Катя CHILLY: “Головне – аби тобою рухала любов, а не страх”

КОНДРАТЕНКО Катерина Петрівна – сучасна українська співачка, музикант і композитор, виступає під сценічним ім’ям Катя Chilly. За 13 років професійної кар’єри випустила чотири альбоми, що отримали значну увагу преси і слухачів.

Катя Кондратенко народилася 12 липня 1978 р. у Києві. У вісім років з піснею “33 корови” виступила на концерті “Діти Чорнобиля” в одному з піонертаборів, який показали по телебаченню. Тоді вона й відчула, як до її крові, як вона пізніше згадувала, “потрапив вірус сцени, який, в принципі, неможливо вивести». У школі Катя співала в дитячому фольклорному хорі “Ореля”, брала уроки в музичній школі по класу фортепіано і віолончелі, відвідувала фольклорне відділення школи мистецтв. Потім вона навчалася в Українському гуманітарному ліцеї при Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, а відтак студіювала фольклористику на філфаці КНУ. Після його закінчення навчалася в аспірантурі київського і люблінського (Польща) університетів.

Творчий шлях співачки почався в 1992 р., коли Катя отримала гран-прі на конкурсі “Фант-лото Надія” з піснями своєї вчительки Ірини Сивохіної “Білі крила” і “Бісенятко”. На цьому конкурсі доля звела її з композитором Сергієм Сметаніним, який писав репертуар молодим співакам. Він почав писати і для Каті (пісні “Прости, прощай” чи “Буде так”), а з весни 1996 р. зосередився на поп-авангардному проекті (поєднання прадавніх слов’янських ритуальних співів з надсучасно аранжованою музикою) зі співачкою. З 30 травня 1996 р. вона живе з новим іменем Катя Chilly.

Перші професійні виступи Каті Chilly відбулися на «Пісенному вернісажі-96» і «Ялті-96». Того ж року вона стала найзначнішим відкриттям в українській поп-музиці, виборовши перше місце серед поп-виконавців на «Червоній руті» у Харкові. Дебютний альбом співачки «Русалки In Da House» був презентований у грудні 1997-го. У липні 1999 р. Катя вирушила в турне містами Західної Європи, також вона виступала в США. Тоді ж з’являється її перший відеокліп «У землі», який було знято у Польщі. У березні 2001 р. Катя Chilly виступила з концертною програмою в Лондоні, де дала більше 40 концертів. Її виступ у прямому ефірі транслювала компанія BBC, а також зняла кліп співачки, який рік транслювався в ефірі каналу. Навесні 2003-го Катя Chilly нагадала про себе спільним кліпом «Понад хмарами» з лідером з гурту «Тартак» Сашком Положинським. До кінця 2005 р. дозрів її довгоочікуваний альбом «Я – молодая (у продажу він з’явився на початку весни 2006-го), що є синтезом фольклору і сучасної електронної музики. В основу більшості композицій альбому покладені народні слова («Крашен вечір», «Зозуля», «Криниченька»). У 2007 р. Катя Chilly виступає зі спільним проектом з відомим українським джазовим колективом «Solominband», і вони стають хедлайнерами одного з найвідоміших джазових фестивалів України «Джаз Коктебель-2007». У 2009 р. Катя Chilly – хедлайнер основних українських фестивалів («Співочі тераси», «Золоті ворота», «Червона рута», «Антонич-фест», «Рожаниця») та конкурсу «Дитяче Євробачення», який проходив в Україні.

На сьогодні Катя Chilly працює над акустичною програмою і готує новий, революційний, ні на що не схожий матеріал.

26 лютого співачка взяла участь у популярному вокальному шоу «Голос країни». На сліпому прослуховуванні вона заспівала пісню «Світлиця», її виступ зчинив фурор серед глядачів. Поява на телеекранах артиста такого масштабного таланту вразила всіх. Із запитань про цю подію і розпочалося наше інтерв’ю з Катею Chilly.

