4 лютого – Всесвітній день боротьби з раком

 

Рак молочної залози є найпоширенішим онкозахворюванням серед жінок у всьому світі. Кожних 30 хвилин в Україні фахівці виявляють новий випадок раку молочної залози, щогодини від нього помирає одна жінка, щороку ця хвороба забирає життя майже 7,5 тисяч українок. Своєчасна діагностика та раннє виявлення захворювання дозволяє врятувати 98,1% жінок. Не слід забувати, що за власне здоров’я і довголіття кожен несе особисту відповідальність.

Фактори ризику

Лікарі називають молочні залози жінки «органом-мішенню», адже будь-які гормональні порушення у жіночому організмі позначаються, насамперед, на їх здоров’ї. Факторів ризику розвитку раку молочної залози нараховується понад 80, наголошує головний лікар Івано-Франківського обласного клінічного онкологічного диспансеру, головний позаштатний спеціаліст з онкології Департаменту охорони здоров’я ОДА, заслужений лікар України Володимир Романчук.

Серед них ранній чи пізній початок менструацій, пізня менопауза, народження дитини після 30 років, часті аборти, гінекологічні захворювання, травми молочної залози, захворювання ендокринних органів, первинне і вторинне безпліддя, викидні, сексуальні розлади, вживання гормональних препаратів, дисгормональні гіперплазії молочних залоз (мастопатії), захворювання печінки, гіпертонія, ожиріння, цукровий діабет, стреси, вживання жирної та висококалорійної їжі.

А лідерами у рейтингу причин, які зумовлюють розвиток раку молочної залози, є шкідливі звички та фактор спадковості. «У суспільстві вважають, що паління призводить лише до раку легенів, однак саме ця згубна звичка на 30% збільшує ризик виникнення онкозахворювання, – підкреслює Володимир Романчук. – Другим за актуальністю є спадковий фактор. У 17-й і 13-й хромосомах виявлено ген раку молочної залози, цей чинник відіграє важливу роль у розвитку раку цієї локалізації».

 

Допомагають новітні технології

Захворіти може будь-яка жінка, розповідає завідувач клінічного мамологічного центру ООД, лікар-онкохірург В’ячеслав Живецький. Проте в одних ризик високий, а в інших – низький. Імовірність занедужати зростає з віком.

«Якщо до 30 років хворіє незначна кількість жінок, то до 40 років ризик збільшується у п’ять разів, до 70 – у 18 разів. Найчастіше рак молочної залози діагностується у жінок 45-70 років. Відомо, що 5-10% випадків раку грудей, яєчників та ендометрію є спадковими і їх розвиток пов’язаний з мутаціями в генах BRCA1 I BRCA2», – продовжує онкохірург.

«Рак молочної залози – це не миттєве захворювання, пухлина під впливом канцерогенних факторів формується певний період часу, – зауважує завідувач диспансерного відділення ОКОГ Ігор Закал. – Щоб своєчасно виявити захворювання, слід один-два рази на рік пройти відповідне обстеження в мамологічному пункті, який є при кожній поліклініці. В обласному онкодиспансері створено мамологічний центр, де жінок оглядають кваліфіковані хірурги-мамологи, проводять мамографію та додаткові обстеження».

За оцінками ВООЗ, від раку молочної залози щорічно помирає понад 519 тисяч жінок у світі, приблизно 70% випадків захворювання зафіксовано у країнах, що розвиваються.

«Досвід розвинених країн світу демонструє, що рак молочної залози можна ефективно виявляти на ранній стадії при використанні новітніх методів діагностики і є можливість успішно боротися з цим захворюванням», – зауважує лікар-мамолог Івано-Франківського обласного онкологічного диспансеру Ігор Пришляк.

Злоякісні новоутворення молочної залози займають провідне місце у структурі смертності серед жінок в Україні. Як акцентує Пришляк, згідно з даними Національного канцер-регістру, щорічно 14 тисяч українок потерпають від цієї важкої хвороби, з них майже 7,5 тисяч помирає. За прогнозами експертів, до 2020 року з проблемою раку молочної залози зіткнеться кожна шоста жителька країни.

Виживання онкохворих насамперед залежить від своєчасного виявлення хвороби. «Показник 5-річної виживаності для хворих у першій-другій стадіях становить більше 70%. В Україні ж показник смертності до року з моменту виявлення захворювання становить у середньому 11-12%, що свідчить про високий відсоток задавнених випадків захворювання на рак молочної залози», – розповідає Ігор Пришляк.

Самообстежуватися слід щомісяця

«Витрати на лікування раку задавнених форм значно зростають, іноді у 25 разів. Якщо на ранніх стадіях буває достатньо хірургічного втручання, то у разі виявлення задавненої форми призначають комплексне лікування: хіміотерапію, опромінення, гормонотерапію, імунотерапію тощо, – наголошує Володимир Романчук. – У нас понад чверть жінок звертаються до онколога уже на задавнених стадіях хвороби. За цей час пухлина поширюється так, що лікарі вже нічим не можуть допомогти».

На думку фахівця, жінку від візиту до онколога стримує також страх втратити молочну залозу, тому вона йде до будь-кого, хто пропонує лікуватися без хірургічного втручання. Знову ж таки, при цьому втрачається дорогоцінний час.

Основними методами, які дозволяють своєчасно виявити захворювання, є самообстеження, обстеження молочних залоз лікарем, УЗД-обстеження, мамографія, зазначає Ігор Пришляк. Самообстеження потрібно робити щомісячно кожній жінці, яка досягла 20-річного віку. Клінічне обстеження рекомендоване жінкам 20-40 років принаймні раз на три роки, а після 40 – щорічно. Мамографію – рентгенівське обстеження молочних залоз – слід робити у віці 35-40 років, з нею порівнюватимуть наступні обстеження. Після 40 років жінки повинні робити мамографію кожних два роки, а після 50 – щорічно.

Самообстеження складається з огляду, промацування молочних залоз та пахвових западин. Огляд потрібно проводити перед дзеркалом при гарному освітленні. Ознаками хвороби можуть бути втягнення або ж висування ділянки шкіри грудної залози, втягнення соска або відхилення соска вбік, зміна звичайної форми або розміру однієї із залоз, деформація ареоли (пігментованої ділянки шкіри навколо соска), кров’янисті виділення з соска або виділення жовтуватого кольору, почервоніння, напруження, набряклість шкіри залози, виразки або злущування шкіри на соску. При виявленні хоча б одної із названих ознак захворювання слід негайно звернутися до фахівця для проведення своєчасної комплексної діагностики.

 

Ірина ФЕДОЛЯК