Де живе свобода

  •                                                                                                                                    

    Де немає свободи, там немає і Вітчизни

                                                                                                                Поль Гольбах

     

  •  Упевнена, що кожен з нас навіть не помічає, скільки разів впродовж дня з його вуст зринають слова «свобода», «воля». Вони позначають поняття настільки багатогранне і глибоко особисте, що помістити його у будь-яке визначення вкрай важко, проте воно торкається практично всіх сфер життя людини і безпосередньо має відношення до кожної особистості окремо та до суспільства загалом. Одним із найпопулярніших у соцопитуваннях є питання, що стосується свободи. Кожен тут говорить, звичайно, про наболіле. Для когось свобода викликає асоціацію зі свободою слова, творчості, мислення, без яких людина легко перетвориться на істоту, що не зможе самовдосконалюватися і отримувати від життя максимум естетичного та духовного задоволення. Особливо романтичні особи люблять поговорити про так звану свободу в стосунках. Тут можна помітити певну гендерну відмінність: чоловіки скаржаться на те, що їхні «другі половинки» не вміють давати їм певну особисту свободу, на яку ті заслуговують (для рибалки з друзями, гри у футбол і т.д.), жінки ж у відповідь вказують на ревнощі сильної половини людства та їхню безвідповідальність. Ну, і, звісно, є такі, хто простодушно стверджує: «Свобода – це право робити те, що тобі заманеться, це відсутність будь-яких рамок». Проте тут варто згадати про відповідальність за свої вчинки, та й будь-яка система, в тому числі й держава, не може існувати без обов’язків та певних правил. Я ж хочу зупинитись на тій свободі, за яку «душу й тіло ми положим». Україна вже 23 роки є суверенною, демократичною, а головне – незалежною державою. Ми з вами переживаємо той історичний етап, коли вкотре зазіхають на нашу зовнішню незалежність. На мою думку, ця війна та відкрите вторгнення на нашу територію – наслідок багаторічної залежності громадян України від примх можновладців. Ілюзорність нашої внутрішньої незалежності важко не помітити. Можливо, справа у ментальності й у нас самих: поки смачно годують обіцянками і є мінімальні засоби для виживання (підкреслюю, саме для виживання, а не для повноцінного життя), доти ми не помічаємо, що нас обмежують у волі обирати напрямок розвитку держави, її керівництво, у волі жити так, як живуть усі цивілізовані нації. Безсумнівно, українцям притаманна миролюбність, але наша байдужість у синтезі з ідейною розпорошеністю призвела до фактичної зупинки розвитку громадянського суспільства. Ми вільні до тих пір, поки не пручаємось, а як тільки хтось насмілюється «зловживати» своєю волею, політичний режим вживає заходів для приборкання цих сміливців. Так було рік тому, під час Майдану, коли тисячі українців сказали «так» євроінтеграції, що не входило в плани диктатора. Тоді за волю свого вибору постраждали студенти, які провинились тим, що «перешкоджали встановленню новорічної ялинки». Це волевиявлення стало поштовхом до справжнього переродження цілого народу, розпочалася Революція гідності, яка стала прямим доказом існування свобідної української нації як такої. Закінчилась вона жахливою трагедією – розстрілом найкращих синів свого народу в самому серці нашої країни. Ця подія залишила відбиток на свідомості українців, вона дала нам шанс почати жити по-новому та зірвати кайдани неволі з рук кожного. Герої Небесної сотні були по-справжньому вільними людьми, які плекали ідею незалежності України. Сьогодні на сході країни захищають нас своїми грудьми воїни, чию внутрішню свободу не можуть здолати ні танки, ні «гради», бо вона підкріплена вірою і безкомпромісною любов’ю до своєї землі. Важко зараз говорити про якісь моральні принципи та якості, бо під час війни це все нівелюється і відсувається на другий план, але я впевнена, що будь-які дії і будь-які перемоги неможливі без духовних переконань та духовної волі людей, які творять історію, тобто нас з вами. Хтось мудрий, безсумнівно, вловив важливий нюанс: свобода – це не те, що вам дали, а те, чого не можна у вас забрати. Пам’ятаймо про це, бо твердою рукою і без будь-якої цензури ми маємо писати нову історію незалежної України.

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!