Цей день в історії Прикарпаття. 17 лютого

  • ПОДІЇ:

    – 17-23 лютого 1943 р. – на III конфереції ОУН (с.Теребежі поблизу Олеська) затвердили створення УПАБрали участь: М. Лебідь (Максим Рубан), Р. Шухевич (Тур), В. Охримович (Бард), М. Прокоп (Гармаш, Володимир), Д. Маївський (Косар, Тарас), З. Матла (Дніпровий), Р. Кравчук (Петро, загинув 1951 р. біля с. Вишнів Рогатинського району), М.Степаняк (Сергій, уродженець с. Дзвиняч Богородчанського району).

     

    На III конференції ОУН(Б) остаточно вирішили питання створення УПА і визначили головних ворогів українського визвольного руху (нацисти і більшовики), рішення не стосувалися польського питання.

     

    Листівка УПА

    – 17 лютого 1982 р. – у Богородчанах будівельники об’єднання «Союзінтергазбуд» проклали перші труби на західній дільниці газопроводу Уренгой-Ужгород. Будівельники зобов’язалися до кінця року закінчити будівельно-монтажні роботи на 112-кілометровій ділянці від Богородчан до закарпатського містечка Воловець. Будівництво газопроводу закінчили в 1983 році. Загальна довжина – 4451 км, потужність – 32 млрд кубометрів газу на рік. Діаметр труб – 1420 мм. Протяжність по території України – 1160 км, на трасі знаходяться дев’ять компресорних станцій. 

    – 17 лютого 1995 р. – Івано-Франківська міська рада затвердила проекти нового офіційного герба міста, автором якого був художник Іван Марчук.

    Офіційний герб виглядає так:

    В заокругленому щиті на синьому полі — срібна міська брама з золотими відчиненими воротами і трьома рівновисокими вежами, кожна з яких завершена трьома зубцями і має по п’ять бійниць. В отворі брами стоїть архистратиг Михаїл із опущеними крилами і піднятим мечем у правій руці та щитом у лівій. Щит увінчаний золотою міською короною з трьома вежами.

    А ось як виглядали всі герби міста:

    Герб Станиславова 1663 р.

    Ранньоавстрійський герб Станіслава

    Польський герб 1938 р.

    Герб Івано-Франківська 1986 р.

    Офіційний герб Івано-Франківська 1995 р. Автор – Іван Марчук

    Великий герб Івано-Франківська

    НАРОДИЛИСЯ:

    – народився  Йосип  Сліпий (1892-1966) – видатний український релігійний, громадський і науковий діяч, верховний архієпископ Львівський, митрополит Галицький, предстоятель Української греко-католицької Церкви в 1944-1984 рр., кардинал.
    Із 1926 р. – член кураторії Українського національного музею у Львові, з 1931 р. – заступник голови Українського католицького союзу. Таємно висвячений на єпископа митрополитом Андреєм Шептицьким 22 грудня 1939 р. 30 червня 1941 р. підтримав Акт відновлення Української держави. По смерті Шептицького 1 листопада 1944 р. Сліпий перебрав керівництво галицькою митрополією. Разом із іншими українськими католицьким владиками 11 квітня 1945 р. був ув’язнений радянською владою і засуджений до восьми років важких робіт. Відкидаючи постійні радянські пропозиції переходу на православ’я, Йосиф Сліпий був знову засуджений у 1953, 1957 і 1962 рр. Відбув загалом 18 років заслання у таборах Сибіру та Мордовії.
    Унаслідок численних клопотань впливових осіб та, зокрема, Папи Івана XXIII митрополита Сліпого звільнили з ув’язнення і 9 лютого 1963 р. він прибув до Риму й оселився у Ватикані. 25 січня 1965 р. Папа Павло VI іменував його кардиналом. Як верховному архієпископу Йосифу Сліпому належав титул «Блаженніший».
    Верховний архієпископ від самого приїзду до Риму намагався організувати самоуправу помісної Української католицької Церкви, очоленої патріархом, проте не знайшов підтримки своїх планів у апостольській столиці. У 1968-1976 рр. кардинал Сліпий здійснив багато архієрейських подорожей різними країнами Європи, Америки, Азії та Австралії, щоб зміцнити зв’язки з вірними діаспори, пожвавити церковно-релігійне життя та репрезентувати Українську греко-католицьку Церкву на чужині.
    За наукові досягнення кардинала Сліпого обрали почесним членом НТШ із 1964 р., членом Тіберійської академії в Римі з 1965 р., почесним доктором УВУ з 1969 р., трьох американських і одного канадського університетів.
    Помер у Римі. У 1992 р. прах кардинала перепоховали в крипті собору св. Юра у Львові.

     

    ІМЕНИНИ: Георгій (Єгор, Юрій), Кирило, Микола 

    ПАМЯТАЄМО:

    17 лютого 1834 р. – в Станіславській окружній тюрмі на вул. Старозамковій, 2 від тифу помер польський поет Маврикій Гославський, автор поеми «Поділля», поет «української школи». Учасник польського повстання 1830-1831 років. Переховувався у селах галицького Поділля. Восени 1834 року заарештований австрійською жандармерією. Мешканці міста організували велику маніфестацію під час його похорону (його могила знаходиться у Меморіальному сквері).

    – в 1919 р. у Коломиї трагічно загинув Зенон Кирилович (23 серпня 1865 – 17 лютого 1919) – священик, диригент, 
    композитор, катехит коломийських шкіл, другий (після Теодозія Курпяка) диригент хору «Боян» в Коломиї, віртуозно 
    грав на цитрі.

    ЦІКАВО:
    сьогодні – Марді Гра, або Жирний вівторок
    Відзначається католиками у багатьох європейських країнах, Канаді та деяких штатах США у вівторок перед Великим 
    католицьким постом. Це веселе свято, схоже на Масляну. Напередодні господині закуповують продукти для смачних і 
    ситних страв – тому й “жирний” вівторок. У день карнавалу з кухонь доносяться апетитні запахи млинців.
    Яскраві маски і костюми, дощ із цукерок і шампанське – так святкують Марді Гра у Сполучених Штатах Америки. 
    З гігантських карнавальних платформ людей засипають солодощами. Кульмінація свята – поява Короля карнавалу.
    Традиційно Марді Гра має завершитися до півночі – до настання середи.

    Плакат Марді Гра 1914 року

     

    А це Марді Гра у Новому Орлеані


    Читайте також:

    Цей день в історії Прикарпаття. 1 лютого2 лютого3 лютого4 лютого5 лютого6 лютого,

    7 лютого8 лютого9 лютого10 лютого11 лютого12 лютого13 лютого14 лютого15 лютого,

    16 лютого

    Цей день в історії Прикарпаття. Січень

    17.02.2015

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!