Згідно з передвиборчим гаслом «Жити по-новому», новий президент України Петро Порошенко взявся започатковувати нове життя українського суспільства з основи. Точніше, з Основного Закону. Доволі оперативно, вже 26 червня, тобто лише через три тижні після інавгурації, у Верховній Раді під №4178а був зареєстрований президентський законопроект про внесення змін до Конституції України (щодо повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування). А через тиждень, 3 липня, глава держави представив свій проект закону народним обранцям у парламенті.

Конституція України, яка народилася у важких потугах Верховної Ради в ніч з 27 на 28 червня 1996 року, вважалася однією з найкращих у Європі і була позитивно оцінена Венеціанською комісією, хоча й не без низки зауважень цього дорадчого органу Ради Європи з питань конституційного права. Але біда нашої Конституції полягала в тому, що не всіх вона влаштовувала у себе вдома. Чи не кожен з президентів хотів підлаштувати Основний Закон під себе, а Віктор Янукович за допомогою зміни Конституції повернув президентсько-парламентську форму правління та здобув, по суті, царські повноваження. До яких трагічних подій це призвело, ми тепер спостерігаємо щодня. А тому суспільна увага до чергових намірів чергового президента змінити Конституцію повинна бути постійною і прискіпливою.

 

Ділитися владою

Сьогодні акцентуємо увагу на тих змінах, які очікують місцеве самоврядування. Про необхідність щедро ділитися своїми повноваженнями з регіонами нині багато мовиться в українських верхах. З одного боку, це звучить як мантра проти весняних спалахів федералізму на сході України, але з іншого – трохи обнадіює.

У законопроекті Порошенка передбачається, що систему адміністративно-територіального устрою складатимуть три адміністративно-територіальні одиниці: це регіони, райони і громади. Громада є новою територіальною одиницею. Вона може включати один або декілька населених пунктів (село, селище, місто), а також прилеглі до них території. З районами все зрозуміло, а статус регіонів глава держави пропонує для Києва, Криму, Севастополя та всіх нинішніх областей.

Згідно із законопроектом, жителі громади обиратимуть терміном на п’ять років відповідно сільського, селищного чи міського голову, який очолюватиме виконком. Сільські, селищні, міські ради зможуть також наділяти органи самоорганізації населення частиною компетенції своїх виконавчих органів.

Голови ж райради і облради будуть обиратися зі складу депутатів відповідних рад і теж очолюватимуть їхні виконавчі органи. Райрада і облрада за поданням обраних ними голів формуватимуть склад виконкомів. Проект закону передбачає, що чергові вибори органів місцевого самоврядування будуть відбуватися в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень відповідної ради чи відповідного голови, обраних на попередніх чергових виборах.

А ось районні та обласні державні адміністрації ліквідовуються. Натомість Порошенко пропонує призначати представників президента у регіонах та районах. І призначати, і звільняти цих чиновників глава держави хоче особисто, як, власне, й призначалися та звільнялися голови ОДА. Але функції у представників президента в районах і регіонах тепер будуть інші. Передбачається, що основною їхньою функцією буде здійснення нагляду за відповідністю Конституції та законам України актів органів місцевого самоврядування та територіальних органів центральних органів виконавчої влади.

Проект закону передбачає, що органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. У такому випадку держава фінансуватиме здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок держбюджету або шляхом передачі до місцевого бюджету окремих загальнодержавних податків, а також передаватиме органам місцевого самоврядування відповідні об’єкти державної власності.

До речі, на одній з нарад наприкінці червня голова ОДА Андрій Троценко констатував, що «людей найчастіше цікавлять земельні питання», і наголосив, що вирішення значної частини цих питань можливе у зв’язку з проведенням реформи органів місцевого самоврядування. «У пакеті змін до Конституції України стоятиме питання про ліквідацію Агентства земельних ресурсів, центрального органу виконавчої влади. Його функції передадуть до органів місцевого самоврядування. Створять земельні відділи, які будуть підпорядковані голові облвиконкому чи райвиконкому», – повідомив він.

У президентському законопроекті змін до Конституції також передбачено дозволити місцевим органам влади визначати статус спеціальної мови нацменшин, а українська, згідно із законопроектом, залишається єдиною державною мовою.

 

Підводні камені

Широкі рамки наглядових функцій представників президента, фактично, перетворять їх на аналог чинних прокурорів з функцією «загального нагляду», яку неодноразово критикували ПАРЄ та Венеціанська комісія, застерігають деякі експерти.

Законопроектом передбачено, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів невідповідності їх законам України будуть зупинятися представниками президента з одночасним зверненням до суду. Ось таке зупинення рішень без постанови суду таїть в собі ризик необґрунтованого втручання центральної влади в діяльність органів місцевого самоврядування.

До того ж, у змінах до статті 144 є небезпечне положення про те, що порушення рішенням органу місцевого самоврядування Конституції чи законів України, встановлене судом, є підставою для дострокового припинення повноважень такого органу місцевого самоврядування президентом України. Причому підставою для розпуску тієї чи іншої місцевої ради може послужити будь-яке, зокрема, й незначне порушення. На думку експертів, такий підхід є неприйнятним з позиції європейських стандартів, оскільки у Європі подібні адміністративні санкції щодо представників органів місцевої влади дозволяються лише у виняткових випадках.

Очікується, що парламент може розглянути президентський законопроект про внесення змін до Конституції на наступному пленарному тижні, який пройде з 22 до 25 липня. Спершу він повинен бути попередньо схвалений простою більшістю на поточній сесії, а на наступній черговій сесії ВР – підтриманий не менше, ніж двома третинами депутатів. Тільки тоді зміни до Конституції України будуть вважатися прийнятими.

 

Тарас ТКАЧУК