Лікарняна «дієта»

Скарги на погане харчування у лікарнях останнім часом не рідкість. Чимало пацієнтів відмовляються від такої їжі. Медики бідкаються, що це все через недофінансування. Скільки коштів виділяють на харчування одного хворого та чи можна покращити лікарняне меню?

Режим економії та списки

Івано-Франківська обласна клінічна лікарня є найбільшою в нашому місті. Вона розрахована на 800 місць. На харчування цього року їй виділили з держбюджету 4 млн. 437 тис. грн., на одного хворого припадає приблизно 22 грн. на день. Однак і цих коштів вистачить лише до вересня.

Головний бухгалтер ОКЛ Надія Туркевич розповідає, що вони вже написали три листи в департамент охорони здоров’я з проханням виділити додаткові кошти, однак надія на це мала. Така ситуація була й минулого року. Тому, щоб не залишити пацієнтів і зовсім без харчування, вирішили економити. Помітили, що багато людей не їдять лікарняну їжу. Комусь їсти приносять з дому, а хтось харчується в їдальнях. Тому з листопада минулого року кожного дня старші медсестри у відділеннях уточнюють, чи будуть пацієнти харчуватися.

«Для того, щоб не витрачати намарне бюджетні кошти і не виливати потім їжу в помиї, ми зробили таку систему. Якщо пацієнти відмовляються від харчування, то мають написати заяву, щоб у нас був підтверджуючий документ. На день відмовляються десь 120-130 людей. Якщо вихідні або свята, то й понад 200. Таким чином нам на довше вистачає коштів», – пояснює бухгалтерка.

Однак їжу лікарня готує не сама. Це робить підприємець, який виграв тендер. Тому в тих 22 гривні входять і його послуги.

Пані Туркевич зазначає, що харчування в лікарні триразове, але для ендокринологічних хворих, людей з інвалідністю та ветеранів – чотириразове. «Люди, може, й скаржаться на харчування. Їжа в нас така, лікувальна. Повинно бути краще харчування, але, виходячи з цих 22 гривень, є така дієтична їжа. Колись було краще, бо більше грошей виділяли. А зараз з кожним роком все гірше і гірше. Раніше, якщо не вистачало, то дофінансовували, а цих два роки – ні. Та й харчування було чотириразове для всіх», – каже вона.

Як покращити харчування в лікарні, головбух не знає. Вона сумнівається, що люди захочуть здавати гроші для того, щоб їжа була кращою. Адже багато пацієнтів з районів заледве можуть купити ліки, не те що їжу.

Медсестра дієтичного харчування Ольга Палюга описує приблизне меню для всіх раціонів. Сніданок: чай, хліб і молочна юшка; обід: суп, каша, салат з буряка і хліб; вечеря: каша, соус і хліб, а чай тільки для людей з інвалідністю, ветеранів і раціонів без цукру. Це називається «покращена вечеря». Крім того, якщо у всіх раціонах м’ясо чи риба є тільки раз на тиждень, то в останньому – декілька разів. «Меню різноманітне і не повторюється. Я вважаю, що непогане», – зауважує вона.

Більшість – не їсть

Нещодавно соцмережі облетіла інформація, що в міському пологовому на сніданок дають лише хліб з чаєм. Це неабияк збурило людей. На допис пацієнтки відреагував і міський голова Руслан Марцінків, який пообіцяв перевірити там харчування.

Директор КП «Івано-Франківський міський клінічний перинатальний центр» Сергій Стефанко розповів, що вдень на чотириразове харчування для одного пацієнта передбачено 19,25 гривні. На це з держбюджету виділили 1 млн. 50 тис. грн. Ще 150 тисяч виділили з міського бюджету. Тож сестра-дієтолог розробила таке меню, щоб прогодувати пацієнтів на ці гроші.

Меню на день виглядає приблизно так. Перший сніданок: кава і хліб; другий сніданок: ячмінна каша, підлива біла, кава і хліб; обід: суп гороховий, макарони, салат з буряка, чай і хліб; вечеря: манна каша на воді, чай і хліб.

Однак Стефанко наголошує, що з початку року вже двічі оголошували тендери на закупівлю масла і сметани, але не було жодного учасника. Тому в травні перинатальний центр напряму уклав договори з ТДВ «Івано-Франківський міськмолокозавод» на їх постачання. А переможцем торгів на постачання молока став Богородчанський молокозавод.

«Один раз на тиждень на обід є м’ясо куряче. Це або 100 грамів котлети, або 50 грамів відварного м’яса. Важко прохарчувати на 19 гривень. Наш заклад розрахований на 200 пацієнтів. Таке харчування в нас кожного року, і ми самі готуємо їжу. Воно не стало гірше. Того року було 16 грн., цього року 19 грн., але і ціни на продукти зросли. Наступного року державний бюджет перестане фінансувати нас у зв’язку з реформою, тому, мабуть, це вже буде робити місто», – каже Сергій Стефанко.

Втім він визнає, що більшість пацієнтів не їдять лікарняну їжу. Особливо вагітні. Що потім роблять з їжею, яка залишається, директор центру не знає, однак пообіцяв обов’язково поцікавитися. Разом з тим, він не вважає це марним витрачанням коштів та якось реорганізовувати систему харчування не збирається. Мовляв, краще погане, ніж ніяке.

«Ми забезпечуємо можливість поїсти. Ясно, що харчування погане і немає продуктів в достатній кількості. Наприклад, м’яса чи молока. Але нічого з тим не зробиш», – міркує Стефанко.

