Непотрібна лікарня

Коли медичну установу фінансують за залишковим принципом, вона дає тріщину. Напівутеплений фасад, облуплена плитка, обдерті стіни – приблизно так виглядає Долинська дитяча міська лікарня. Не кращий вигляд має і поліклініка для дітей у тому ж населеному пункті. За багато років ремонти тут майже не проводилися, а про нове обладнання чи інші медичні новації тут давно забули.

Не для дітей

Дитяча лікарня у Долині розміщена трохи далі від центральної частини міста, поряд з колишньою військовою частиною та будівлею суду, яка нині не використовується. Асфальтне покриття тут є ситуативно, а іноді його взагалі немає – лише ями і болото.

Сходи у будівлю також зруйновані. Частина фасаду утеплена, інша – стара, потріскана. Вікна тут замінені на металопластикові. Виглядає так, що ставили їх лише вчора: дірки не зашпакльовані, відкоси не зроблені, проте з того часу пройшло вже кілька років, як робили – так і лишили.

Усередині чисто, на стінах малюнки з дитячими мотивами, а ще – сучасні батареї. На підлозі стара плитка, деяка – побита. Стіни у кабінетах також покриті плиткою, біля вікон вона просто відсутня.

Палати мають трохи ліпший вигляд, у деяких навіть встановлені сучасні ліжка, отримані як гуманітарна допомога. На їхньому фоні різко виділяються старезні, блакитного кольору шафки, що навіть не закриваються. На першому поверсі, у соматичному відділенні – кімната для дозвілля дітей, буфет, де можна поїсти. На цьому позитив закінчується.

У приміщенні ввімкнуте опалення, та все одно в палатах холодно. Якщо зайти у санвузол, стає взагалі страшно: побита плитка, дірки в стінах, відсутні ручки на дверях. Тут немає ні душу, щоб помитися мамі чи дитині, ні гарячої води.

Ще одне моторошне місце – актовий зал. Частина стелі відпала зовсім, на підлозі під нею велика пляма, видно, що ця поверхня довго замокала. Стіни тут також почорніли й потріскали від сирості чи від старості. Раніше у цьому приміщенні проводилися наради, лікарські конференції, нині ж такої можливості немає, воно стоїть зачинене, пустує.

«Я з дитиною в цю лікарню потрапила минулого року – це був жах! Палата переділена на дві підпалати і коридор, 3 на 3 м. Лікарі хороші, але ж там дітки лікуються. У таких умовах емоційний стан погіршується, і про жодне одужання мова не йде», – розповідає Алла Креховецька.

Жінка каже, що коли лежала в лікарні з сином, надворі було 25 градусів, а в палаті – понад 30. На дитячому ліжку був матрац для дорослих, зім’ятий, весь у плямах, пружини обтягнуті – дитині на такому спати неможливо. Зрештою, вони покинули лікарню і доліковувались вдома.

«На щастя, в дитини нічого серйозного не було, але скільки діток там лікуються з серйозними діагнозами і змушені спати на тих ліжках, «душитись» у тій мікропалаті», – додає жінка.

Mарта Kурташ з донечкою неодноразово була на стаціонарному лікуванні у Долинській лікарні. У тому, що і лікарня, і харчування в ній у поганому стані, жінка вбачає вину державних установ. Мовляв, скільки коштів виділяє бюджет, стільки лікарня й отримує.

«Є в лікарні палати за одноразову плату 20 грн., в яких отримуєш ліжко з ортопедичним матрацом, новою постільною білизною, ремонтом, телевізором. Звичайно, все це зроблено за кошти небайдужих містян. Особисто до мене і моєї дитини відношення з боку персоналу було добрим. В екстрених випадках, наскільки я чула, везуть до Франківська. У нашому місті і дитяча поліклініка в поганому стані, і доросла лікарня, але про це всі мовчать, тільки згадують дитячу. Висновок: вказівка згори закрити або хтось кинув оком на приміщення», – висловлює думку жінка.