18360681_291177804637726_1368807141_n

­Зараз на слуху у всіх твоя участь у «Голосі країни», тому, звичайно, на початок запитання про це. Було видно (як в соціальних мережах, так і в розмовах між людьми), в який позитивний шок ввела їх твоя поява на екранах. А якою була твоя ціль, коли ти робила цей крок?

Я слухала простір. Я рухалася так, як мене вів простір і відчуття радості. В мене не було цілі. Я просто була тим, чим можу. У відкриті двері можна увійти пустою чи повною. Це відрізняє раба від творця реальності. Реакція була не на мене, а на той простір, який я пронесла в серці у медіа. Взаємодіючи з медіа як з можливістю спілкування з усіма, для кого я можу бути підтримкою через голос. Голос ­– це мистецтво пробуджувати життя. Звук – це наука, яка може створити чи зруйнувати світ. Спів – це мистецтво створювати образи…

Ти – чи не єдина учасниця в історії Голосу”, принаймні українського точно, яка співала тільки свої пісні. Це була твоя умова чи на цей крок пішла Тіна? І чому саме так?

Я співала народні пісні чи на основі народних українських. За умовами простору “Голосу”, кожен учасник може вибрати будь-який відомий чи невідомий твір. Це простір усіх можливостей. І як розпорядитися цим величезним ресурсом і можливістю – це вибір учасника. Як і в житті.

Це відомі забуті пісні нашого народу, нашої землі, нашої крові. Тіна була моїм наставником, аби вибрати форми донесення більш переконливими, з більшою палітрою фарб, враховуючи кордони безпосередньо самого проекту і завдання. Тіна говорила, що “важливо знайти свою власну пісню”, “важливо не відректись від своєї сили, а розширитись в діапазоні на те, що може нею стати”, “пам’ятати про завдання і місію, якщо її відчуваєш”.

Коли ми будемо помирати, єдиним голосом, який буде лунати дуже влучно і чутно, як грім, буде голос серця. Треба жити так, аби він не був несподіванкою у момент переходу. Аби не було страшно. Тому що на той момент від нього не втечеш. Треба жити так, аби чути його при великих швидкостях, у присутності великої кількості людей. Особливо, якщо живеш у місті, де поки що зосереджений вибір і приймаються рішення, які впливають на планету.

Чи в контракті з “Голосом” були якісь пункти, що тебе обмежували?

Ні. Тільки можливості. Я дивлюся тільки в можливості. І в умови, за яких можлива взаємодія. Умови завжди існують. Кордони завжди існують. Їх потрібно поважати, як і враховувати задачі всіх, аби всім це приносило радість і натхнення, а не руйнування. Сильне – лише гнучке. Перемагає завжди м’яке, якщо дивитися на природу у неї можна вчитися. Разом можна більше. При взаємодії може народжуватися величне та красиве. Головне, аби рухала любов, а не страх.

Що ти винесла для свого досвіду з цієї історії?

Не можу в одному реченні передати графіку 10D… Важливо об’єднуватись…

Не виникало бажання записати дует з Тіною?

Час розкриє, у що це виллється. Коли є відчуття живого, завжди виникає бажання продовжити взаємодію. Можуть бути різними форми. Не лише очевидні.

Чи будеш брати участь у конкурсах подібного штибу?

Час покаже. У мене лише намір і відчуття напрямку. Він як вітер. Я відчуваю, як рухатись. У мене немає матричних планів. Вони не дають мені задоволення і відчуття досвіду. Я відкрита.

Завдяки своїй унікальній подачі ти займаєш досить вузьку нішу в сучасній укрмузиці. Чому ця ніша така вузька, на твою думку?

Я би зняла цей ярлик. Це лише чиясь оцінка того, що створено.

Мікс аутентики і електронної музики це те, з чим ти експериментуєш більшість свого творчого життя. Що додає кореневій музиці саме електронне звучання, яка дитина народжується в результаті такого контакту?

Те, що ви відчуваєте на концерті. Деякі речі можна лише відчути.

Кого з митців ти вважаєш визначальними для свого становлення як музиканта? Із закордонних, і з вітчизняних, якщо такі є.

Є. Я багато вчуся, і мені цікаво.

