Ліфти дотягують до старості

Час від часу в Івано-Франківську трапляються випадки, коли люди застрягають у ліфтах та годинами чекають на допомогу. І це не дивно, адже більшість ліфтів вже дуже старі. Їх ремонтують, збільшують термін експлуатації та знову запускають.

Ремонт ліфта – затратна річ

Виявляється, ані управління житлової політики департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою, ані головне управління статистики в області не знають, скільки у місті ліфтів. Так само немає інформації, скільки з них старих, а скільки нових. Однак, як зауважує начальник управління житлової політики Геннадій Пономаренко, здебільшого у місті ліфти старі. Нові ліфти є переважно у новобудовах і в деяких будинках, де вони були замінені. Втім, якщо відбувається заміна, то, в першу чергу, тих ліфтів, які вже не підлягають ремонту. Ліфт коштує досить дорого, і замінити багато ліфтів неможливо.

Відомо, правда, що в будинках, які перебувають на балансі у найбільшого житлового управителя – МІУК, є 473 ліфти. За останніх чотири роки тут встановили сім нових ліфтів і замінили 20 кабін.

Пономаренко розповідає, що управитель укладає договір з організацією, яка займається обслуговуванням ліфтів, оскільки не може цим займатися сам. «Ремонти ліфтів відбуваються постійно. Щось входить у договір з обслуговування, а за решту треба заплатити. Якщо той чи інший ремонт не входить у договір, то управитель потім нараховує мешканцям плату. Ремонт може відбуватися і за співфінансування міською радою. Вона, здається, фінансує до 90% вартості», – продовжує чиновник, зазначаючи, що ремонт ліфта – це дуже затратна річ і людей важко до цього спонукати. Тим паче, що завжди є проблеми, які більш нагальні, наприклад, ремонт даху чи мереж.

У березні МІУК провів конкурс із надання житлово-комунальних послуг на 2016-2017 роки. Комісія розподілила послуги з технічного обслуговування ліфтів між чотирма підрядниками: ПП «Прикарпатліфт» (4 округи), ПрАТ «ОТІС» (3 округи) , ТОВ «Західліфттех» (2 округи) та ПП «Ліфткомплект» (1 округ).

«Це основні організації, які обслуговують ліфти у місті. Вони представлені як в МІУКу, так і в приватних управителях, ОСББ, ЖБК. Раніше майже всі будинки комунального управителя обслуговувало КП «Ліфт-Франківськ», але воно зараз на стадії ліквідації. На одному конкурсі у них зменшилася кількість ліфтів, які вони обслуговують, а потім через неналежне обслуговування їм не дали округів, і в них не залишилося жодного ліфта. Підприємство показало, що не може надати таку якість послуг, яку можна було отримати», – розповідає Геннадій Пономаренко. Він додає, що якість обслуговування ліфтів залежить від самої організації, диспетчеризації, роботи аварійної служби та стану ліфтового обладнання.

Старі ліфти коштують більше

За словами виконавчого директора ПП «Прикарпатліфт» Анатолія Петрука, загалом організація обслуговує 836 ліфтів. Граничний термін їх експлуатації – 25 років. Однак після цього здійснюється експертне обстеження, ремонт, і цей термін збільшується ще максимум на чотири роки. А далі знову по колу.

«У нас є ліфти, які їздять і по 40 років. Просто зростають витрати для людей на підтримання його технічного стану, необхідного для безпечної експлуатації. Деколи буває, що під час експертного огляду немає ніяких зауважень, але бувають і ремонти на 10-15 тис. гривень, а з урахуванням подорожчання матеріалів ці суми ростуть», – розповідає він.

Новий ліфт коштує приблизно 400-500 тисяч. Час від часу підприємство здійснює заміну ліфтів, якщо міська рада виділяє кошти. Втім, каже Петрук, цього року замін не було, а в попередні роки за співфінансування міськради і мешканців замінили два-три ліфти.

Що ж стосується табличок у ліфтах з телефонами аварійної служби, то, за його словами, мешканці самі їх нищать, а потім не можуть додзвонитися. А на запитання, чому ж ці таблички клеять у кабінах, де здебільшого немає мобільного зв’язку, а не на кожному поверсі, аби зателефонувати в аварійну службу міг хтось ззовні, Петрук відповідає, що потрібно обладнати ліфти диспетчерською системою для голосового зв’язку диспетчера з кабінами ліфтів.

«Там є кнопочка, йде виклик на пульт диспетчера, і він піднімає трубку. Таким чином, людина може поінформувати про те, що сталося, та викликати аварійну службу. Зв’язатися з диспетчером можна буде і через Інтернет», – обіцяє виконавчий директор. Правда, додає, що треба, аби міськрада виділила на це гроші або ж люди їх самі зібрали.

Окрім того, Анатолій Петрук відзначає зменшення крадіжок ліфтових котушок та двигунів. Каже, якщо раніше кожного тижня було по два викрадення, то вже декілька місяців не було жодного випадку.

 

Освятили марно

Мабуть, усі пам’ятають, як 19 жовтня за участю тоді ще кандидата на посаду міського голови Руслана Марцінківа та кандидата в депутати міськради Олега Капустяка відбулося освячення ліфта у будинку на вул. Степана Банадери, 62, корпус 2. Тоді цей ліфт прославився на всю Україну та викликав шквал коментарів у соціальних мережах. Однак освячення не допомогло, і менш ніж через місяць франківчани у мережі повідомляли про те, що він вже не працює. Втім, і зараз час від часу мешканці будинку повідомляють в Інтернеті про те, що він вчергове поламався.

Начальник івано-франківської дільниці ПРАТ «ОТІС» Андрій Микуляк відмовився коментувати, чому ж цей новий ліфт так часто ламається. Однак запевнив, що бракованим він точно не може бути, бо інакше не був би введений в експлуатацію. «Ліфт – це не смартфон. Він складається з великої кількості комплектуючих агрегатів. І якщо смартфон у вас не працює з моменту купівлі, то ви його протягом 14-ти днів обмінюєте. А у випадку з ліфтом з початку монтажу і до введення його в експлуатацію може пройти декілька місяців. Тобто поки він не буде повністю налагоджений, то в експлуатацію не введеться, і за цим здійснюється контроль», – розтлумачив він.

Геннадій Пономаренко також наголошує, що ліфт – це досить складний механізм. Мовляв, одна справа спроектувати будинок з ліфтом одразу, а інша – підбирати ліфт під вже готовий будинок.

«Бувало таке, що отісівський рідний ліфт декілька місяців працював, все було класно, а потім почалися збої датчиків. Все це дуже залежить від диспетчеризації, зв’язку з організацією, коли щось сталося. Там мають бути люди, які цілодобово працюють. Наприклад, аварійка приїде, відкриє ліфт, допоможе людям вибратися звідти, і тоді вже вранці приїде спеціалізована бригада, яка буде його ремонтувати», – пояснив чиновник.

Наталя КОЗАК