Не без позитиву

Персонал установи працює багато, іноді зі значним перенавантаженням, особливо у періоди епідемії. 80% працівників з вищою категорією. І навіть попри те, що оплачується їхня робота невідповідно, люди не скаржаться і не опускають руки.

До лікарні можновладці не поверталися обличчям уже багато років, тож за цей час вона постаріла, почала руйнуватися. Педіатрія мала б бути кращою, адже діти, які тут лікуються, того варті, зауважує завідувач інфекційно-боксованого відділення Петро Зятюк.

«Педіатрія – це важкий кусок хліба, він би мав бути захищеним. За 27 років, відколи тут працюю, майже нічого тут не робили, поміняли лише вікна, підвіконники та батареї. Головний лікар постійно доносила до влади все, що треба зробити, а виходить так, що вона у всьому винна», – розповідає заввідділення.

Біда в тому, що дитяча лікарня фінансувалася за залишковим принципом. Одна палата тут зроблена завдяки спонсорській допомозі, ліжка привезли як благодійну допомогу. Нещодавно виділили 8 тис. грн. на матраци. Але про необхідність такої покупки говорили вже давно – люди спали на пружинах, які ледь не до землі досягали. Штативи для медпрепаратів, рукавиці, шпателі та багато чого іншого лікарі купують за власні гроші. Про нове обладнання тут нічого не чули – дали б елементарне.

«Ми не просимо чайника, чашки чи печива, але елементарні речі мають бути. Та ситуація не зміниться, доки не буде крику душі багатьох – лікарів, медсестер, батьків», – вважає Зятюк.

За рік в інфекційно-боксоване відділення потрапляє понад тисяча дітей, більшість з них (65%) – із сіл. Але невдовзі через погані умови люди йти сюди не захочуть, припускають медики.

Коли грошей нема

Інформацію про неналежний стан приміщень оприлюднила дільничний лікар-педіатр Ірина Кондратюк, зауваживши, що роками говорять про чергові програми, а результатів немає. На її ж думку, мають бути чіткі критерії: де, коли і що саме буде зроблено. «Мене запитують, які у мене були мотиви, щоб все це показати. А які мають бути мотиви? Невже цього всього недостатньо?» – дивується фахівець.

Ірина Кондратюк працює у поліклініці, яка є структурним підрозділом дитячої лікарні. Тут ситуація не краща. Відразу в коридорі подертий лінолеум. У приміщенні холодно. Майже у кожному з кабінетів сильна сирість, запах плісняви і грибок за меблями. Працівники зауважують, що вранці запах особливо сильний, різкий, коли трохи провітрити – стає легше. Самі ж медики запитують, наскільки безпечно працювати в таких умовах, але доводиться, що поробиш. Кажуть, що у підвалі постійно стоїть вода, тож пліснява і грибок на стінах – це закономірно.

У кабінеті отоларинголога стеля вся в дірках, наче кулями постріляна. У такому вигляді вона вже десять років, але ніхто на це не зважає. Над входом чорна пляма біля проводів, кажуть, горіло, але проводку так ніхто й не полагодив. Кварцової лампи взагалі немає, а стерилізовані інструменти доводиться носити через цілий коридор, адже необхідне обладнання в кабінеті також відсутнє.

У поліклініці є й позитивні речі. Наприклад, кілька кабінетів з сучасним ремонтом і новим покриттям підлоги. Та все це зроблено за власні кошти персоналу.

Віола Волковецька, завідувач дитячої поліклініки у Долині, пояснює, що грибок у приміщенні з’явився тоді, коли ще стояли дерев’яні вікна. Пізніше їх поміняли на пластикові, циркуляція повітря знизилася, тож грибок виступив ще більше. У підвалі постійно стоїть вода, але він спільний з житловим будинком, а там труби прогнили. «Як може не бути грибка? Ми з цим нічого не зробимо. Адже те, що належало до поліклініки, ми поміняли власними силами. А все решту мав би міняти ЖБК», – вважає вона.

