Мала допомога постраждалим від великої води

У травні цього року у селі Гвізд Надвірнянського району весняна повінь нанесла чималих збитків, у селі підтопило 500 дворів. Допомоги постраждалі чекають досі.

Мешканка села Марія Шиян розповідає, що навесні вода сягала аж до вікон будинку. Затопило усі кімнати. Жінка бідкається, що пошкоджені меблі довелося спалити, в будинку не залишилося нічого. Навіть особистих речей.

Після повені селянка подала документи до департаменту соціальної політики ОДА, звідки одержала допомогу у розмірі 5 тисяч гривень. Окрім цього, допомоги шукала і в Гвіздській сільській раді та Надвірнянській районній адміністрації. Проте грошей на відновлення свого господарства після повені так і не отримала.

Ніхто нічого не подав

«Я вже вся в боргах. Позичила гроші, бо не мала за що навіть підлогу зробити. Ми приходили в сільраду, записували акти про пошкодження господарства, але голова навіть не подав їх до району. Коли ми приїхали в Надвірну, то почули, що ніхто нічого не подавав», – нарікає Марія Шиян.

Ще одна мешканка села, Світлана Насадюк, з департаменту соціальної політики отримала лише три тисячі гривень. А з місцевого бюджету, за словами жінки, не виділили допомоги зовсім. Вона пригадує, що подібна ситуація вже була у 2008 році. Тоді усіх мешканців поділили за категоріями пошкоджень, відповідно до яких надавали допомогу. Зрозуміти систему виплат цього року, каже жінка, людям складно.

Сільський голова Гвозда Дмитро Кріцак розповідає, що грошей для допомоги людям, які постраждали від повені, в бюджеті сільської ради немає. Тому ніякої допомоги надати не можуть.

«У нас своїх коштів немає. В нас немає ніяких підприємств, з яких ми могли б мати дохід: ні кар’єру, ні заправки, ні свердловини, – каже війт. – Єдине, чим ми могли допомогти – передати акти обстеження та інші відповідні документи в область, а департамент соціальної політики надавав допомогу. Те, що там людям казали, ніби сільська рада не подавала ніяких документів, – то все чутки. Взагалі абсурд таке говорити».

Виділяли не всім?

Четверо мешканок села, чиї господарства найбільше постраждали від повені, у розмові із заступником голови Надвірнянської районної адміністрації Богданом Зеленчуком дізналися, що з державного бюджету коштів на ліквідацію наслідків повені взагалі не надходило.

«Ми самі виділяли кошти на те, щоб була підведена вчасно вода. Згідно з розпорядженням голови ОДА Дениса Шмигаля, будуть проведені роботи на мості у селі Гвізд. І на цьому все, більше ніяких коштів не буде», – пояснює чиновник.

Посадовець запропонував мешканцям села звернутися в сільську раду з листом, щоб райдержадміністрація мала можливість ще раз обстежити соціально-побутові умови постраждалих і, можливо, виділити додаткові кошти. Чиновник пообіцяв внести таку пропозицію під час формування місцевого бюджету на 2020 рік, якщо депутатський корпус підтримає і буде хоч якесь джерело фінансування. Але ще цього року сподіватися на допомогу мешканцям Гвозда не варто.

Заступник директора обласного департаменту соцполітики Степан Микицей каже, що від початку 2019 року на ліквідацію можливих повеней в області було виділено 1 мільйон 200 тисяч гривень з обласного бюджету. «Ми ці кошти розподілили відразу після повені, навесні», – розповідає чиновник. За його словами, насамперед гроші надали тим мешканцям, які найбільше постраждали, серед них – мешканцям села Гвізд. Ці кошти були призначені суто для відновлення постраждалих приватних обійсть. Степан Микицей зауважує, що це була не компенсація завданих стихією збитків, а тільки матеріальна допомога.

