Між першим і другим туром мерських виборів, коли Віктор Анушкевичус вже знав, що втретє міським головою Івано-Франківська не стане, він звільнив з посади керівника КП «Івано-Франківськводоекотехпром» Миколу Саєвича. Звільнення виглядало безпідставним, хоча й пояснювалося якимись фінансовими промахами на підприємстві. Кандидат на посаду міського голови Руслан Марцінків пообіцяв, що поверне Саєвича на роботу і, ставши мером, дотримав слова.

За волею долі, Микола Саєвич очолив підприємство вже втретє. Про роботу підприємства і про те, чому «Водоекотехпром» виглядає для багатьох ділків ласим шматком, – у розмові «Галицького кореспондента» з Миколою Саєвичем.

 

– Пане Миколо, як вам вдруге повертатися на «Водоекотехпром»? Адже один раз ви уже відсуджували у Віктора Анушкевичуса повернення на це підприємство.

Нормально. Відчув, що люди мене чекали і я їм потрібен. Навіть краще тепер слухаються. Бо є підтримка і розуміння того, що робимо спільну роботу.

– Коли Анушкевичус вас звільнив, то мені здалося, що у той час вас зрадили найближчі до вас люди, люди, на яких ви опиралися не один рік. Я помилилася, чи так воно і було?

Ну, як сказати. Є люди, які хотіли чогось іншого. А були ті, яких я розумію. Багато хто боявся мене підтримати, тому що не хотів втратити нормальну роботу та стабільну зарплату. Кожній людині важко зробити вибір, не знаючи, як складуться обставити і хто стане мером та хто очолить «Водоекотехпром». Проти мого звільнення могли виступати тільки ті люди, які довго працюють або мають передпенсійний вік.

– То ніяких радикальних рішень, на зразок звільнень, ви не приймали?

Поки що радикальних рішень не було. З людей потрібно питати за конкретну роботу. Я зробив нову структуру, змінив посадові обов’язки, функції. Крім того, ми піднімаємо працівникам зарплату, тому що зменшився єдиний внесок. Зарплата зросте десь на 25-30%, тому що чотири рази зростала мінімальна зарплата, а в нас зарплата не мінялася.

– Коли вас звільнили, то був винесений у публічну площину факт про те, що один із ваших заступників Тарас Лаврук на посаді тільки тому, що так сказав Анушкевичус. Що буде з цим працівником?

Посада буде скорочена, але він зараз працює. Законним шляхом всі будуть попереджені, через профком. Також буде скорочена посада радника директора і ще одна. Ці посади мали номінальну функцію. Натомість буде посилений економічний блок. Я зараз ввожу у штат посаду фінансового директора, який би взяв на себе роботу і контроль над усім економічним блоком.

– Коли ви повернулись на посаду, то перше, що сказали: «Я як економіст буду вивчати, що два з половиною місяці без мене робилося». Вивчили?

Так, вивчив.

– І?

Ну… Є питання до головного бухгалтера. Сьогодні підписаний наказ про догану. Є питання і до головного економіста: чому не було роботи з Нацкомісією. Також я побачив недопрацювання економічного блоку, який потрібно підсилити нормальною людиною.

– І ви знаєте таку людину? Хто це буде?

Знаю. Це буде чоловік, який колись працював у нас на посаді головного економіста. Я йому ще раніше пропонував повернутися. Буду вести з ним переговори. Якщо не вийде, то буду вести переговори ще з однією людиною. Ми створюємо новий підрозділ стратегічного розвитку, тобто проект різних інвестицій, де будуть працювати виключно над новими проектами. Функціонально ми поділили обов’язки. І на підприємстві стало більш спокійно, все працює, кожен знає свою функцію.

– Скільки працівників на підприємстві?

На сьогоднішній день є 660. Але я думаю, що після зміни структури залишиться приблизно 620. Поскорочуємо всі вільні вакансії. І попередимо окремих людей про скорочення їх посад. Ми дуже багато зробили на підприємстві, тому на сьогодні немає потреби в такій кількості.

– Яка середня заробітна плата на підприємстві?

3400-3500 грн., але вона буде зростати. Зараз дуже великий розрив між зарплатою вищої ланки та простих працівників. Тому що є мінімальна заробітна плата, а коефіцієнти на «галузевих» працівників нараховуються низькі, порівняно з апаратом.

А з 1 лютого ми плануємо стимулювати робітників, ввести преміювання. Виконав завдання – отримуєш премію, не виконав – не отримуєш. Хочемо зробити стимул для роботи. Також зараз вивчаємо питання, де краще робити роботу своїми силами, а де залучати підряди.

– Хіба підряди це краще?