Завідувачка також наголошує, що в закладі не все так погано, деякі кабінети – з сучасним ремонтом. А що він зроблений за кошти лікарів – так вони ж там працюють, відтак і ремонт роблять. Крім того, за рахунок благодійних коштів зробили ремонт у двох туалетах і коридорі, створили кабінет УЗД.

«Нам кошти з бюджету не надходять. Якщо вони виділяються, то на дитячу лікарню. Ми не є окремою структурою – це поліклінічне відділення дитячої лікарні», – пояснює завідувачка.

Долинська поліклініка обслуговує 16 252 дитини у цілому районі. Якщо звертаються з інших районів – приймають і тих. На думку пані Волковецької, влада має повернутися до медицини обличчям. У районну раду подавали перелік необхідного, наразі ця сума вимірюється мільйонами гривень.

Гроші будуть

Розпорядником коштів, які виділяються на дитячу лікарню, є Долинська центральна районна лікарня. Кошти розподіляються відповідно до потреб тієї чи іншої установи, але їх не вистачає. Наразі з бюджету фінансується харчування пацієнтів, медикаменти для невідкладної допомоги, ліки для малозабезпечених, комунальні послуги, розповідає заступник головного лікаря з охорони материнства і дитинства Долинської ЦРЛ Володимир Фотуйма. За його словами, у дитлікарні не все так погано. Працівники робили ремонти, щоправда, власними силами. І за благодійні кошти, адже забезпечити все необхідне неможливо.

Лікарня має статус міської, але фінансується з районного бюджету. Тут здебільшого лікуються діти з міста, запевняє заступник. Крім того, лікарня надає допомогу дітям з Болехова, частини Рожнятівського району, бо аналогічних закладів там немає. Тож Фотуйма висловлює думку, що до фінансування їхньої лікарні могли б долучитися і ті райони.

«Ситуація щодо фінансування не задовольняє і нас. Але у мене є інформація, що наступного року з районного бюджету планують виділити приблизно 8 млн. грн. на капітальний ремонт дитячої лікарні. Крім того, частину робіт обіцяють виконати партнери з Румунії», – обіцяє чиновник.

Цього не вистачить – це крапля в морі для такого приміщення. І на поліклініку також необхідні кошти, а їх немає. У першу чергу, там слід поміняти проводку, адже вона спільна з житловим будинком, а в зимовий період навантаження на мережу збільшується.

Обіцяні мільйони

Покращення дитячої центральної лікарні є пріоритетом діяльності місцевої влади у найближчій перспективі, наголошують в Долинській РДА. До Плану реалізації стратегії розвитку Івано-Франківської області на період 2018-2020 років включено капітальний ремонт приміщення дитячої лікарні з елементами реконструкції для дотримання стандартів протиепідемічного контролю та температурного режиму. Реалізація проекту дасть змогу створити побутові та технічні умови, які відповідатимуть міжнародним стандартам, для надання якісної медичної допомоги.

Фінансуватимуть проект з місцевого, обласного та державного бюджетів. На його реалізацію передбачено виділити у 2018 р. – 5,5 млн. грн., у 2019 р. – 5 млн. грн. та у 2020 р. – 4,5 млн. грн. Загалом – 15 мільйонів.

В РДА запевняють, що у 2016 р. за кошти держбюджету для Долинської дитячої лікарні було придбано апарат штучної вентиляції легень (458,7 тис. грн.), який рятуватиме життя пацієнтів під час оперативного втручання; гематологічний аналізатор (191,6 тис. грн.), за допомогою якого можна робити швидкі і точні аналізи крові, та біохімічний аналізатор (89,7 тис. грн.), що дасть змогу покращити якість та збільшити обсяг виконання біохімічних аналізів крові.

Ірина ФЕДОЛЯК