Цей день в історії Прикарпаття. 29 січня

  • 29 січня – бій під Крутами (1918). День пам’яті учасників битви під Крутами

    – 29 січня 1918 р. –  відбувся бій українських підрозділів з об’єднаними радянськими військами Михайда Муравйова поблизу ст. Крути. У ньому брали участь київські студенти та вояки куреня «Смерті», юнаки 1-ї української військової школи ім. Б. Хмельницького – всього до 420 чол. Їм протистояли значні сили радянського командування: 1300 багнетів колони П. Єгорова (1-а армія), що вела наступ від Полтави, загони Р. Берзіна (2-а армія) – до 3500 багнетів, які до цього вели бойові операції на Чернігівщині, та підрозділи С. Кудинського (3-я армія) – до 800 багнетів і ін. Жорстокий бій тривав увесь день. Не маючи боєприпасів, українські підрозділи почали відступ до ешелону. Захоплених у полон студентів і гімназистів, всього 27 чоловік, за наказом П. Єгорова було розстріляно. Ешелон з юнаками та студентами вирушив до Києва.

    Трагічна загибель студентського загону під Крутами стала символом патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежну Україну. Павло Тичина присвятив полеглим свій вірш «Пам’яті тридцяти»:

    На Аскольдовій могилі

    Поховали їх —

    Тридцять мучнів-українців,

    Славних молодих…

    На Аскольдовій могилі

    Український цвіт! —

    По кривавій по дорозі

    Нам іти у світ.

    На кого посміла знятись

    Зрадника рука?

    Квітне сонце, — грає вітер

    І Дніпро-ріка…

    На кого завзявся Каїн?

    Боже, покарай!

    Понад все вони любили

    Свій коханий край.

    Вмерли в Новім Заповіті

    З славою святих.

    На Аскольдовій Могилі

    Поховали їх.

     

    Всупереч усталеній думці, бій під Крутами не був поразкою українців, адже студенти й гайдамаки виконали наказ, затримавши ворога, зі значно меншими – в порівнянні з більшовиками – людськими втратами.

    Відомі імена полеглих, серед них: сотник Андрій Омельченко, Володимир Шульгин, Кольченко Павло, Лука Дмитренко, Микола Лизогуб, Олександр Попович, Андріїв, Божко-Божинський, Ізидор Курик, Олександр Шерстюк, Головощук, Чижів, Кирик, Андрій Соколовський, Микола Корпан, Микола Ганкевич, Євген Тарнавський, Гнаткевич, Григорій Піпський.


    Урочисте перепоховання студентів у Києві 19 березня 1918 р.

     

    ПОДІЇ:

    29 січня 1966 р. – 20 річний ювілей відзначила Калуська се­редня школа робітничої молоді № 1 (директор Феофан Кирилишин).

     

     29 січня 1989 р. — товариство «Рух» організувало перший масовий мітинг, присвячений пам’яті жертв сталінських репресій.

     

    – 29 січня 1992 року – міністерство юстиції України зареєструвало Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім. Тараса Шевченка.

    Філія «Просвіти» в Станиславові була заснована 25 березня 1877 року. Першим головою був професор гімназії Євген Желехівський. Філія дала поштовх до заснування інших товариств та читалень тодішнього повіту. 9 березня 1893 року філія «Просвіти» організувала Шевченківське свято у залі «Руської Бесіди». Філія «Просвіти» у Станиславові, крім просвітньої, займалася й економічною діяльністю, засновувала крамниці, ощадно-позичкові каси.

    У 1899 р. філія «Просвіти» у Станиславові мала 23 читальні, а 1912-го на 72 громади було вже 55 читалень. У лютому 1921 р. після програних визвольних змагань станиславівська «Просвіта» відновила свою діяльність. На 30 червня 1925 року вона мала вже 60 читалень, 40 бібліотек. Особливо широко і святково по всій Галичині відзначалося 70-річчя «Просвіти» 1938 року. Через рік з приходом більшовиків товариство «Просвіта» було ліквідоване, керівництво було заарештоване. Після втечі більшовиків у серпні 1941 року відновила роботу філія «Просвіти» в Станиславові. Та прихід більшовиків 1944 року, тепер уже надовго, майже на півстоліття припинив діяльність товариства.
    «Просвіта» до 1939 року була наймасовішою і найвпливовішою організацією. З неї вийшли і згодом стали діяти самостійно більшість українських політичних, економічних, спортивних та культурних організацій і товариств, громадських, політичних діячів, митців, учених і ін.

    В Івано-Франківську установча конференція Товариства української мови ім. Т. Шевченка була проведена 15 квітня 1989 р. Товариство розгорнуло масову роботу, спрямовану на зміцнення української державності та пропаганду національного відродження краю.

    Слід підкреслити, що з відродженої в 1989 р. «Просвіти» вийшли більшість депутатів Верховної Ради України від області, місцевих рад, особливо першого демократичного скликання, активних громадських, політичних діячів та державних службовців. З просвітянських рядів на початку 90-х років утворилися більшість політичних партій національно-демократичного спрямування (за матеріалами uaprosvita.if.ua).

    Логотип «Просвіти»

     

    – 29 січня 2014 р. Київ. Євромайдан. – Київ потерпає від морозів. Опозиція не може дійти згоди з владою у законі про амністію: опозиція вимагає гарантій амністії, влада – гарантій звільнення захоплених приміщень та вулиць. Кетрін Ештон обсудила з Януковичем ситуацію в Україні.

    ІМЕНИНИ:  Максим, Петро 

     

    НАРОДИВСЯ:

    – народився Дмитро Федасюк (29 січня 1955 р. с. Раківчик Коломийського району Івано-Франківської області) – український науковець. Проректор з науково-педагогічної роботи Національного університету «Львівська політехніка», завідувач кафедри програмного забезпечення, доктор технічних наук, професор кафедри програмного забезпечення. Під його керівництвом розроблено і впроваджено ряд методів та програмних засобів автоматизованого проектування мікроелектронних систем.

     

     

    ЦІКАВО:

    – сьогодні День народження автомобіля

    29 січня 1886 року німецький автоінженер Карл Бенц отримав патент на свій перший автомобіль. У автомобіля Бенца були три металевих колеса, він приводився в рух чотиритактним бензиновим двигуном, розміщеним між двох задніх коліс. Обертання передавалася за допомогою ланцюгової передачі на задню вісь. Автомобіль був закінчений у 1885 р. і отримав назву «Motorwagen». У 1887 р. автомобіль Бенца був представлений на Паризькій виставці.

     

    Карл і Марта Бенц на автомобілі

     

    Про те, як і на чому їздили у міжвоєнному Станиславові читайте у «Галицькому кореспонденті» http://gk-press.if.ua/index.php?q=node/5089

     

    Читайте також: 1 січня2 січня3 січня4 січня5 січня6 січня7 січня8 січня9 січня10 січня11 січня12 січня13 січня14 січня15 січня16 січня17 січня18 січня19 січня20 січня21 січня22 січня23 січня24 січня25 січня26 січня27 січня, 28 січня

     

     

     

     

     

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!