Отже, продовжуємо розповідати про страхи, які терзають душі донеччан. І роблять це настільки сильно, що змушують переляканих людей то кидатися в обійми “слов’янського брата” Путіна, то чекати захисту від зграї незрозумілих реконструкторів, МММ-ників і аніматорів.

Сьогодні на порядку денному у нас буде жахлива західна цивілізація, яка несе всьому світу взагалі і Україні зокрема деградацію, моральний занепад і війну. Тут треба уточнити, що, як не крути, а соціокультурні зв’язку Донбасу з т. зв. “русскім міром” достатньо тісні. Тому інформаційні хвилі російської пропаганди не тільки долітають сюди з Москви, а ще й ретранслюються партіями на кшталт КПУ, ПСПУ і десятком місцевих маргінальних організацій, які займалися сепаратизмом ще до того, як на Донбасі це стало мейнстрімом. А вже антизахідна пропаганда в Росії має давні традиції: від “анґлічанка ґадіт” в XIX ст., “а у вас нєґров лінчуют” і інших радянських звинувачень на адресу “оплоту світового імперіалізму” до тих зовсім божевільних переконань, які будуть детально описані нижче.

Головним ворогом всього хорошого на цій планеті, безумовно, є Америка. Америка втручається в політику країн, що розвиваються, провокуючи там війни і революції. Події в Лівії, Єгипті, Тунісі та Україні пройшли за одним сценарієм, а отже, безперечно, були проспонсоровані Америкою. Той факт, що десятки подібних подій за всю історію людства, починаючи від повстання Спартака і закінчуючи революцією 1917-го року, в принципі, відбуваються за подібним алгоритмом, нікого не бентежить. Люди продовжують свято вірити, що в держбюджеті США є спеціальна стаття витрат на державні перевороти в інших країнах, а особливо в тих, які дружні Росії. І ця ідеологія рясно приправлена соусом з конспірологічних теорій про світову змову США проти слов’ян, міфічного плану Даллеса і інших небилиць.

Крім того, зважаючи на низький рівень громадянської свідомості самих донеччан – хоча події останніх місяців показали, що навіть донбаське болото можна розворушити – їм важко повірити, що хтось з доброї волі і не за гроші вийшов на мороз домагатися якихось ефемерних свобод. І, тим більше, такий високий рівень самоорганізації, який був на Майдані, неможливий без міцної керуючої руки. Так що Майдан, безумовно, був організований і проспонсорований силами зла з-за океану виключно для того, щоб повалити проросійського Януковича і посварити українців з росіянами.

Бонусом до американофобії йде істеричний страх перед НАТО. Тому що НАТО бомбило Югославію. А зараз силою затягує до себе Україну, щоб усипати її територію військовими базами і ракетами, націленими в бік Росії, і послати українських солдатів воювати за американські геополітичні інтереси. Ці міфи, звичайно, можна було б розвіяти просвітою населення, але населення чомусь вперто споживає інформацію про НАТО виключно з джерел російської пропаганди. Тут можна провести паралелі з деякими представниками інших регіонів України, які восени минулого року дуже гаряче підтримували підписання асоціації з ЄС, свято вірячи, що воно скасує шенгенські візи для наших громадян.

Далі за списком у нас йде Європа з її Європейським союзом та європейськими цінностями. Мені неприємно це визнавати, але навіть серед моїх знайомих, більшість з яких далеко не люмпени з загниваючих шахтарських містечок і майже не роблять помилок у письмовому мовленні, є люди, які ніколи не були в Європі, не хочуть туди їхати і при цьому не втомлюються цю саму Європу лаяти. І якщо ми з вами під словами “європейські цінності” розуміємо низький рівень корупції, турботу про довкілля та дотримання прав людини, то жертва російської пропаганди відразу ж бачить так звану “бездуховність” і засилля гомосексуалізму. Ці вразливі люди переконані, що в Європі мало не насильно нав’язують дітям гомосексуальну поведінку, а вступ до ЄС автоматично означає визнання одностатевих шлюбів. Контрприклад тієї ж Польщі та країн Балтії їх не переконує. Здавалося б, не подобаються тобі одностатеві шлюби – не вступай в одностатевий шлюб. Але кримінально-тюремна романтика зі своїми нормами поведінки і ставленням до гомосексуалів надзвичайно поширена серед широких верств населення Донбасу і не залишає права на альтернативну думку. Тому ця делікатна тема регулярно і дуже результативно використовується в ролі пропаганди проти ЄС.

Додатково до всього затяті противники європейського вектора люблять кричати про те, що вступ в ЄС чи навіть підписання асоціації неминуче призведе до краху української промисловості. Причиною краху стане наплив дешевої та якісної іноземної продукції, з якою українські аналоги просто не зможуть конкурувати. Я, чесно кажучи, не читав багатосторінковий текст горезвісної угоди про асоціацію, тому утримаюсь від його оцінок. Але мені все одно незрозуміло, чому в такому разі потік конкурентоспроможних товарів з Європи повинен поховати наші підприємства, замість того щоб дати їм стимул до розвитку. Хоча, можливо, поширення такої точки зору на асоціацію з ЄС вигідне саме тим людям, які весь цей час постачали на український ринок відвертий шлак за несусвітньою ціною і планували робити це далі?

На жаль, «тарганів» у донецьких головах багато, тому слів у цій статті теж набралось чимало. А далі ще буде.

 м. Донецьк