«Інсомнія»

Режисер: Густаво Ернандес

Молода талановита актриса Б’янка ніяк не дочекається своєї першої великої головної ролі, її постійно обходять конкуренти. Зневірившись, дівчина погоджується на участь в експериментальній постановці, яку планує її кумир, режисер зі світовим іменем Альма Бем. Експеримент полягає в тому, щоб змусити акторів переступити кордон внутрішнього контролю шляхом позбавлення їх сну – зачинившись у старовинному особняку, де колись була психіатрична клініка, театральна група готується дати незабутню виставу. Безсоння в якийсь момент починає здійснювати на Б’янку дивний вплив, у неї з’являються видіння, вона немов провалюється у потойбічний світ, але скоро виявляється, що саме цей контакт із надприродним і є головною метою експерименту.

Кожен художник, письменник, режисер, та й просто творча людина приблизно уявляє, які умови будуть для нього найбільш продуктивними, в якому стані його швидше наздожене натхнення і які координати облюбував його персональний Пегас – хтось повинен писати вдома в затишному кріслі, комусь для прориву потрібен нерв і стрес, а для когось комфорт криється у межових станах. Фізичне та психічне виснаження – відомий спосіб пробудження таємних сил, саме його використовували з прадавніх часів шамани і ченці, та й у новітній історії експерименти з так званою депривацією сну, або керованими сновидіннями, широко відомі.

Герої містичного трилера «Інсомнія» – актори, які практикують безсоння як засіб для розкриття внутрішніх резервів і злиття зі своїм персонажем. Після 90 годин неспання нібито межа, яка оберігає розум від контакту з паралельними світами, стоншується, і артист може з’єднатися зі своїм персонажем, особливо якщо той реально існував. Ідея не безперечна, але потенційно дуже захоплива – відсутність сну дійсно робить сприйняття реальності іншим, а галюцинації і неусвідомлені дії мозку, вийшовши з-під контролю тіла, можуть стати цікавим сюжетним супроводом. І спочатку «Інсомнія» витончено вирішує, як мінімум, дві найважливіші проблеми сучасних фільмів жахів – вона знаходить оригінальний і цілком переконливий привід зібрати кількох людей у зловісному загадковому місці і попутно обґрунтовує логіку поведінки героїв, прив’язуючи їх дії і реакцію до дефіциту сну . В результаті виходить зібрана логічна конструкція – ось герої, які не сплять і від цього бачать то тіні, то силуети, а ось будинок, що має погане минуле і тому обґрунтовано «населений» примарами. Авторам і акторам залишається тільки зберегти створену атмосферу і довести історію до нетривіального фіналу.

На жаль, але з останнім нічого не виходить – у третьому акті «Інсомнія» перекреслює напрацьовані раніше плюси. Режисер Густаво Ернандес раптом вирішує, що він знімає детектив, у центрі якого опиняється розслідування вбивства, якого насправді не було, навколо головної героїні несподівано вибудовується вселенська змова, а на фініші творці стрічки і зовсім не знайшлися з тонким рішенням створеної плутанини і акуратно прикинулися, що глядач їх просто неправильно зрозумів. І це серйозно засмучує, адже в якийсь момент «Інсомнія» знаходить метафоричний сенс порога готовності актора чи режисера зробити крок за межі розумного, позбавлення сну стає символом жертви, на яку художник готовий піти у прагненні довести свій твір до досконалості. Шкода, але Ернандес, здається, сам злякався того, що може бути там, за межею.

Прикро розтрачені до фінішу перспективи, втім, не псують враження від гри двох провідних актрис – Еви Кватроккі, яка зіграла Бьянку, і особливо Белен Руеда, яка неперевершено втілила в кадрі образ вимогливої театральної постановниці. В обох є щось демонічне, але при цьому вони фантастично красиві і безмежно щирі у своїх почуттях, переданих персонажам. На жаль, вже традиційно для латиноамериканського кіно, другий план фільму змазаний і перетворений на однорідну пляму, але протистояння провідних героїнь вийшло чудовим. Як і належить мейнстрімному хорору, «Інсомнія» справно використовує класичні прийоми, які бездоганно змушують глядачів здригатися і підстрибувати у своїх кріслах, але психологічно фільм виявився недотягнутим. Начебто інгредієнти ті ж, а ефекту немає. Одне позіхання.

ФЕЛІНСЬКИЙ

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!