ПОДІЇ:

–  9 січня 1792 р. – Катажина Коссаковьска продала Станиславів та Лисець за 2 млн золотих брату Проту (Протазію) Антону Потоцькому — відомому фінансисту свого часу.

З 1761 року містом керує Катажина Коссаковська як опікун малолітнього Вінцентія Потоцького, який залишився сиротою.

Під її покровительством в 1762 році на території Станиславова був побудований мурований вірменський костел. В 1767 році підприємці міста повідомили про відкриття першого промислового підприємства – найстарішого в сучасному західному регіоні пивоварного заводу.

2 листопада 1771 року Катажина Коссаковська викупила Станиславів у попередніх власників, заплативши за місто більш ніж 1,5 млн злотих. Цією сумою вона не тільки розрахувалась за населений пункт з усією його багатою інфраструктурою та розкішними спорудами, але й віддала борги, сплату яких попередній власник Станіслав Потоцький заборгував своїм інвесторам упродовж 5 останніх років.

Не витримавши обмежень з боку австрійського цісаря, графиня Коссаковська 9 січня 1792 року продає Станиславів за 2 млн злотих своєму брату – відомому на той час фінансисту Протазію Потоцькому. Він у 1793 році зробив найдетальніший перепис майна в місті. Документ мав назву «Інвертар ключа Станиславівського» і складався з декількох частин. В першій частині описувався стан господарства в місті. В другій частині знаходилась інформація про приналежність громадян міста до тих чи інших національностей (за матеріалами www.vsemisto-if.info).

Цікавий факт – польський композитор Міхал Клеофас Огінський, відомий полонезом «Прощання з Батьківщиною»,  був звідним братом останнього власника Станиславова з роду Потоцьких Антона Протазія.

Протазій Потоцький

– 1992 р. – Україна налагодила дипломатичні відносини з КНДР. Гвінея, Венесуела і Чилі визнали незалежність України.

 

– 1992 р. – президент України Леонід Кравчук видав указ «Про підвищення мінімального розміру заробітної плати», який встановлював його на рівні 400 крб на місяць.

 

ІМЕНИННИКИ: Степан, Федір.

 

НАРОДИЛИСЯ:

–         9 січня 1861р. – народився  Степан Федак, український громадський державний діяч на Західній Україні, філантроп. У 1918 р. – державний секретар харчових справ уряду ЗУНР. Активний член ряду громадських організацій в Західній Україні. Організував Комітет допомоги політичним в’язням, який очолював до кінця життя.

Бував у Станиславові. Мав свою віллу у Ворохті, де створив школу.

Івано-Франківське видавництво «Місто НВ» у 2007 році видало книгу краєзнавця М. Нагірного «Ворохта – перлина Карпат», де розміщені матеріали про родину Федаків та їх друзів у Ворохті.

 

– день народження Степана Гумініловича (1917-1985), композитора, диригента хорів і старшини Першої Української Дивізії Української Національної Армії, уродженця с. Топорівці Городенківського району.

 

– день народження Сергія Параджанова (1924-1990), кінорежисера,

народного артиста України. Міжнародне визнання прийшло до Параджанова після екранізації в 1964 повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків». Фільм «Тіні забутих предків» був удостоєний призу на Всесоюзному кінофестивалі в Києві (1966). Та все ж на Заході (там фільм демонструвався під назвою «Вогняні коні») інтерес до нього був значно більшим, ніж на батьківщині.

Зйомки фільму «Тіні забутих предків» здійснювалися у 1964 році в справжніх гуцульських хатах та околицях села Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області. У масових та обрядових сценах задіяно мешканців села Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області. У їхньому виконанні звучать також народні пісні й закадрові тексти.

  

ЮВІЛЯРИ:

–         140 років від дня народження Степана Томашівського (1875-1930) –

українського історика, публіциста, дипломата і політика на Західній Україні. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (з 1899 р.), був головою НТШ у 1913-1915 рр. У 1914-1918 рр. – член Бойової управи Українських січових стрільців. У 1919 р. – радник делегації ЗУНР на мирній конференції в Парижі. Член дипломатичної місії в Лондоні і Берліні. Автор праць з історії української державності.

 Багато історичних досліджень присвячено історії західноукраїнських земель. Важливі археографічні публікації: «Акти про народні рухи й руські соймики у Галичині 1648-51 pp.» («Жерела до історії України-Руси», т. IV — VI, 1898-1902-1913); «Ватиканські матеріали до історії України, т. І. Донесення римських нунціїв про Україну 1648-1657» (там же, т. XVI, 1919); матеріали з польських і австрійських архівів до історії мазепинської доби (в ЗНТШ). 1919 р. вийшла у Львові праця Томашівського «Українська історія. Старинні і середні віки», в якій він дав державницьку синтезу історії України княжої й литовсько-польської доби. Характерною особливістю його концепції було те, що він виділяв роль західно-українських земель, вважаючи Галицько-Волинську державу першою національною українською державою.

 

Читайте також:  1 січня, 2 січня, 3 січня, 4 січня, 5 січня, 6 січня, 7 січня, 8 січня

9.01.2015