Іноді так, зараз робимо аналіз. От у нас є автопарк, в якому є великі екскаватори. Хоча насправді екскаватор раз-два на місяць використовується. А його обслуговують екскаваторники, яким мусиш погодинно оплачувати працю, незалежно від того, працював він чи ні. Є старі машини, які ламаються і їх треба лагодити. Це теж витрати. Думаю, краще найняти когось і заплатити гроші раз на місяць, це буде дешевше.

– Останні вибори показали, що «Водоекотехпром» – як кістка в горлі. Багато хто розцінює це підприємство як важіль впливу на виборців, тому що це 660 людей, і в усіх є сім’ї, і все це потенційний електорат. Це заважає роботі чи допомагає?

Я думаю, що це допомагає. Наше підприємство одне зі стратегічних у місті. Воно працює 24 години на добу і 365 днів у році. І від нашої роботи дуже багато залежить. А від того, настільки успішне наше підприємство і як організована тут робота, залежить імідж не тільки директора, а й міста та міського голови.

– Нагадайте, офіційна причина вашого звільнення полягала в заборгованості підприємства по ПДФО?

Недавно ми виграли Вищий адміністративний суд у податкової по ПДФО. Вищий адміністративний суд скасував всі податкові вимоги податкової, а суму пені направив на новий розгляд. Ми починаємо процес спочатку, будемо досліджувати, скільки ми будемо платити і як. Я був у податковій, вони готові до реструктуризації, але вони повинні відкликати свої вимоги з суду. Сума наразі не узгоджена, тому мови нема про те, щоб ми платили.

Взагалі, я відмовлявся платити цю суму принципово. Тому що, з одного боку, податкова дає довідку, що боргу немає, а з другого – всі платежі, які ми платили протягом двох років, вони зарахували в той борг і кажуть, що потрібно сплачувати новий борг…

– П’ять років тому в Івано-Франківськ приїхав чоловік на прізвище Шестопалов, і в місті заговорили про те, щоб віддати підприємство в концесію. Чи немає зараз таких ризиків? І кому потрібне це підприємство?

Водоканали в концесію зазвичай хочуть забрати енергетики. Адже це один із великих платників за електроенергію. Його діяльність можна регулювати. А наш «Водоекотехпром» добрий ще й тим, що має нормальний фінансовий стан.

– Якщо є нормальний фінансовий стан підприємства, то для чого його забирати в концесію?

Якраз добре. Для чого в концесію забирати погане підприємство? Збитки нарощувати? Наше підприємство має великий оборот. В цьому році він сягне більше 100 млн. грн. за рік.

– Є якісь нові започаткування на підприємстві?

Так, впроваджуємо нові програми. Ми вже написали програми розвитку на 2016 рік. Написали реально те, що зможемо зробити. Єдине – ми хочемо закінчити проект по очисних спорудах, щоб виробляти біогаз. Нагадую, що ми вже закінчили реконструкцію очисних споруд, яка передбачає другий етап – будівництво когенераційної установки для виробництва електроенергії і переробку того мулу, що у нас є. Також є плани відносно тепла. Можливо, зробимо невеличке підприємство.

– Розкажіть про котельню, яка обігріває ваш адмінкорпус.

Вона працює з кінця 2015 року. Ми відрізані від централізованого опалення, втім у нас стоять газові котли як запасні. Зараз ми опалюємо приміщення дровами. Ефект вражаючий! І тепло, і економія грошей. За ті невеличкі приміщення, які маємо окрім адмінкорпусу, ми за січень заплатили 78 тис. грн. за газ. Наші приміщення в рази більші, і ми б платили десь 250-300 тис. грн. за місяць, якби не мали нової котельні. А так ми купили дрова на 17 тис. грн. Гадаю, за цей опалювальний сезон котельня нам окупиться.

– У вас є спеціально навчені люди?

Ми вивчили трьох кочегарів. І котельня налаштована так, що у разі, якщо щось трапиться з котлом, автоматично вмикається газовий. Зараз, коли тепло, працює один котел, буде холодно – підключимо другий.

– Руслан Марцінків уклав з вами контракт тільки на рік. Чому мінімальний термін, а не максимальний? Гадаю, є ризики, що через рік він теж приведе керівника, який не зможе собі дати раду з підприємством. А ви що думаєте?

Розмови були про будь-який термін від одного року до трьох. Але ми вибрали такий, щоб не виникало ніяких юридичних запитань. Бо все ж таки стояло питання не укласти новий контракт, а відновити мене на той період, який я не добув. А за рік ми побачимо. Втім я на сьогоднішній день ризиків ніяких не бачу.

– Є підтримка від мера?

Так, є. І не тільки від мера. Є нормальне відношення від усіх.

Розмовляла Тетяна СОБОЛИК