Ілюзії

  • Ілюзії, породжені творчою уявою, набагато яскравіші, ніж виснажлива проза сірих буднів. Моя проза буде цілковито відрізнятись від прози інших людей, але це буде мій власний світ, який створю я сама. Звичайно, я впускатиму туди тільки вибірково, мабуть, влаштую все-таки кастинг на головну роль. Мені не потрібні зайві пішаки, які, швидше за все, не матимуть до мене безпосереднього стосунку взагалі. Я люблю точність і лаконічність. В усьому. І в людях теж.

    Але навчіть мене не втрачати людей так просто, як десять копійок, що випали з кишені. Навчіть збирати сюжет до сюжету, фото до фото, невдачу до невдачі, щоби потім сформувати один закономірний принцип, який буде фільтрувати щирість і лукавство на дві різні життєві платформи. Навчіть мене не бігти за поїздом минулого і не плакати на вокзалі. Вміти відпустити – найважче, але тільки так ти маєш нову можливість рухатись далі, без довгих зупинок і так аж до кінцевої.

    Ми щасливі люди. У нас є дах над головою, на кухні їжа, затишне світло монітора і доступ до інтернету. Так, у кожного свій власний біль, який ми любимо звеличувати, доводячи його до рангу трагедії, але ми – щасливі люди. І не смійте заперечувати, бо причин для щастя більше, ніж ми думаємо. Все можна довести на життєвому прикладі кожної конкретної людини. Але коли це усвідомлення прийде – залежить, без сумніву, від неї самої. Дуже рідко люди цінують і радіють тому, що у них вже є. Наприклад, затишній квартирі,  улюбленій роботі чи, може, десятьом пальцям на руках. Людина страждає не так від того, що відбувається, як від того, як вона оцінює те, що з нею відбувається. Тепер всі щасливі хочуть здаватись нещасними, а нещасніщасливими. Кажуть, про щастя можна говорити хвилин пять, не більше. Тут нічого не скажеш, крім того, що щасливий. А про нещастя люди можуть розповідати днями і ночами. Навряд чи це щось змінює у їхньому житті, але їм хочеться це робити.

    А знаєте, що мене найбільше дивує? Тепер так мало успішних людей, уточнюю: по-справжньому успішних. І тут я не маю на увазі кар’єру чи великі статки. Успішна людина, як на мене, успішна у всьому. Перш за все, це стосується її внутрішнього світу, адже людину, яка, окрім великої кількості майна і самотності в будинку, не має нічого, я не можу назвати успішною. 

    Такі люди часто захищаються іронією і власним самолюбством. Але настає момент, коли вони перестають діяти, і ця душевна напруга застає зненацька та відлунює гострим болем. Покажіть мені, де тут успіх.

    Мені здається, що скільки б мені років не було, я ніколи не осягну життя повною мірою. Точніше, всі ті принципи, на якому воно побудоване. Кожна людина – це не завжди людина. Людяність тепер така рідкість, як чорно-білий телефон. Раніше він був чимось надзвичайним, тепер же ним можна пожбурити без жалю. Люди готові продати все, якщо ціна їх влаштовує. Тепер мало хто звертає увагу на цінники. А шкода…

  •  

     


    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!