Такий варіант виходу з ситуації, як в обласній лікарні, тут не розглядають. Керівник центру переконаний, що це неможливо зробити. Каже, що харчувати пацієнтів і так складно, а кожного питати нереально. Натомість він вважає, що покращити ситуацію можна таким способом, як в Європі. Перинатальний центр укладав би договір з фірмою, яка займається харчуванням, і вона забезпечувала би його сніданками, обідами й вечерями.

«Вони в одноразовому посуді привозили б нам їжу. Тоді ми питали би людей, що вони будуть замовляти. Коли людина поступає, то на тиждень обирає меню і оплачує сама харчування», – продовжує Стефанко. Проте наскільки така система зараз є реальною, він не знає.

Ярослава Маслій, яку зустрічаємо у коридорі, – одна з тих пацієнток, яка не харчується у лікарні. Каже, що їсти їй приносять родичі. Одного разу спробувала лікарняну їжу і більше не хоче. «Якась незрозуміла холодна каша, чай і хліб без масла. Хіба це нормальна їжа? Та й не смачно зовсім. Сусідкам у палаті також з дому носять їсти», – підкреслює вона.

Інший підхід

Ще інший підхід до харчування хворих у головного лікаря Івано-Франківської міської клінічної лікарні Тараса Масляка. Тут з бюджету на харчування хворого виділяють 15 гривень. За ці гроші, як каже Масляк, можна хіба що буханку хліба купити.

Головлікар розповідає, що коли він ще був заввідділенням опікової травми, то помітив, що добра їжа допомагає людям швидше одужувати. Тому працює над тим, щоб хворі харчувалися смачно, калорійно і щоб йому не було соромно з ними спілкуватися.

«Нормальне харчування – це сили і настрій. Нехай воно буде скромне, але смачне і корисне для хворих. У нас на харчування для одного пацієнта йде від 40 до 56 гривень. Я вважаю, що все залежить від бажання керівника з чуйністю і любов’ю ставитись до пацієнтів. У нас є багато людей, які підтримують лікарню. Це просто індивідуальна робота з друзями, знайомими, меценатами, людьми, які тут колись лікувалися. Я не беру собі подяку, а кажу краще щось нам дати з продуктів», – говорить Масляк.

Він зауважує, що всі ці люди допомагають лікарні різноманітними продуктами. Дають масло, рибу, м’ясо, капусту, огірки, пшеницю, борошно, моркву, буряк тощо. Зараз у лікарні хочуть зробити меню, щоб люди могли собі обирати їжу. Однак є й такі пацієнти, які не харчуються тут, тому на цьому також економлять. Старші медсестри попередньо питають хворих, чи будуть вони їсти. Лікарня розрахована на 470 місць. Приблизно 10% пацієнтів відмовляються від харчування.

Тарас Масляк зауважує, що їжу лікарня готує сама. Раніше тут також був підприємець, який надавав послуги з харчування, але потім від цієї системи відмовились. Все тому, що він на цьому мусив заробляти, тож якість харчування не була висока.

Керівник МКЛ регулярно і без попереджень перевіряє, як на кухні готують їсти. Частенько і сам там обідає та запрошує гостей. Нам теж він запропонував спробувати лікарняну їжу, запевнивши, що ще ні разу кухарі для гостей спеціально не готували.

Нам подали гороховий суп, картопляне пюре, салат з бурячка, рибну котлету та смажену рибу. Обід був справді смачний. Однак потім з’ясувалося, що смаженої риби в той день у лікарняному меню не було – її приготували спеціально.

«Я періодично приходжу і перевіряю, які продукти ми отримали. Наприклад, якщо є 50 кг масла, його роздали по порціях, то рахую, чи все зійшлося. Колись було таке, що отримали 60 кг масла, роздали хворим, а я підрахував, що 20 кг вкрали. Половину персоналу ми тоді звільнили. Я перевіряю також їхні сумки. Колись вони ображалися, а зараз звикли. Їжу, яка залишається, працівники беруть додому. Вони і так за мінімалку працюють», – зазначає Масляк.

Приблизне меню в міській лікарні виглядає так. На сніданок – каша, салат з бурячка, чай чи кава і хліб з маслом; на обід – каша, салат, суп і риба чи м’ясо; на вечерю – каша, салат, хліб. Інколи дають булочки, млинці, запіканки. Риба тут тільки по п’ятницях, а в інші дні – м’ясо. Для людей з інвалідністю, ветеранів та діабетиків харчування покращене.

«Я відмовився від тієї пропозиції, яку дало міністерство. Наприклад, зараз на порцію йде 105-130 грамів м’яса, а вони пропонують давати 75. Судячи з того, хворого треба не годувати, бо він має вмерти, а не одужувати. Я хочу, щоб люди кайфували і насолоджувалися їжею», – стверджує Тарас Масляк.

Відгуки пацієнтів про харчування різні. Одним подобається, а іншим – не дуже. Наприклад, Надія Боришкевич хвалить лікарняну їжу. Каже, що дуже смачно, а порції такі, що й інколи не доїдає все. «Навіть не хочу, щоб з дому несли їсти. Тут мені стає і ще лишається в тарілці. Дають і м’ясо, і рибу. Я дуже задоволена харчуванням», – запевняє жінка.

А от Ярослав Івасишин, з яким розмовляємо на подвір’ї лікарні, зовсім іншої думки. На його думку, харчування дуже символічне. «Якісь кашки дають, трохи бурячка. Мені кожен день їсти носять з дому. Я не міг спочатку їсти лікарняну їжу, хоч і не дуже балуваний. Вдома забув, яке на смак пшоно, а тут спробував. Ніби нічого, але все одно дзвонив, щоб принесли їсти, бо голодний. Мало би бути якесь краще харчування», – зазначає він.

Наталя ДЕРКЕВИЧ

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!