Культ особи: Михайло Климович

Михайлові Климовичу давно подобаються старовинні речі. Те, чим він займається, називають історичною реконструкцією. Михайло пояснює, реконструктор – це людина, яка відтворює життя, побут, військову справу певного регіону в конкретну історичну епоху. При цьому опирається на дані археології та інші джерела.

В Україні існує багато клубів і об’єднань, які цікавляться різними періодами історії. Климович захоплюється раннім Середньовіччям на території України – на Галичині, Наддніпрянщині та Поліссі. Інтерес до реконструкції Михайлові прищепив старший брат. У 2016 році вони разом створили клуб живої історії “Застава”. У ньому основну увагу  приділяли дослідженням ремесел та промислів саме періоду раннього Середньовіччя.

Наразі Михайло бере участь у проєкті “Середньовічна корабельня”, під час якого разом з колегами вивчає конструкцію та виготовляє середньовічні човни за допомогою інструментів і технологій того часу. Він також освоїв давні способи обробітку каменю, а його брат займається косторізною справою.

За словами реконструктора, головним джерелом інформації є археологія та етнографія. Корисними можуть бути різного роду візуальні джерела – мініатюри, фрески тощо. «Проте жодне з джерел не дає повної картини. Тому доводиться додатково спілкуватися з майстрами, радитися з людьми, які займаються ремеслами. Відтворити усі аспекти практично неможливо. Тому головне завдання реконструкторів – зрозуміти, як це робити, та знайти можливі способи виготовлення стародавніх речей», – каже Михайло.

За освітою Климович – історик. Своє захоплення реконструкцією він тісно пов’язує із науковою робою, але каже, що є суттєва різниця. “Історик досліджує якусь тему і результати публікує у монографії чи статті. Але чи багато людей прочитає і, тим паче, зрозуміє це? Ну, може, 10-20 осіб. Та й то вони будуть переважно твоїми колегами. А реконструктор може показати всім, як у певну епоху одягалися люди, що вони їли, чим займалися і як жили. Робота реконструктора зрозуміла для пересічних людей, вона допомагає їм побачити історію і навіть доторкнутися до неї. І це, мабуть, найбільше мотивує», – наголошує Михайло.

Відколи Михайло Климович почав займатися реконструкцією, виготовив уже чимало аналогів історичних старожитностей. Він пробував вичиняти шкіру, ліпити горщики, робити кам’яні хрестики і навіть відпарював соду. Найцікавішим було виготовлення середньовічного човна.

Історик каже, що жодних труднощів у цій роботі не виникає. Але іноді бракує часу.

«Основне – не просто зробити щось, а зрозуміти процес створення та показати його людям, розказати про це в доступній формі, зрештою, написати наукову статтю», – зазначає Михайло Климович.

Людмила ОЛЕНЮК

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!