ПОДІЇ:

 

– 11 лютого 1940 р.  – у ході першої хвилі депортації біженців із території Польщі, згідно з доповідною запискою заступника наркому НКВС УРСР, в 11 областях України було розселено 32 775 біженців та 15 000 безробітних, зокрема для примусової праці у вугільній промисловості Сталінської та Ворошиловоградської областей. Найбільше біженців опинилося у Вінницькій і Житомирській областях. Органи НКВС характеризували цих людей як переважно «антирадянський і контрреволюційний елемент», «непридатний або малопридатний до фізичної праці», без потрібної спеціалізації. Серед етнічних груп біженців переважали євреї, поляки, українці.

 

– 11 лютого 1963 р. – у Києві почалася республіканська конференція з питань культури української мови, на якій зачитали 27 доповідей.
На форумі засудили абсурдну теорію про двомовність нації. Учасники зійшлися на тому, що в кожного народу є тільки одна рідна мова, в українського – українська. Адже в програмі КПРС зазначено, що «російська мова стала спільною мовою міжнаціонального єднання, співробітництва всіх народів СРСР», а не рідною мовою інших народів.
Присутні на конференції схвалили пропозицію порушити клопотання перед ЦК КПУ й урядом України, щоб:
1. У всіх вищих і середніх спеціальних школах, ремісничих училищах та курсах вести навчання українською мовою. Підручники для всіх навчальних закладів видавати українською мовою. У всіх дошкільних установах (незалежно на чиї кошти вони утримуються), де є діти українського населення, виховання проводити українською мовою.
2. У всіх установах і підприємствах, на залізниці та інших видах транспорту, в торгівлі всі справи вести українською мовою.
3. Академія наук, інститути, видавництва писали і видавали наукові твори здебільшого українською мовою.
4. Кіностудії творили художні й наукові кінофільми тільки українською мовою, а фільми виробництва інших республік перекладалися українською мовою…
Запропоновано також, щоб у республіках Радянського Союзу, де живе українське населення, відкрити загальноосвітні школи з українською мовою навчання.

Одразу після закінчення конференції влада зробила все можливе, щоб не допустити повторення подібних заходів, особливо «активних» українців звільняли з роботи та переслідували.

 

Поети-шістдесятники – головні доповідачі конференції, Київ, 1963 рік.

 

– 11-12 лютого 1989 р. – в Києві відбулася установча конференція Товариства української мови ім. Т. Шевченка. Головні завдання товариства: сприяти збереженню та розвитку української мови в республіці, утвердженню її в усіх ділянках суспільного життя, берегти і розвивати національну культуру й традиції українського народу, формувати національну самосвідомість та історичну пам’ять громадян, сприяти подоланню національного нігілізму та гармонійному розвиткові міжнаціональних відносин. Фундатори товариства – Спілка письменників України, Український фонд культури, Інститути мовознавства ім.О. Потебні та літератури ім.Т. Шевченка. Головою обрали Дмитра Павличка.

Штучно спровокована криза в ТУМ 1992 р. спричинила масовий відхід від спілки політиків, ентузіастів і розпад осередків. Правонаступницею ТУМ оголосила себе нова “Просвіта”, яка ввібрала й частину структур ТУМ, що не змінили своєї назви; інші ввійшли 1999 року до Асоціації товариств української мови.

В Івано-Франківську установча конференція Товариства української мови ім. Т. Шевченка була проведена 15 квітня 1989 р. Товариство розгорнуло масову роботу, спрямовану на зміцнення української державності та пропаганду національного відродження краю.

 

– 11 лютого 1996 р., Калуш –  відбувся ювілейний вечір з нагоди 25-річчя хорової капели «Берегиня» (художній керівник Марія Оліхневич).

 

– 11 лютого 1992 р. –  Україна встановила дипломатичні відносини з Федеративною Республікою Бразилія. Ботсвана визнала незалежність України.

