трохи молодший чоловік розповідає, що має доларовий борг, тому змушений купувати долари, аби віддати борг у тій валюті, яку позичав. Ще один чоловік каже, що мав валютний депозит у «Надра-банку», але його відали гривнями. У національній валюті тримати заощадження він боїться, мовляв, надто нестійка ситуація. Хоче перевести гроші у долари, бо так безпечніше.

«На годиннику восьма ранку, а я стою з другої, – додає ще один чоловік. – І не знаю, чи дадуть. Вчора от не дали, тільки пояснили, що був неробочий день і не було аукціону. Взагалі, як на мене, вони дуже довго розраховують нас в касі. По 6-10 хвилин».

Чоловік прийшов сюди не сам, а з 63-річним батьком. Бо на двох буде не 200, а 400 доларів. Хоча чому саме 200 доларів продають в одні руки, люди не можуть збагнути. Чому, якщо вони мають гроші на 1000 доларів, їм не дозволяють їх придбати?

 

Без коментарів

В принципі, відповідь на це питання є в постанові правління Нацбанку України №540 від 28 серпня ц. р. «Про введення додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютного ринків України». Згідно з цим документом, банківські установи мають право продавати валюти до 3000 грн., а це і є тих самих 200 доларів.

Прояснити ситуацію в Івано-Франківську банкіри не хочуть. Телефонуючи в обласне управління Нацбанку, ми дізналися, що начебто долари є, але їх викуповують валютні спекулянти, аби підзаробити. Офіційно ж коментувати ситуацію в представництві Нацбанку відмовилися. Мовляв, хай коментує банк, де така ситуація виникла.

Але в Ощадбанку на коментарі теж не дуже охочі. У міському відділенні нас відправляють у обласне, а в обласному – в київське. Щоправда, поки ми говорили по телефону із заступником керуючого облвідділення Ощадбанку Олександрою Мороз, вона зауважила: «Ми хоч щось продаємо, а інші банки взагалі нічого». І це таки правда.

Ми також звернулися за коментарем у прес-службу Ощадбанку в Києві. Чекаємо на відповідь…

 

 

Тетяна СОБОЛИК