Сотні івано-франківських «спрощенців» вирішили самоліквідуватися

З 1 травня, відколи набрала чинності постанова Кабінету міністрів «Про сплату внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування фізичними особами-суб’єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування», понад 300 підприємців Івано-Франківська, що працюють на єдиному податку, подали заяви на закриття.

Реєстраційні органи, чи не вперше за останні роки, фіксують тенденцію до зменшення лав єдиноподатників. І хоча станом на 1 червня 2009 року в ДПІ м. Івано-Франківська зареєстровано понад 10 тис. фізичних осіб платників єдиного податку, тоді як в минулому році було майже на 1000 менше, тенденції такі, що кількість охочих офіційно зупинити підприємницьку діяльність (а простіше, податися в «тінь») зростає.

В черговий раз уряд вирішив латати діри в бюджеті Пенсійного фонду за рахунок пересічних підприємців, мотивуючи це тим, що вони не доплачують до мінімального страхового внеску. Пригадується, перша спроба обкласти пенсійними внесками була з 1 січня 2005 року, коли набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2005 рік». Закном було встановлено, що єдиний податок для суб’єктів малого підприємництва, фіксований податок на доходи від підприємницької діяльності та фіксований сільськогосподарський податок у повному обсязі зараховуються до загального фонду відповідного місцевого бюджету, а страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне та пенсійне страхування платники зазначених податків повинні сплачувати у порядку та на умовах, визначених спеціальним законодавством з питань справляння таких внесків.

Тоді закріпити нововведення не вдалося. Через масові протести їх скасували вже з II кварталу 2005 року. Сьогодні ж пенсійний тиск для єдиноподатників пояснюють начебто вказівками МВФ, ООН і навіть Європейської комісії для отримання чергового траншу кредиту. Мало того, що це зроблено незаконно: адже парламент не підтримав аналогічного законопроекту, тому й уряд вирішив зробити це своєю постановою. Це ще й аморально, бо чому ж уряд не прийме постанов про ліквідацію пенсій держслужбовців, які сягають 30-50 тис. грн.? І крім того – невчасно: жоден нормальний уряд в умовах економічної кризи не збільшує податкового тиску. Нагадаємо, чимало великих підприємств, як наприклад, ВАТ «Івано-Франківськцемент», аби вистояти в час економічної кризи, значний штат своїх працівників оформили як підприємців-єдиноподатників. Досить того, що люди втратили соціальні гарантії, тепер ще й матимуть додаткові витрати.

Втім, маємо те, що маємо… Кабмін вирішив, що фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні такими суб’єктами підприємницької діяльності й не перебувають з ними у трудових відносинах, сплачують страхові внески в порядку, визначеному Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Сума страхового внеску визначається самостійно фізичною особою – суб’єктом підприємницької діяльності як для себе, так і для зазначених членів його сім’ї. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менш як один мінімальний розмір страхового внеску за кожну особу та не більш як один розмір страхового внеску, обчисленого в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якого сплачуються страхові внески. Наприклад, якщо сума єдиного податку становить 200 грн., то 84 грн. (42%) із них перераховуються до ПФУ. Відтак тепер підприємцю у травні-червні необхідно сплатити додатково 123,50 грн. (207,50 – 84) за кожен місяць. Тобто, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2009 році, мінімальний страховий внесок для єдиноподатників становить: у травні-червні – 207,50 грн.; липні-вересні – 209,16 грн.; жовтні-листопаді – 215,80 грн.; грудні – 222,11 грн.

Сплата страхових внесків здійснюється щоквартально, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, а саме: за травень та червень 2009 року – до 20 липня 2009 року; за липень-вересень 2009 року – до 20 жовтня 2009 року; за жовтень-грудень 2009 року – до 20 січня 2010 року.

Такі нововведення урядовцями, ясна річ, подаються як пенсійне благо. Проте, як показує практика, підприємцям-спрощенцям навіть при сплаті 42% від єдиного податку нерідко доводиться в судах доводити, що вони сплачують пенсійні внески. Пенсійний фонд часто-густо ігнорує врахування пенсійних внесків від спрощенців, платежі не враховуються в системі персоніфікованого обліку Пенсійного фонду. Тож виникає питання – навіщо платити більше? Але як не платити, якщо у спрощенців можуть виникнути проблеми з банками при отриманні готівки, як це було на початку 2005 року? Річ у тім, що один з пунктів Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті передбачає, що банк приймає від платника платіжне доручення на перерахування доходу або грошовий чек на виплату доходу, на який відповідно до законодавства України нараховуються страхові внески до Пенсійного фонду України, лише за умови одночасного подання платником у строк, установлений законодавством, платіжних доручень на перерахування страхових внесків або документального підтвердження їх сплати раніше.

Василь СТЕФАНЧУК