Мандри Гулівера

27-річний прикарпатський гігант Роман Гуменюк, який вважається найвищим жителем Західної України, а також найвищим баскетболістом України та Європи, за свою більш як десятирічну ігрову кар’єру встиг пограти не тільки на Батьківщині, а й у Росії, Литві, Естонії, Сербії і навіть у Тунісі.

Ще будучи школярем Тлумацької ЗОШ, Роман Гуменюк дивував мешканців райцентру своїм зростом. При цьому він вперто не товаришував зі спортом, куди, цілком очевидно, пролягала його майбутня дорога.

«У дев’ятому класі я вже мав два метри зросту. Зрозуміло, що я був найвищим серед однолітків, що мало як свої переваги, так і недоліки. Загалом, дуже переживав через свій зріст. Допомогли заняття баскетболом, які позбавили мене певних комплексів: я побачив, що є хлопці, вищі за мене, це наче розкрило мене по-новому. Стало легше жити, рухатися вперед, вдосконалювати свої баскетбольні вміння та навички. Водночас зрозумів, що тільки зростом в баскетболі нічого не досягнеш – потрібні ще, як мінімум, голова та майстерність», – пригадує Роман Гуменюк.

Розгледіти потенціал хлопця зуміли у Білій Церкві, куди, за словами самого Гуменюка, його запросили до однієї з найкращих спортшкіл країни. Саме там відбулося його перше знайомство з баскетболом, який за кілька років став улюбленою справою гулівера. Найбільше пощастило хлопцеві з його першими тренерами, які навчили не тільки азів гри, а й майстерності, що не залишила байдужою навіть селекціонерів з Росії.

22 Довідка ГК

Так, у 16-річному віці він опинився у Саратові, де на той час збирали найбільш перспективних молодих гравців. «Це була своєрідна фабрика перспективних виконавців. За рік через молодіжний склад «Автодору» проходило до 100 гравців, – розповідає Гуменюк. – Залишалися справді найкращі, яким пропонували професійні контракти, а також виступи за молодіжну збірну Росії. Мені також неодноразово надходили такі пропозиції». Проте для виступів на чужині потрібно було змінити громадянство, на що тлумацький хлопчина наважитися ніяк не міг. Каже, гордий тим, що народився саме в Західній Україні.

Коли Роман Гуменюк повернувся додому, його підхопив баскетбольний клуб «Київ», який одразу ж уклав з гравцем довгостроковий контракт. З одного боку, перед Романом відкривалася неабияка перспектива зіграти на високому рівні, з іншого – тривалий час він не міг виступати за будь-який інший клуб. Хіба що бути орендованим іншою командою. Так за неповних вісім років гулівер встиг помандрувати не тільки Україною, виступаючи за БК «Київ», «Пульсар» (Рівне), БК «Одеса», МБК «Миколаїв» та «Дніпро-Азот» (Дніпродзержинськ), а й іншими країнами, граючи в клубах за кордоном – «Авала» (Сербія), «ВЕФ» (Латвія), «Шауляй» та «Ювентус» (обидва – Литва), а також в екзотичному Тунісі. До слова, саме Роман став першим українцем, який вийде на майданчик у матчі одного з африканських чемпіонатів.

Окрема сторінка у спортивній біографії Гуменюка – виступи за івано-франківську «Говерлу». Його поява у складі «ведмедів» стала певною несподіванкою для місцевих вболівальників, адже Гуменюк приєднався до колективу Євгена Мурзіна практично перед самим стартом сезону-2013. Роман сам запропонував тренерському штабу «говерлян» свої послуги. Відмовитися від такого колоритного гравця, та ще й центрового, не зміг би жоден клуб. Відтак керівництво «Говерли» дало шанс велетню вперше у кар’єрі дебютувати за фактично рідну прикарпатську команду.

«Я давно хотів виступати за «Говерлу» – потужний та амбітний клуб, до того ж, з мого рідного Прикарпаття. Але у певні періоди моєї баскетбольної кар’єри я мав контракти з іншими професійними командами. Не буду приховувати, постійно були й інші варіанти працевлаштування, але «Говерла» була для мене пріоритетом. Однозначно, для мене це був крок вперед у професійному плані. Водночас намагався робити все, щоб на мене звертали увагу не тільки як на дуже високого чоловіка, але й як на хорошого баскетболіста», – наголошує Роман Гуменюк.

У своєму прем’єрному сезоні велетень відіграв за «Говерлу» 25 матчів у чемпіонаті Суперліги, здобуваючи по 3,7 очка і 2,5 підбирання в середньому за гру. Значно яскравіше Роман себе проявив у минулому чемпіонаті, коли клуб залишили легіонери. Гуменюк став основним центровим «ведмедів», маючи досить непогані статистичні показники в Суперлізі: 10,8 очка і 5,2 підбирання за 22 хвилини на майданчику. А головне – тлумаччанин став улюбленцем місцевих шанувальників баскетболу.

«Зазвичай, люди, коли бачать мій зріст, вважають це мало не сенсацією. Я ж себе не відчуваю якимось супергігантом, адже більшість часу проводжу в баскетбольному середовищі, разом із такими самими «велетнями», як і я. – каже Гуменюк. – Загалом, я дуже щасливий, що свого часу пов’язав своє життя з баскетболом – це вагома частина мого життя, де я справді можу реалізувати себе, маючи такі незвичні для багатьох габарити».

Днями стало відомо, що баскетбольний гулівер таки прожує свої мандри. У новому сезоні центровий гратиме в Прибалтиці. Роман Гуменюк підписав контракт із литовським клубом «Шауляй», за який, до слова, вже виступав у період з 2010-го до 2011 року. Цікаво, що саме у Литві п’ять років тому наш земляк зустрів своє кохання. «Очевидно, нас звела доля, адже раніше я й подумати не міг, що буду одружений з дівчиною не з України», – жартома каже Роман, який поєднує спортивну кар’єру із щасливим сімейним життям, зокрема вихованням дворічного сина Даніеліса. «Намагаюся по-максимуму приділити увагу сім’ї, коли випадає нагода, – додає Гуменюк. – Чи хотів би я, щоб син пішов стежиною батька? Час покаже. Але у мене немає сумнівів, що він буде високого зросту».

       Андрій МЕНІВ

Довідка
Роман ГУМЕНЮК
Вид спорту: баскетбол
Ігрове амплуа: центровий
Зріст: 220 см

Вага: 110 кг
Дата народження: 19.09.1987 р.
Місце народження: Тлумач (Івано-Франківська обл.)

Ігрова кар’єра:
«Автодор», Росія (2003-2004), БК «Київ» (2004-2012, з перервами), «Авала», Сербія (2005-2006), «ВЕФ», Латвія (2007-2008), «Пульсар» (2008-2009), БК «Одеса» (2009-2010), «Шауляй», Литва (2010-2011, 2015), «Ювентус», Литва (2011-2012), МБК «Миколаїв» (2012-2013), «Дніпро-Азот» (2013), «Говерла» (2013-14, 2015), «Маназе», Туніс (2014-2015).

Досягнення:
Переможець Global Games (2004), віце-чемпіон Універсіади (2005), переможець чемпіонату Європи U-18 (2005), срібний призер чемпіонату Європи U-20 (2007), чемпіон Вищої ліги України (2006).