Куди тримаємо курс?

Прогнозувати зміни в курсах валют, як і в погоді, – справа невдячна, але потрібна. «Місто» дізналося в івано-франківських експертів: що найближчим часом чекає на гривню, як поведе себе долар, чому девальвує євро та яким чином вибори президента США можуть вплинути на валютну ситуацію в Україні?

 

Сергій Васильченко, доцент кафедри теоретичної і прикладної економіки Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника

васильченко

Згідно з індексом Біг Мак (неофіційний спосіб визначення паритету купівельної спроможності) українська гривня щонайменше вдвічі недооцінена. Мало того, українська валюта вважається однією з найбільш недооцінених у світі.

Тренд підвищення курсу долара, або ж падіння гривні, який особливо активувався нещодавно, був викликаний у першу чергу негативними очікуваннями в суспільстві. Поставте себе на місце будь-якого споживача, підприємця чи інвестора, який регулярно натрапляє в Інтернеті на новини і статті із заголовками на кшталт «Україна вступає в смугу невизначеності». Звісно ж, виникає бажання перестрахуватися. Аби уникнути інфляційних ризиків, люди хочуть сьогодні скупитися – поки ще дешево, адже завтра буде дорого. Тож усі, в тому числі й вітчизняні імпортери, намагаються придбати валюту наперед.

Нині також маємо дуже цікаву ситуацію з українськими декларантами і ринком готівкової валюти. Українські політики-бізнесмени та міністри-олігархи задекларували сотні мільйонів валюти готівкою. Десятки мільярдів доларів в Україні перебувають поза банками. Якщо б уся ця доларова готівка  опинилася в банківській системі, вона б одразу створила потужну пропозицію валюти, що в свою чергу заспокоїло б національний валютний ринок.

Якщо покупець упевнений, що запасів є достатньо, відповідно й ціни починають танути. Коли ж українським банкам бракує валюти – та ще й імпортери починають її скуповувати, а інвестори виводять свої бізнеси з держави, – виникає геть скрутна ситуація. Не забуваємо також про величезний зовнішній борг України, який треба обслуговувати. Можна сказати, що українські можновладці-декларанти виявилися однією з причин послаблення курсу гривні. Хоча я їх частково розумію. Нехай вони не отримали 10% річних у валюті, зате не втратили все – як це, приміром, відбулося з вкладниками банку «Михайлівський».

Окрім цього, український експорт скорочується. Ми втратили найбільший ринок збуту та виробничі потужності для традиційного експорту, кон’юнктура світового ринку також була несприятливою. У зв’язку з цими та іншими факторами обсяги українського експорту значно скорочувалися, а це означає, що валютний виторг країни також падав. Іноземний інвестор не приходить. Наприклад, у Китаї усе точнісінько навпаки. Туди приходить настільки багато іноземної валюти і там настільки значний експорт, що юань повинен лише міцнішати. Але китайцям це невигідно. Вони розуміють, що міцна валюта погіршить експорт: товар треба буде продавати дорожче. У нацбанку Китаю залишається єдиний вихід – скуповувати надлишок валюти, аби юань був дешевий. Так ця країна стала світовим лідером за золотовалютними резервами. Натомість в Україні не знають, де дістати валюту, щоб заспокоїти ринок.

Маємо і політичні ризики. Перемога Дональда Трампа – серйозний ризик для України, тим паче, що вона чомусь включилася в активну політичну гру, відкрито виступивши на боці демократів. А це можна трактувати як втручання у внутрішні справи США. З огляду на таку ситуацію експерти припускають, що тепер Україні буде проблематично отримати кредит від МВФ, де більша частина голосів належить американцям. Як це впливає на прогноз валютного курсу? Сьогодні вже всі розуміють – якщо чергові валютні транші в Україну під питанням, то слід чекати знецінення гривні.

У випадку оптимістичного прогнозу (МВФ дає Україні кредит; відсутні активні військові дії; з США вдасться налагодити партнерські стосунки) національна валюта протягом найближчих двох місяців не мала б досягти позначки 30 гривень за долар. За песимістичним сценарієм курс гривні може перетнути й цю межу.

У міру наближення до ЄС значення євро для України посилюватиметься, однак поки що ми все ж більше «доларова» країна. Хоча цікавіше розглядати співвідношення не гривні до євро, а євро стосовно долара. Останнім часом євро почало девальвувати з різних причин: інвестори незадоволені емігрантською кризою, невизначеність результатів майбутніх виборів у Франції та Німеччині, вихід Великобританії із ЄС. Мало того, наразі американська економіка щорічно росте швидкими темпами, тоді як Європа пожинає наслідки довгого виборсування з рецесії після 2008 року.

 

Андрій Стецевич, фінансовий експерт
Андрій Стецевич

Не бачу жодних причин не довіряти прогнозові курсу, який опублікував НБУ на 2017 рік: середньорічний курс трохи вищий, ніж 27 грн. Правда, за однієї умови – не спрацюють політичні ризики. Також потрібно не забувати про капіталізацію системних банків. Необхідно, щоб кожен виконував свою програму капіталізації. За державні банки я впевнений абсолютно, дуже важливо, щоб і решта теж мала можливість і бажання її виконати. Щодо євро, то, гадаю, воно буде прагнути до паритету 1:1. Іншими словами – слабшати.

 

Омелян Левандівський, доцент кафедри фінансів Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника

левандовський 1

На формування курсів на національному валютному ринку великою мірою впливають не загальноприйняті закони економіки, а те, що більшість українських банків належать олігархам. Оскільки українська економіка є експортно-орієнтованою, то, продаючи продукцію за кордон і отримуючи валюту, олігархи зацікавлені у високому курсі. Нині чимало експертів вважають, що в Україні курси є спровоковані, необґрунтовано підвищені заради переслідування особистих інтересів конкретних осіб чи структур.

Взимку навряд чи варто очікувати підняття курсу долара та євро, адже на новорічно-різдвяні свята додому приїжджають заробітчани, а з ними в країну надходить валюта. Проте в подальшому курс швидше за все зростатиме – в межах 27,2-29. Збільшення мінімальної зарплати теж вплине на підвищення курсу.

 

Юрій Друк, фінансовий експерт

Друк

У довгостроковій перспективі на українському ринку все буде добре. Як би сумно не виглядала нинішня ситуація з тарифами, падінням доходів населення та базовими економічними показниками, які за останні три роки в рази погіршилися, однак у світоглядній площині точку неповернення ми вже пройшли. І це головне – суспільство не занепадає, а одужує.

Наразі в Україні валютний курс є не стільки економічною категорією, скільки психологічною та соціальною. Так історично склалося: за останні 30 років українці пережили кілька потужних хвиль знецінення національної валюти. Якщо говорити про функцію грошей, то, на жаль, у головах більшості українців гривня не виконує функцію накопичення. А це підриває її міцність. З погляду макроекономіки саме приватні накопичення є основним чинником інвестицій в економіку.

У нормально працюючих економіках основні обсяги валютної ліквідності формуються не на готівковому чи міжбанківському ринку, а на фондовому. В Україні фондового ринку немає як такого. Готівковий ринок занадто роздутий. Тому це робить вітчизняну систему курсоутворення викривленою. Наразі я думаю, що показник 27,2, який спрогнозували на найближчий час МВФ і Нацбанк, буде витриманий.

Наталя МОСТОВА, для журналу “МІСТО”