Конфліктний кар’єр

Уже рік вирішується питання про надання дозволу на розробку кар’єру ДП «Спецзалізобетон» ВАТ Івано-Франківськцемент» у селі Побережжя Тисменицького району. Піщано-гравійну суміш з Жовтенського родовища добувають ще з 80-х років минулого століття, нині підприємство планує розробляти нову територію на землях запасу сільської ради. Місцеві жителі проти нового кар’єру, побоюються, що вивіз гравію спровокує ще одну повінь, які в селі, розміщеному між трьома річками, не рідкість.

11 березня минулого року комісія Івано-Франківської облради з питань екології та раціонального природокористування погодила надання дозволу дочірньому підприємству цементно-шиферного комбінату «Спецзалізобетон» на розробку кар’єру вздовж Бистриці у селах Побережжя та Єзупіль, де видобувається піщано-гравійна суміш у промислових масштабах. Щоправда, договору соціального партнерства з селом у підприємства не було, проте воно справно сплачувало мільйон гривень податку.

Уже через тиждень представник підприємства зауважив, що ситуація така, що населення села не підтримує діяльність ДП, і попросив комісію дати час на врегулювання непорозуміння з громадою. Спротив жителів депутати пояснили тим, що село, ймовірно, не отримує коштів від підприємства на свій розвиток.

Наприкінці минулого року конфлікт не вичерпався. Депутати не погодили надання у користування ділянки надр для підприємства «Спецзалізобетон». 15 лютого ц.р. після нетривалого обговорення депутати все ж прийняли рішення винести питання на розгляд сесії облради. Основним аргументом став той момент, що депутати виїжджали на місце, заслухали представників сторін, тож відкладати питання у довгий ящик сенсу немає.

17160798_1125806447542260_539192620_n (1)

Складна справа

Таке рішення комісії викликало занепокоєння у Побережжі. Депутати обіцяли питання вивчити, спір з громадою врегулювати, зауважує сільський голова Леся Іванків. Відтак вона звернулася до обласної ради, щоб їй надали копії протоколів екологічної комісії.

«Я подала запит у прокуратуру, на підставі чого питання було проголосоване позитивно і комісія дала дозвіл винести його на сесію. Конфлікт зайшов настільки далеко, що він не буде залагоджений так, як того хочуть чиновники», – висловлює свою позицію сільський голова.

Територія, на якій хочуть облаштувати кар’єр, – це землі фермерського запасу, розміщені за межами населеного пункту, резервний фонд сільської ради, і жодним чином вони не є промисловими, наголошує пані Леся.

«Фермерські землі призначені для того, щоб на них вирощувати хліб. У нас підростає багато молоді, яка нині навчається і планує працювати у селі. То чому ми маємо видобувати гравій із цієї землі, а не вирощувати хліб? Нині важливіше годувати людей, а не забудовувати все», – каже Іванків.

Територія, де хочуть облаштувати кар’єр – це старе русло Бистриці. У селі побоюються: якщо його розкопають і почнуть хаотично брати гравій, як це робилося багато років поспіль, перша вода переросте у повінь, будинки, розміщені неподалік, будуть затоплені.

Село з усіх боків оточене дамбами, бо розміщене між трьома річками –  Вовчинцем, Дністром та Бистрицею. Повені тут бувають доволі часто. Тим паче, невдовзі на Дністрі мають розпочати будівництво ГЕС, тож невідомо, які наслідки це матиме. До 2010 року повінь у селі була ледь не кожні два роки, зауважує Леся Степанівна.

Ще один аргумент селян – через важкі автомобілі руйнуються будинки жителів, а також дорожнє покриття. У деяких місцях, наприклад, на Ганнусівку, вже не проїхати.

На комісії з екології неодноразово озвучувалась сума, яку сплатило підприємство 2015 року в бюджет села, – мільйон гривень. Але у попередні роки плату за надра отримували обласний і державний бюджети, а у селі залишалися кошти від реалізації піску. Проте підприємство піску реалізовувало дуже мало, здебільшого використовувало його для власних потреб, тож у бюджет села надійшло 100 тис. гривень.

Усе, що зроблено в селі, – за кошти з виграних проектів. За них вдалося створити парк, поміняти у школі вікна, зробити огорожу та роздягальню для учасників спортивних змагань на стадіоні, встановити стовпи з альтернативним освітлення та інше. У селі також ведеться будівництво адмінспоруди, тож усі кошти вкладають туди.

«Коли у представників «Спецзалізобетону» запитали, чим вони допомогли селу, вони не мали що відповісти», – розповідає сільський голова. За її словами, на святкування Дня села підприємство виділило 20 тис. грн. і на початку року дало 200 кубометрів гравію – оце й уся поміч.

«Громада олігархам не кориться, на поступки ми йти не будемо. Від 80-х років у селі немає доріг, кошти за надра нам сплачувалися, а ресурси вичерпали», – підкреслює Леся Іванків.

Цей конфлікт почався ще 2006 року, коли берег річки розробляла інша структура – ТзОВ «Західбудсервіс». Тоді неодноразово збиралися слухання, жителі села виступали проти діяльності підприємства. Питання щодо функціонування тут ДП «Спецзалізобетон» стало продовженням попереднього непорозуміння і порушувалося у селі вже двічі, але жодного разу жителі Побережжя його не підтримали.

17160954_1125806550875583_1367038731_n

Платять справно

Нині «Спецзалізобетон» сплачує півмільйона гривень у бюджет Побережжя, зауважує голова екологічної комісії Андрій Левкович. А інформація про руйнацію будівель і дороги, про що постійно говорить голова села, за його словами, не відповідає дійсності. Адже машини через село не їздять, навіть не доїжджають туди. Ту ж частину шляху, яку вони використовують, ремонтують. Коли сільський голова зверталася за допомогою, їй надавали все необхідне – лише минулого року село отримало 30-40 тис. гривень.

«Засновником «Спецзалізобетону» є Цементно-шиферний завод – одне з основних бюджетоутворюючих підприємств в області. Сировина, яка видобуваються в кар’єрі, необхідна для виробництва цементу. Крім того, там працює понад дві тисячі людей. Не може бути таке підприємство заручником одного сільського голови», – переконаний депутат.

Левкович запевняє, що депутати, перебуваючи у селі, агресії до представників підприємства не помітили, але всю погоду там роблять голова села та її оточення. Він вважає, що конфлікт треба вивести у відкриту площину, зібрати представників сторін, щоб ніхто не міг спекулювати на ситуації.

Уповноважена особа ДП «Спецзалізобетон» Ярослав Кшановський ситуацію коментувати відмовився. Та й кар’єр у Побережжі фотографувати заборонили, мовляв, це приватна власність. І це попри те, що всі кар’єри, річки та інші ресурси є державною власністю і перебувають у тимчасовому користуванні.

P.S. 5 березня у Побережжі відбулися ще одні громадські слухання стосовно видобутку корисних копалин на території села. Сільський голова повідомила, що захід відвідали 200-300 жителів, які висловили категоричну позицію проти розробки нового кар’єру. 10 березня цю позицію селяни планують озвучити на сесії облради, яка розглядатиме їхнє питання, незважаючи на те, що консенсусу з громадою досягти не вдалося.
P.P.S. У понеділок, 6 березня, питання відкликали і зняли із розгляду сесії, повідомила Леся Іванків. Війт вважає, таке рішення пов’язане із громадським невдоволенням і шумом довкола цього питання. Проте через короткий час воно знову буде актуальним.

Ірина ФЕДОЛЯК