В обласній раді, пояснює чиновник, розглядали звернення не від райдержадміністрації, а від постраждалих осіб. Спеціально створена комісія облради розглядала ситуації, визначаючи, хто постраждав більше, а хто менше, кому яку суму необхідно виділити для відновлення господарства. Склад комісії визначали органи місцевого самоврядування. За словами Степана Микицея, це мало б полегшити завдання виплати грошей. Створити єдину комісію, яка б обстежувала всі постраждалі двори та давала об’єктивну оцінку пошкодженням, було неможливо. «До нас цього року звернулося 650 осіб, якби ми виїжджали на кожне звернення, то людей би не стало», – додає він

 Ситуація в селі Гвізд, за словами посадовця, спричинена внутрішніми непорозуміннями. Мовляв, на зверненнях, які подають в департамент постраждалі особи, повинна стояти печатка голови сільської ради. На розглянутих зверненнях цей атрибут місцевої влади був, а про решту осіб в департаменті нічого не знають.

«Надходило звернення, ми дивилися, чи є весь перелік необхідних документів, і передавали його на розгляд комісії, яка визначала, кому скільки виділити коштів. Найбільша сума допомоги складала 6 тисяч гривень».

За словами чиновника, таку допомогу отримали мешканці сіл Гвізд, Старуня і Бабче. Кошти виділялися тоді, коли надходили звернення – у червні та липні, коли мешканці села почали самостійно латати свої будівлі, тож значних пошкоджень комісія на обійстях уже не виявила.

Богдан Зеленчук каже, що до них зверталися не тільки мешканці Гвозда, але й Молодькова. Тому тепер Надвірнянська РДА займається питанням повторної інвентаризації.

До речі, окрім Надвірнянського району, від весняної повені постраждали також мешканці Калуського району та міста Калуш, а також Богородчанського, Коломийського і Тлумацького районів. Із цього переліку тільки калушани (місто) отримали допомогу з міського бюджету.

Про об’єктивну оцінку не йдеться

З обласного бюджету допомоги цього року не буде. Степан Микицей зазначає, що такі виплати є одноразовими. Оскільки цього року гроші на відновлення господарств після повені уже виділяли, повторно цього не робитимуть.

Хоча, як виявляється, гроші в бюджеті таки є. Адже два тижні тому обласна рада виділила ще 650 тисяч гривень для тих, кому компенсації не вистачило. Йдеться про мешканців Калуського району. Цю інформацію підтвердив і сам Степан Микицей. Чому ці кошти не використали в той час, коли люди потребували допомоги найбільше, досі залишається загадкою.

Оскільки з часу повені уже минуло пів року і мешканці постраждалих обійсть почали самостійно відновлювати стан своїх будинків, про об’єктивну оцінку пошкоджень взагалі не йдеться. До прикладу, Марія Шиян вже купила нові меблі, щоправда, в кредит. На даний момент на придбання нових меблів жінка витратила 50 тисяч гривень. При цьому їй ще пощастило, бо чоловік сам займається ремонтами. Окрім свого будинку, допомагає відновлювати і будинки сусідів.

Пам’ятайте про страхівку

У випадку повеней найперше компенсації надають пільговим категоріям громадян. Тому на те, що грошей з бюджету вистачить усім, не варто розраховувати. Експерти пропонують майно про всяк випадок страхувати.

Але прикарпатці страхувати своє майно не поспішають. Страховий агент Олег Слюзар розповідає, що будинок вартістю 50 тисяч гривень разом з усім вмістом (тобто меблями, побутовою технікою тощо) обійдеться господарю у дві тисячі гривень на рік. Чим дорожчий будинок та майно, тим більший страховий внесок доведеться заплатити. Але на даний момент, за словами чоловіка, небагато прикарпатців звертаються до страховиків. Причина тому – недовіра мешканців області.

До речі, при оформленні страховки агенти зважають на теперішній стан будинку. Якщо будинок аварійний або ж уже постраждав від повені у 2008 році, то страхова компанія навіть братися за нього не буде.

Проте мешканці села Гвізд рук не опускають і наразі працюють над колективним зверненням до народного депутата від свого округу Зіновія Андрійовича. Той пообіцяв вирішити це питання.

Анастасія ЛУЦИК

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!