Де була Катя Chilly цей увесь час? Як вплинули на життя моменти першої і другої хвилі слави?

Перша хвиля налякала. В другу увійшла свідомо. Це ціна. Але й можливість.

Часто естетику твоєї музики і пісні звязують з шаманськими практиками. Це войовничий чи лікувальний шаманізм, як тобі здається?

Це просто тотальне існування – якщо вам потрібна моя відповідь. Все інше просто ярлики…

Комерція, слава та можливість проявити себе як творча одиниця. Можеш розставити ці три поняття за внутрішнім пріоритетом?

Любов.

Мода на українське етно в Європі набирає обертів. Як думаєш, з чим це пов’язано?

З любов’ю. Ми починаємо бачити у нашому корінні любов. Це дає нам силу її дарувати.

Якщо можеш, то прокоментуй один з останніх гучних мемів про українську поп-естраду. Це я про Дорна. Я розумію, що не твій формат, але так чи інакше.

Моя відповідальність хто я. Я не вибираю оцінювати. Я вибираю бути вільною від оцінки, спираючись на те живе, що у мене є всередині. Я вибираю не ставити оцінок. Інколи мені здається, що єдине, на що ми можемо вплинути, це бути. Але істинно тим, ким є насправді. Але, можливо, це єдине, що справді вирішує. Як круги по воді. Як ефект метелика. Ми створюємо світ, у якому будуть жити наші діти. Свідомо чи несвідомо. Все, що свідомо, для мене має цінність, це лише наявність сил у кожного з нас. Кожен може на тому рівні, з тою наявністю сили, що є. Все, що несвідомо, для мене цінності не має… Ми можемо лише бути уважними, що впливає на те, щоб ми були свідомими чи ні…

Весь фізичний світ це світ інструментів… Можна навчитися з ним взаємодіяти свідомо… Якщо  несвідомо відповідальність все одно залишається. Тому що воно працює. Інколи мені здається, що я можу вибрати, ким я є насправді… Але, можливо, це єдине, що вирішує. Це відкриває можливість бачити тих, хто є насправді в інших. Рівно настільки, наскільки мені відомо самій. Не більше. Але і не менше. Ми створюємо.

Що можеш порадити молодим талановитим виконавцям? На що потрібно звертати увагу в першу чергу?

На питання “Хто я?”, “Заради чого?”… Працювати не лише над своєю майстерністю, але й над питанням “Навіщо?” “Навіщо?” може повести і дати силу розвинути свої інструменти до неймовірних можливостей. Але питання “Навіщо?” повинно бути основним. Тому що мавпа з гранатою може бути небезпечною…. Це одна з причин хвороб цього світу і того, чому є страх штучного інтелекту. Ми створюємо, але часто не несемо відповідальності… Чи несемо лише у кордонах своєї індивідуальності, родини чи покоління.

Скажи, в дитинстві ти була крикливою дівчинкою?

Ні. Я результат любові… Тому й була така смілива і безстрашна несвідомо в юності.

Про кореневу музику. Їздиш по хуторах у пошуках чогось? Чи маєш якісь міні-експедиції?

Я прийшла до цінності цього лише зараз… Готова до того, аби не наступити на святиню взуттям, лише зараз.

Велика сцена і мала зала – що більше до душі?

Тіна на проекті після четвертого ефіру пробудила у мені любов і трепет до великої сцени, як до дитини. Я рухаюся через любов. Через серце. Колись шлях до великої сцени у мене був перекритий саме через те, що я втратила відчуття любові до цього простору. Тому що ціни довкола затьмарили її. Але можу відчувати її зараз у новій якості. Як мати.

Три речі, які ти не в силах ігнорувати?

Є речі, на які я реагую. Це ті речі, які виштовхнули мене в соціум. Любов зникає з планети. Любов є незахищеною на планеті. Усі форми життя. Земляни. Не лише люди. Не захищені матері, жінки, діти, просто люди. Які з великої літери. Незахищене серце. Незахищена любов. Що я можу? Бути. Я можу вибрати бути. Через спів. Вийти і співати…

Розмовляв Влад ТРЕБУНЯ