 

– 11 лютого 2012 р. близько 19 год. в Івано-Франківську на вул. Січових Стрільців, 18 завалився один із найстаріших будинків – 1827 року побудови, пам’ятка архітектури. У 1892 р. у цьому будинку була відкрита кав’ярня «Габсбург». Завалилося перекриття між першим та другим поверхами.

Пам’ятка повністю не відновлена досі.

– 11 лютого 2014 р., Київ, Євромайдан – в одному з будинків на Європейській площі виявили сервери, на яких, можливо, зберігалася інформація про демонстрантів. Також вилучили вибухові матеріали – такі, які покалічили людей з “Правого сектору” в приміщенні Будинку профспілок. “Самооборона” Майдану пікетує суд Подільського району, де обирали міру запобіжного заходу для чотирьох афганців, активістів Майдану. МВС планує запровадити особливий режим пересування в Києві. 

 

ІМЕНИНИ: Герасим, Гнат, Лаврентій, Роман 

 

НАРОДИЛИСЯ:

 

– день народження Ольги Рошкевич, в заміжжі – Озаркевич (1857-1935), української письменниці, перекладачки, етнографа, першого кохання Івана Франка, родом із с. Угорники.

 

 

Була нареченою Івана Франка. Їх знайомство відбулося у бойківському селі Лолин (нині Долинського району Івано-Франківської області), де служиив священиком батько Ольги. Це сталося влітку 1874 року, коли гімназист Іван Франко вперше завітав у гості до свого товариша із навчання Ярослава Рошкевича (брата Ольги).

 

Після двох років знайомства з Ольгою Іван Франко офіційно просить у місцевого священика Михайла Рошкевича руки його доньки. Батько відповідає згодою. Однак до офіційних заручин не дійшло. На другому році студентського життя слухача філософського факультету Львівського університету Івана Франка заарештовують за участь у таємній соціалістичній організації. У Лолині в сім’ї Рошкевичів зроблено обшук. Ольга встигла заховати деякі листи і книжки на пасіці. Після цього батько, розцінивши цей вчинок як кінець своєї кар’єри, заборонив Ользі зустрічатися з Іваном Франком. Проте вони ще зустрічатимуться в лісі за селом. Ольга йтиме, а по деревах в’язатиме стрічки, щоб Іван Франко знав, куди іти і де її знайти. Вони зустрінуться ще 1884 в Коломиї на балу і там востаннє танцюватимуть вальс.

На гербі села Лолин зображено церкву, каламар та два серця – символ першого кохання Івана Франка.

Тричі мені являлася любов. 
Одна несміла, як лілея біла, 
З зітхання й мрій уткана, із обснов

Сріблястих, мов метелик, підлетіла. 
Купав її в рожевих блисках май, 
На пурпуровій хмарі вранці сіла

І бачила довкола рай і рай! 
Вона була невинна, як дитина, 
Пахуча, як розцвілий свіжо гай…

                                           (Іван Франко)

ЦІКАВО:

 

– 11 лютого 1809 року – Роберт Фултон запатентував пароплав.

Джон Фітч у 1787 році створив перший пароплав у США. У наступному році пароплав почав здійснювати регулярні комерційно-туристичні рейси по річці Делавер між містами Філадельфія (Пенсильванія) та Барлінгтон (Нью-Джерсі), перевозячи по 30 пасажирів за один раз зі швидкістю 11-12 км/год. Проект виявився економічно провальним, тому залишився маловідомим. Через 30 років Роберт Фултон у 1807 році побудував корабель із гребним колесом «Клермонт», який здійснював рейси річкою Гудзон від Нью-Йорка до Олбані зі швидкістю близько 5 вузлів (9 км/год). Цей проект був успішним, з самого початку він привертав значну увагу преси, тому часто Джону Фітчу приписують створення першого пароплава.

 

 

Читайте також: Цей день в історії Прикарпаття. 1 лютого, 2 лютого, 3 лютого, 4 лютого, 5 лютого, 6 лютого, 7 лютого, 8 лютого, 9 лютого, 10 лютого

                  Цей день в історії Прикарпаття. Січень

11.02.2015